ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
24 лютого 2016 року Справа № 913/118/16
Провадження № 9/913/118/16
за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 416 404 грн. 38 коп.
суддя Ворожцов А.Г.,
секретар судового засідання Богуславська Є.В.,
у засіданні брали участь:
від позивача - Сімейко А.І., довіреність № 06-05-32/119 від 20.01.2016,
від відповідача - не прибув,
суть спору: позивач звернувся з позовом, у якому просить стягнути з відповідача борг у розмірі 209439,70 грн., 3% річних - 7568,73 грн., інфляційні нарахування - 96690,93 грн. та пеню - 102705,02 грн., за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 903 від 09.06.2003 за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року.
У судове засідання прибув повноважний представник позивача.
Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, відзиву на позовну заяву не надав, явку повноважного представника у засідання суду не забезпечив, причини неявки суду на повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.
Явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обов'язковою.
При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи представника позивача, суд дійшов наступного висновку.
Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання послуг з постачання теплової енергії.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 903 від 09.06.2003 (а.с. 24-29) (далі за текстом - договір), згідно з яким позивач (енергопостачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач - своєчасно сплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідач отримував послуги на об'єкті: нежитлове приміщення площею 150 кв. м., що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 1.
Дане приміщення розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку, який обладнаний системою централізованого опалення, яка в свою чергу гідравлічно та теплотехнічно об'єднана з системою опалення нежитлового приміщення відповідача, що разом становить єдину систему централізованого опалення. При цьому, технічної можливості відключення окремих приміщень від централізованого опалення у цьому житловому будинку не передбачено.
На тепловому вводі житлового будинку встановлений прилад обліку теплової енергії, при цьому, приміщення відповідача окремим приладом обліку не обладнано.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.
За правилом п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за спожиту у спірному періоді теплову енергію здійснюється за розрахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом згідно з діючими тарифами за розрахунковий період (місяць), встановлених відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Вартість 1 Гкал теплової енергії, що постачалась відповідачу складала:
- з 01.04.2012 по 31.12.2013 - 970,02 грн. без ПДВ, що узгоджується з постановою НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 16.03.2012 № 136;
- з 01.01.2014 по 31.03.2014 - 900,67 грн. без ПДВ, що узгоджується з постановою НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 31.12.2013 № 485;
- з 01.04.2014 по 31.05.2014 - 1085,63 грн. без ПДВ, що узгоджується з постановою НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 31.03.2014 № 231;
- з 01.06.2014 по 30.11.2014 - 1204,47 грн. без ПДВ, що узгоджується з постановою НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 23.05.2014 № 587;
- з 01.12.2014 по 28.02.2015 - 1455,42 грн. без ПДВ, що узгоджується з постановою НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 28.11.2014 № 611;
- з 01.03.2015 по 31.03.2015 - 2089,44 грн. без ПДВ, що узгоджується з постановою НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 27.02.2015 № 266;
- з 01.04.2015 - 1790,15 грн. без ПДВ, що узгоджується з постановою НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 31.03.2015 № 1158.
Факт постачання теплової енергії до об'єкту відповідача підтверджується актом про включення/виключення теплоустановок від 13.10.2013 № 000001616 та актом від 05.11.2014 (а.с. 74, 75).
Факт надання відповідачу щомісячних рахунків на оплату послуг позивач підтвердив наявністю їх копій (а.с. 30 - 41).
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач має щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Крім того, обов'язкова щомісячна оплата отриманої теплової енергії передбачена у п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки договором не визначено механізму надання рахунків та не передбачено строку, коли відповідач має сплачувати надані рахунки, прострочення оплати послуг за цим договором починаються після спливу семиденного строку, встановленого ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, з моменту отримання рахунку.
Враховуючи надані відповідачу рахунки на оплату послуг за договором, які не були сплачені, позивач здійснив розрахунок заборгованості за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року, яка склала 209439,70 грн., що відповідає фактичним обставинам.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
На підставі цієї норми позивач нарахував 3% річних за період з 16.11.2013 по 30.11.2015 в загальній сумі 7568,73 грн. (а.с. 22), що відповідає фактичним обставинам.
Крім того, позивач нарахував інфляційні втрати в розмірі 96690,93 грн. за період з грудня 2013 року по листопад 2015 року за наданим розрахунком (а.с. 23).
Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, суд вважає, що сума інфляційних втрат відповідає фактичним обставинам.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 № 686-ХІV передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотки від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Умовою п.7.2.3 договору передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення.
За цією умовою позивачем нараховано пеню в розмірі 102705,02 грн. за період з 30 січня по 30 листопада 2015 року, враховуючи кожний звітний період з додержанням 6-місячного терміну нарахування у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Сума нарахованої пені є вірною, а тому підлягає стягненню.
Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 93400, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1, на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, код 00131050, борг в сумі 209439,70 грн., 3% річних у сумі 7568,73 грн., інфляційні нарахування у сумі 96690,93 грн. та пеню у розмірі 102705,02 грн., за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 903 від 09.06.2003 за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року, крім того, витрати зі сплати судового збору в розмірі 6248,07 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення підписане - 25.02.2016.
Суддя А. Г. Ворожцов