Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" лютого 2016 р.Справа № 922/2456/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Романченко Н.С.
розглянувши матеріали по справі
за заявою ТОВ "Мекап", м. Харків
до ТОВ "Мекап", м. Харків
провизнання банкрутом
за участю :
представника ПАТ "Укрсоцбанк" - Магденко О.О., дов. №б/н від 15.12.2014р., Михайлова В.В., дов. №02-36/3177 від 21.12.2015р.
ОСОБА_1, особисто за паспортом
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, дов. №176 від 22.02.2016р.
ліквідатора ТОВ "Мекап" - Чаговець Т.П., свідоцтво №228 від 20.02.2013р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2015р. по справі 922/2456/14 визнано вимоги кредитора ОСОБА_1 в сумі 6189264,00 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу, а також 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору ( 1 черга задоволення вимог кредиторів), решту вимог у розмірі 178000,00 грн. відхилено.
01 лютого 2016 року до суду надійшла заява ПАТ "Укрсоцбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 13.05.2015р. у справі №922/2456/14 (вх. № 3), в якій заявник просить суд за результатами розгляду заяви ПАТ "Укрсоцбанк" прийняти ухвалу, якою скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.05.2015р. у справі №922/2456/14, у визнанні вимог кредитора ОСОБА_1 в сумі 6189264,00грн. відмовити. Заява обгрунтована тим, що Рішенням АПУ від 24.12.2015р. № 319/5.1(додаток 2) до аудиторів ПП «Право-Аудит Т.В.», якими було проведено аудит та надано висновок по справі, було застосоване стягнення у вигляді зупинення чинності сертифікатів строком на 6 місяців з підстав допущення порушень ст. 6 та 19 Закону України «Про аудиторську діяльність», що ставить під сумнів та спростовує його достовірність. На думку заявника, аудиторський висновок за результатами аудиторської перевірки, проведеної Приватним підприємством «Право-Аудит Т.В.», яким встановлено, що станом на 31.12.2013р. ТОВ «Мекап» має кредиторську заборгованість перед громадянином України ОСОБА_1 за поворотною фінансовою допомогою на суму 6189264 грн. та який було покладено в основу судового рішення, яким було визнано вимоги кредитора ОСОБА_1, є неналежним та недопустимим доказом, не може бути прийнятий як підтвердження наявності грошових вимог і є правовою підставою для відмови у їх визнання та включенні до реєстру.
22.02.2016р. до суду надійшов відзив ОСОБА_1, в якому кредитор заперечує проти заяви, вважає її необгрунтованою та не підлягаючою задоволенню. Зазначає, що факт постановлення рішення АПУ від 24.12.2015р. № 319/5.1 не існував на час розгляду справи щодо кредиторських вимог ОСОБА_1. До того ж, заявник намагається переоцінити доказ по справі - аудиторський висновок, який вже був оцінений судом, тоді як це не може вважатись нововиявленою обставиною. Крім того, на цей доказ взагалі відсутнє посилання в мотивувальній частині Постанови ВГСУ від 21.10.2015р.і з самого рішення АПУ не вбачається, що застосування санкцій стало наслідком неналежного виконання ними професійних обов'язків саме при складанні цього висновку.
23.02.2016р. до суду надійшов відзив арбітражного керуючого Чаговець Т.П., в якому ліквідатор заперечує проти задоволення відповідної заяви, вважає, що відсутні підстави для визнання заяви ПАТ "Укрсоцбанк" за нововиявленими обставинами, що можуть спростувати факти, які були покладені в основу судового рішення та були відомі заявнику на час винесення ухвали суду від 13.05.2015р.
Суд, розглянувши заяву і додані до неї документи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, встановив наступне.
Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, при вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди повинні керуватися Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і застосовувати ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Відповідна правова позиція викладена також в Постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 17 « Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами».
Отже, спростування фактів, які було покладено в основу судового рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами є певним процесом, метою якого є довести до відома суду наявність тих обставин, які існували на момент прийняття судового рішення, та не були відомі суду, а також встановлення їх істотності для розгляду даної справи.
Як на нововиявлену обставину для перегляду ухвали суду від 13.05.2015р. заявник посилається на Рішення АПУ від 24.12.2015р. № 319/5.1 (додаток 2), на підставі якого було застосоване стягнення у вигляді зупинення чинності сертифікатів строком на 6 місяців з підстав допущення порушень ст. 6 та 19 Закону України «Про аудиторську діяльність» до аудиторів ПП «Право-Аудит Т.В.», якими було проведено аудит та надано висновок по справі, який був покладений в основу судового рішення, що, на думку заявника, ставить під сумнів та спростовує його достовірність та є підставою для відмови у визнанні вимог кредитора та включенні до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Мекап».
В Постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» зазначається, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Але до заяви про перегляд цієї ухвали заявником не подано жодного належного доказу, який би спростував факти, покладені в основу судового рішення по справі. Твердження заявника грунтується лише на переоцінці тих доказів, які були у матеріалах справи станом на 13.05.2015р. Стосовно рішення АПУ від 24.12.2015р. № 319/5.1 та ксерокопії листа Аудиторської палати України від 30.12.2015р. суд вважає необхідним зазначити, що ці додатки до заяви не можуть вважатись належним доказом по справі у розумінні ст.36 ГПК України, оскільки не є ані оригіналом, ані засвідченою належним чином копією. Рішення АПУ від 24.12.2015р. № 319/5.1 взагалі не містить підпису особи, якою воно прийняте.
Крім того, суд вважає необхідним зауважити, що судом, при прийнятті ухвали від 13.05.2015р. та встановленні факту наявності заборгованості, було надано оцінку, окрім аудиторського висновку, іншим первинним документам, які у сукупності і було покладено в основу прийнятого по справі рішення про визнання вимог кредитора ОСОБА_1 в сумі 6189264,00 грн., що заявником не спростовано.
В Постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 17 « Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» зазначається про необхідність чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Суд вважає, що прийняте Аудиторською палатою України Рішення АПУ від 24.12.2015р. № 319/5.1 та лист Аудиторської палати України від 30.12.2015р., не підтверджують факту наявності нововиявлених обставин, а є новими доказами, що не може вважатись нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України. До того ж цього рішення станом на 13.05.2015р. не існувало, а з його змісту не вбачається, що застосування санкцій стало наслідком неналежного виконання аудиторами професійних обов'язків саме при складанні аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки, проведеної Приватним підприємством «Право-Аудит Т.В.» стосовно заборгованості ТОВ «Мекап» перед ОСОБА_1 станом на 31.12.2013р.
Суд вважає необхідним зауважити, що не може вважатись нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи. Отже, зазначені факти в розумінні вимог ст.112 ГПК України не є нововиявленими обставинами, оскільки ґрунтуються лише на доводах заявника та не підтверджені певними засобами доказування у відповідності до вимог ст. 34 ГПК України. Наведені заявником доводи грунтуються перш за все на переоцінці тих фактичних даних, що вже були предметом судового розгляду та могли бути відомі заявникові станом на день прийняття спірної ухвали.
Оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявник не навів суду наявність матеріально-правових фактів та не надав необхідних доказів в їх підтвердження, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що доводи, на які посилається заявник у своїй заяві не є нововиявленими обставинами та не можуть бути підставою для перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 13.05.2015р. за нововиявленними обставинами, у зв'язку з чим заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 13.05.2015р. по справі № 2456/14 не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити ПАТ "Укрсоцбанк" в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 13.05.2015 р. по справі № 922/2456/14.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.05.2015р. по справі № 922/2456/14 залишити без змін.
Ухвалу направити кредиторам, боржнику, ліквідатору.
Суддя А.А. Савченко