25.02.2016 р. Справа№ 914/1307/15
Суддя Господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Зубрицькій М.О.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015р.
у справі №914/1307/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ,
до відповідача: ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів,
про: стягнення 32 820 562,96 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 - представник;
Від відповідача (заявника): ОСОБА_3 - представник;
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року у справі №914/1307/15 за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” позовні вимоги задоволено частково та стягнено основний борг - 12 538 301,49 грн., пеню - 1 770 921,55 грн., 3% річних - 2 387 444,54 грн., Інфляційні втрати - 9 725 244,83 грн. та судовий збір - 59 039,96 грн. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 4 653 074,63 грн. - припинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
18.11.2015р. на виконання даного рішення суду було видано відповідний наказ, який направлений стягувачу для пред'явлення до виконання.
18.02.2016р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про відстрочку виконання судового рішення від 17.06.2015р. у справі №914/1307/15 до 31.05.2016 року.
Ухвалою від 19.02.2016р. суд прийняв заяву до розгляду та призначив розгляд заяви на 25.02.2016р.
В судове засідання 25.02.2016р. з'явилися представники сторін.
Представник заявника (відповідача) підтримав заяву про відстрочку виконання рішення суду, просив суд її задоволити. В обґрунтування заяви посилається на скрутне матеріальне становище підприємства, несвоєчасну оплату споживачами послуг, заборону нарахування пені за прострочення оплати послуг споживачами, заборгованість бюджету перед підприємством. Просить суд врахувати ту обставину, що на даний час триває опалювальний сезон і коштів підприємства достатньо лише для погашення поточної заборгованості. Окрім цього, заявник наголошує, що основна заборгованість відповідачем погашена у повному обсязі. Згідно ЗУ «Про засади функціонування ринку природного газу» у зв'язку з погашенням основної суми боргу розмір штрафних санкцій підлягає списанню. У зв'язку з наведеним, заявник звернувся з судовим позовом про списання залишку боргу, однак рішення суду про списання не набрало законної сили. Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 19.01.2016р. у справі №910/30375/15 було задоволено позовні вимоги ЛКП «Львівтеплоенерго» до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та вирішено списати 1 770 921,55 грн., 3% річних - 2 387 444,54 грн., Інфляційні втрати - 9 725 244,83 грн, що підлягають стягненню на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015р. у справі №914/1307/15. На даний час рішення Господарського суду м. Києва оскаржено, справа перебуває на апеляційному розгляді у Київському апеляційному господарському суді.
Представник позивача заперечив проти задоволення заяви в повному обсязі, зазначив, що позивач не має фінансової можливості відстрочувати чи розстрочувати виконання контрагентами своїх зобов'язань, так як фінансовий стан позивача є досить тяжким.
Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вбачається з заяви про відстрочку виконання рішення суду, заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду на період до 31.05.2016 року посилаючись на ту обставину, що ним подано позов про списання залишку боргу, однак, судове рішення про списання боргу не набрало законної сили.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарським судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує також матеріальні інтереси позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.
Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи докази, які подав заявник на підтвердження заяви про відстрочку виконання рішення, з огляду на той факт, що заявник належить до комунальних підприємств, перебуває у важкому фінансовому становищі, пов'язаному із збитковістю та економічною нерентабельністю, враховуючи ту обставину, що на даний час триває опалювальний сезон, а споживачі несвоєчасно здійснюють оплату комунальних послуг враховуючи, що відповідачем не надано належних доказів наявності виняткових обставин, які б давали підстави відстрочити виконання рішення суду строком до 31.05.2016року, однак зважаючи, що відповідачем повністю погашена основна заборгованість, а рішення про списання штрафних санкцій не набрало законної сили, суд вирішив задоволити частково заяву ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про відстрочку виконання рішення суду від 11.03.2015 року у справі № 914/248/15 та відстрочити виконання рішення 31.03.2016р.
Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про відстрочку виконання рішення у справі № 914/1307/15 задоволити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року у справі № 914/1307/15 до 31.03.2016р.
Суддя Запотічняк О.Д.