33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"26" лютого 2016 р. № 918/135/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали
за позовом Першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації
до відповідача 1: Дубенської районної державної адміністрації
до відповідача 2: Малого приватного підприємства "Шанс-2000"
про визнання недійсним договору та повернення майна
Перший заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Дубенської районної державної адміністрації та Малого приватного підприємства "Шанс-2000" про визнання недійсним договору та повернення майна.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 ГПК України з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в встановленому порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
За приписами ст. 3 цього Закону судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У матеріалах позовної заяви відсутні докази оплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору до постановлення судового рішення, де останній посилається на відсутність реальної можливості здійснити оплату судового збору.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.03.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
З вищевикладеного слідує, що позивач, як заінтересована сторона, звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, повинен був належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.
На обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач зазначає, що на даний час у прокуратури області, як бюджетної установи, відсутня технічна можливість сплатити судовий збір через органи Державної казначейської служби України, що підтверджується довідкою відділу бухгалтерії та фінансового обліку прокуратури Рівненської області.
Положення Закону України "Про судовий збір" дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого із змісту обґрунтувань прокурора щодо відстрочення сплати судового збору не вбачається.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, та не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Рівненська обласна державна адміністрація не позбавлена можливості звернутись до господарського суду з позовною заявою, сплативши судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Таким чином, з врахуванням наведених положень законодавства та з огляду на відсутність в матеріалах позовної заяви доказів сплати судового збору, позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 63, та статтею 86 ГПК України, суд -
1. Відмовити Першому заступнику прокурора Рівненської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Повернути дану позовну заяву та додані до неї документи позивачу без розгляду.
Суддя Горплюк А.М.