26 лютого 2016 року Справа № 915/1397/15
м. Миколаїв
Кредитор: Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 38505355
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “АТОН АГРО”, 55210, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, 135, код ЄДРПОУ 35964792
Розпорядник майна: арбітражний керуючий ОСОБА_1 (м. Миколаїв, вул. Дружби, 23)
Суддя Ржепецький В.О.,
суть спору: про визнання кредиторських вимог
встановив:
Постановою суду від 14.12.2015 ТОВ “АТОН АГРО” визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.
Відповідне повідомлення опубліковано на офіційному сайті Вищого господарського суду України 14.12.2015 №26211.
Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Заяви з такими грошовими вимогами надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду, який призначає їх до розгляду в судовому засіданні. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» зазначені заяви оплачуються судовим збором.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про судовий збір» з 01.09.2015 року за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору встановлена у розмірі - 2 розміри мінімальної заробітної плати.
08.02.2016 Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області подано суду заяву про визнання поточних грошових вимог до боржника в сумі 13803,78 грн.
Судом, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, здійснено перевірку її відповідності вимогам цього Закону, встановлено невідповідність заяви вимогам частини третьої статті 23 Закону, а саме: не подано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою суду від 11.02.2016 повідомлено кредитора про недоліки заяви про визнання грошових вимог та встановлено строк для їх усунення до 25.02.2016.
Станом на 25.02.2016 недоліки заяви не усунуто, доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі суду не надано.
11.02.2016 до відділу документального забезпечення господарського суду надійшло клопотання кредитора про звільнення Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області від сплати судового збору за подання заяви про приєднання поточних кредиторських вимог.
Клопотання обґрунтовано посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” та мотивовано відсутністю видатків Державного бюджету України на оплату судового збору, оскільки Первомайська ОДПІ є установою, що фінансується з Державного бюджету України у відповідності до затвердженого кошторису та плану асигнувань за напрямками видатків, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України органи податкової служби не мають можливості сплатити судовий збір.
Клопотання кредитора про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає на підставі такого.
Статтею 8 Закону України „Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
У даному випадку заявником виступає Первомайська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Миколаївській області.
Законом України “Про судовий збір” з 01.09.2015 органи податкової служби позбавлено пільг щодо сплати судового збору.
Пунктом 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів само по собі не може бути підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.
Отже, посилання кредитора на відсутність коштів для сплати судового збору не може вважатись достатньою підставою для звільнення кредитора від такої сплати при поданні заяви про визнання кредиторських вимог.
Таким чином, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору кредитор не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж кредитором обставини не мають характеру виключних.
За таких обставин клопотання кредитора про звільнення від сплати судового збору визнається судом необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що заява кредитора подана без дотримання вимог частини третьої статті 23 Закону, недоліки заяви не усунуто у встановлений судом строк, що є підставою для повернення заяви заявнику.
Керуючись ст. ст. 8, 23, 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4-1, 86 ГПК України, господарський суд -
1. Заяву №1154/10/14-08-10-011 від 02.02.2016 Первомасйької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області з грошовими вимогами до боржника на суму 13803,78 грн. та додані до неї документи повернути без розгляду.
2. Примірники цієї ухвали направити кредитору, банкруту, ліквідатору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
Суддя В.О.Ржепецький