79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.02.2016р. Справа№ 914/1646/15
За позовом: Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району», м.Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтек», м. Львів,
про стягнення 194' 057,26 грн.
Головуючий суддя Яворський Б.І.,
суддя Крупник Р.В., суддя Запотічняк О.Д.,
при секретарі Кубара А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області Львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтек» про стягнення заборгованості в сумі 139' 287,03 грн.
Ухвалою суду від 25.05.2015р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 09.06.2015р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 18.06.2015 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів. Ухвалою суду від 05.08.2015р. призначено будівельно-технічну експертизу у справі. Ухвалою суду від 04.01.2016р. провадження у справі поновлено та призначено колегіальний розгляд справи. На підставі проведеного 25.01.2016 р. автоматизованого визначення складу членів колегії до колегії суддів включено суддю Долінську О.З. та суддю Запотічняк О.Д. 16.02.2016р. у зв'язку з відпусткою судді Долінської О.З. до складу колегії суддів включено суддю Крупника Р.В. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
11.02.2016р. позивачем подано заяву, у якій він просить стягнути з відповідача 110'469,60 грн. основного боргу, 25' 489,73 грн. пені, 54' 130,10 грн. інфляційних втрат та 3' 967,83 грн. 3% річних. До заяви додано докази доплати судового збору та надіслання її відповідачу.
У судове засідання 24.02.2016р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору підряду №1/11/2014 від 03.11.2014 р. не оплатив повністю вартість виконаних ремонтних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 110'469,60 грн. Крім того, відповідачу нараховано 25' 489,73 грн. пені, 54' 130,10 грн. інфляційних втрат та 3'967,83 грн. 3% річних. Також представник позивача просив стягнути з відповідача 5' 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
У судові засідання 03.02.2016р., 17.02.2016р. та 24.02.2016 р. представник відповідача не з'явився, причин неприбуття не повідомив, вимог ухвали суду не виконав. 12.02.2016р. надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання через перебування у відрядженні, яке було судом задоволене і ухвалою суду від 17.02.2016р. розгляд справи відкладався на 24.02.2016р.
Враховуючи зазначене та те, що позивач наполягав на продовженні розгляду справи, зазначивши, що відповідач таким чином намагається затягнути розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
03.11.2014р. між Львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» (підрядник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайтек» (замовник, відповідач у справі) було укладено договір підряду №1/11/2014, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту дорожного покриття та тротуару на вул. Цеховій в м. Львові.
Вартість робіт за договором попередньо визначається у 20' 000,00 грн. Остаточна вартість визначається актами виконаних робіт, узгоджених сторонами на підставі договірної ціни (п.2.1 договору). Розрахунки за виконані роботи будуть проведені згідно фактично виконаних обсягів робіт, на протязі 3-х днів з дня погодження сторонами акту виконаних робіт (п.2.2 договору).
Проведення розрахунків за виконані роботи сторони погодили у розділі 4 договору. Так, оплата за виконані роботи проводиться замовником у відповідності з підписаною довідкою (форма КБ-3) та актом виконаних робіт (форма КБ-2в) згідно фактично виконаних робіт на протязі 3-х днів з дня їх підписання.
На виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи, що підтверджується:
· Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2014 р. на загальну суму 110' 469,60 грн. (форма КБ-3) від 04.12.2014 р. та Актом №12/10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 р. (форма КБ-2в) на загальну суму 110' 469,60 грн. від 04.12.2014 р.
Дані документи підписані як замовником, так і підрядником без зауважень та містяться печатки обидвох підприємств.
За клопотанням відповідача суд призначав будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої ставилися такі питання:
1) Чи відповідають виконані будівельні роботи за договором підряду №1/11/2014 від 03.11.2014 р. проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
2) Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об'єктів за договором підряду №1/11/2014 від 03.11.2014 р. обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або звітною документацією?
21.12.2015р. на адресу суду надійшло клопотання експерта з проханням надати додаткові документи, необхідні для проведення експертизи. А саме: проектно-технічну та проектно-кошторисну документацію на ремонтно-будівельні роботи на вул. Цехова у м. Львові.
Ухвалою суду від 04.01.2016р. про поновлення провадження у справі та ухвалами суду від 03.02.2016р., 17.02.2016р. суд вимагав у сторін надати проектно-технічну та проектно-кошторисну документацію на ремонтно-будівельні роботи на вул. Цехова у м. Львові.
У судовому засіданні 03.02.2016р. позивач усно повідомив, що у нього відсутня проектно-технічна і проектно-кошторисна документація на підрядні роботи по ремонту вул. Цехової у м. Львові, так як сторонами вона не складалася, оскільки це не був капітальний ремонт дорожнього покриття і згідно договору оплата повинна була проводитися за фактично виконані роботи. Крім того, просив не проводити експертизу у справі, оскільки дорожнє покриття та тротуар уже відновлені генпідрядником ТЦ «Форум Львів», який і зруйнував його під час будівництва торгового центру.
Позивачем надіслано відповідачу лист №43 від 03.02.2016р. про необхідність проведення огляду дорожнього покриття та тротуару на вул.Цеховій у м. Львові та засвідчення факту його відновлення підрядником ТЦ «Форум», у якому позивач просив забезпечити присутність представника товариства при огляді зазначеної ділянки дороги.
09.02.2016р. було проведено огляд ділянки дороги та тротуару на вул.Цеховій у м. Львові і встановлено, що зазначене дорожнє покриття проїжджої частини та тротуару, яке було раніше пошкоджене внаслідок будівельних робіт на будівництві ТЦ «Форум Львів», повністю відновлене за кошти ПрАТ «МультіВестеУкраїна 3» генпідрядником з виконання робіт з благоустрою ТзОВ «Львівбудмережі», про що складено Акт з відповідними фотографіями ділянки. Представник ТзОВ «Вайтек» на огляд не з'явився.
18.02.2016р. комісією в складі директора ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району», виконроба дорожньої дільниці ЛКП «ШРП Галицького району», заступника голови Галицької районної адміністрації ЛМР було проведено огляд ділянки дороги та тротуару на вул.Цеховій у м. Львові і встановлено, що частково пошкоджене дорожнє покриття проїжджої частини дороги та тротуару повністю відновлене за кошти ПрАТ «МультіВестеУкраїна 3» генпідрядником з виконання робіт з благоустрою ТзОВ «Львівбудмережі», про що складено відповідний Акт.
Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору підряду.
У силу статті 610, частини першої статті 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Сторонами обумовлено строк оплати виконаних робіт - три робочі дні з дня підписання акту приймання-передачі (п. 4.1 договору).
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав обумовлені договором роботи, проте відповідач не сплатив їх вартості у визначений договором строк, тому заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 110' 469,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Суд не бере до уваги висловлені раніше відповідачем заперечення щодо неналежної якості виконаних робіт, оскільки приймаючи виконані роботи та підписуючи 04.12.2014р. акт форми КБ-2В та довідку КБ-3А, відповідач не висловлював жодних зауважень щодо якості виконаних робіт чи відповідності їх фактичного об'єму до того, що зазначається у цих документах. Ті ж пошкодження дорожнього покриття, про які зазначає відповідач і які виникли під час будівництва ТЦ «Форум Львів», на момент прийняття рішення уже усунуті.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення відповідачем умов договору підряду в частині своєчасної сплати виконаних робіт, позивач нарахував 54' 130,10 грн. інфляційних втрат та 3' 967,83 грн. 3% річних.
Суд, здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат та 3% річних, звертає увагу позивача, що ним допущено помилки при проведенні розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, оскільки не було враховано, що 07.12.2014р. (день визначений позивачем як початок прострочення) є вихідним днем, а тому порушення було тільки з 09.12.2014р. Тому правомірною до стягнення є 3' 967,83 грн. 3% річних та 54'064,80 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до п.5.2 за порушення строків оплати підрядних робіт позивач правомірно нарахував відповідачу 25' 489,73 грн. пені.
Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне. Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 зазначено наступне. Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. У матеріалах справи міститься копія договору №03/03/2015 про надання правової допомоги, копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія платіжного доручення №1307 від 09.07.2015р. на суму 5' 000,00 грн., тому суд вважає, що є підстави для відшкодування таких витрат на цю суму.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Відповідно ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтек» (79070, м. Львів, вул. Чукаріна, буд.6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33420094) на користь Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» (79000, м.Львів, вул.Льва, буд. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 033490022) 110' 469,60 грн. заборгованості, 25' 489,73 грн. пені, 3' 959,75 грн. 3% річних, 54' 064,80 грн. інфляційних втрат, 5' 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 3' 845,76 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 24.02.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 26.02.2016 р.
Головуючий суддя Яворський Б.І.
Суддя Крупник Р.В.
Суддя Запотічняк О.Д.