01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26
"22" лютого 2016 р. Справа № 910/30056/15
за позовом малого приватного підприємства «Західтранс», смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ Логістика», с. Щасливе Бориспільського району,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обменою відповідальністю "Крайзель будівельні матеріали", м. Київ
про стягнення 29 726,52,00 грн.
Суддя О.В. Конюх
представники учасників судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, керівник, витяг з ЄДРПОУ від 12.12.2015р.;
ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 21.12.2015р. № 2;
від третьої особи: не з'явився;
позивач - мале приватне підприємство «Західтранс» (далі по тексту МПП "Західтранс") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом від 23.11.2015р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ Логістика» (далі по тексту ТОВ "ТВ Логістика"), в якому просить суд стягнути з відповідача 29726,52 грн. заборгованості за здійснене перевезення вантажу за маршрутом м. Шварценфельд (Німеччина) - м. Фастів (Україна) згідно заявки від 26.05.2015р. на транспортно-експедиторське обслуговування на підставі міжнародної автомобільної накладної CMR від 29.05.2015р., а також покласти на відповідача судові витрати, в тому числі судовий збір 1218,00 грн. та витрати на послуги адвоката 2972,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що у відповідності до умов заявки від 26.05.2015р. на транспортно-експедиторське обслуговування позивач як перевізник надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною автомобільною накладною CMR від 29.05.2015р., вартість перевезення згідно заявки - 1250 Євро в гривнях, по курсу НБУ на день вивантаження, по оригіналам документів протягом 7 днів. Відповідач кошти за послуги з перевезення не сплатив, у зв'язку із чим між сторонами виник спір.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2015р. позовні матеріали передані за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою від 09.12.2015р. господарського суду Київської області прийнято до розгляду позовну заяву, порушено провадження у справі № 910/30056/15 та призначено розгляд справи на 11.01.2016р.
11.01.2016р. відповідачем подано відзив на позов від 05.01.2016р., в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити. Заперечення мотивовані тим, що згідно вимог ст. 909 ЦК України договір перевезення укладається в письмовій формі. Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «ТВ Логістика» твердить, що жодних письмових договорів з позивачем не укладав, заявку від 26.05.2015р. позивачу, в тому числі в електронній формі, не направляв, підпис та печатка а також розрахунковий рахунок в ПАТ «Універсал Банк», зазначені в заявці, відповідачу не належать, а вид діяльності позивача полягає у митно-брокерській діяльності і наданні послуг в сфері міжнародних авіаційних перевезень, у зв'язку з чим відповідач твердить, що не вступав з позивачем у жодні договірні зобов'язальні відносини, а відтак - не має перед позивачем жодних грошових зобов'язань. Відповідач також твердить, що з приводу неправомірного використання невідомими особами назви ТОВ «ТВ Логістика» та підробної печатки директор зверталась з відповідними заявами до правоохоронних органів.
В судовому засіданні 11.01.2016р. при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що підпис та печатка від імені ТОВ “ТВ Логістика” у поданій позивачем копії заявки від 26.05.2015р. візуально дійсно не відповідають підпису директора ОСОБА_1 та відтиску печатки ТОВ “ТВ Логістика”.
Крім того, копія CMR від 29.05.2015р., яку позивач додав до позову, не відповідає оригіналу. Так, в оригіналі CMR від 29.05.2015р., який було подано позивачем на вимогу суду, відсутні дата отримання вантажу та підпис уповноваженої особи вантажоодержувача.
Як на доказ направлення відповідачу оригіналів документів, на підставі яких мала бути здійснена оплата згідно умов заявки від 26.05.2015р., позивач посилається на поштову квитанцію від 08.06.2015р. та рекомендоване повідомлення про вручення від 12.05.2015р. Разом із тим, за відсутності опису вкладення в лист відсутня можливість встановити, які саме документи направлялись позивачем 06.06.2015р. та ким вони отримані 12.06.2015р., враховуючи, що поштове відправлення було здійснено на адресу, АДРЕСА_1, яка не відповідає адресі відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна 9-А) так і адресі замовника в заявці від 26.05.2015р. (м. Київ, провул. Лабораторний 1А). Крім того, Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) між позивачем та відповідачем щодо спірного перевезення позивачем також не подано.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2016р. розгляд справи відкладено на 01.02.2016р., до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача власника вантажу - товариство з обмеженою відповідальністю «Крайзель будівельні матеріали», третю особу та сторін у справі зобов'язано подати ряд додаткових документів та доказів, необхідних для розгляду справи по суті.
11.01.2015р. (після судового засідання) від позивача надійшли заперечення на відзив, в якому зазначено, що заявка була укладена шляхом обміну електронними листами, а відповідач є власником та користувачем офіційно зареєстрованого аккаунту на сайті «Ларді-Транс», із змісту якого вбачається, що відповідач регулярно займається міжнародною транспортно-експедиційною діяльністю, печатка відповідача була змінена, а доказів відсутності уповноваження директором товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ Логістика» на підписання документів від імені юридичної особи відповідача інших осіб суду не подано. Також від відповідача надійшли клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування доказів, зокрема від розпорядника (власника) сайту Ларді-Транс ТОВ «Ларді» та від Бориспільського відділу поліції щодо виготовлення відповідачем печаток, а також клопотання про огляд змісту аккаунту ТОВ «ТВ Логістика» за відповідною веб-адресою.
01.02.2016р. від відповідача надійшли додаткові документи, які залучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою від 01.02.2016р. в порядку ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 08.02.2016р. Крім того, ухвалами від 01.02.2016р. суд в порядку ст. 38 ГПК України за клопотанням позивача та за власною ініціативою в порядку ст. 65 ГПК України витребував необхідні документи та докази, зокрема від Бориспільської ОДПІ - щодо відкритих в установах банків рахунків відповідача, від Бориспільського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області - щодо виготовлення печаток відповідача; від розпорядника (власника) сайту Ларді-Транс - ТОВ “Ларді” щодо користувача аккаунта за відповідною веб-адресою.
Від позивача у справі надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів (термінове електронне повідомлення від 05.02.2016р.).
В судовому засіданні 08.02.2016р. керівник товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ Логістика" ОСОБА_1 надала зразки печаток ТОВ "ТВ Логістика " та зразки власного підпису.
Ухвалою від 08.02.2016р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено у зв'язку із необхідністю отримання витребуваних документів та доказів. Третю особу та сторін повторно зобов'язано подати суду ряд документів та виконати ряд дій, необхідних для повного, всебічного розгляду всіх обставин справи. Ухвалою від 15.02.2016р. розгляд справи повторно відкладено.
Третя особа - вантажоотримувач товариство з обмеженою відповідальністю «Крайзель будівельні матеріали» свого представника в судові засідання 01.02.2016р. 08.02.2016р., 15.02.2016р., 22.02.2016р. не направила, вимоги суду, викладені в ухвалах, не виконала, витребувані судом пояснення та документи щодо спірного перевезення не подала.
Від позивача 22.02.2016р. надійшла заява про залучення у якості відповідача третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Крайзель будівельні матеріали». В поданій заяві позивач посилається на частину 2 ст. 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 1956р., та твердить, що оскільки вантажоодержувач товариство з обмеженою відповідальністю «Крайзель будівельні матеріали» не може надати жодного доказу, що спірне перевезення, яке воно мало оплатити - є оплаченим, то вказану особу слід залучити до участі у справі в якості відповідача.
Розглянувши подану заяву, суд відмовляє в її задоволенні. Так, відповідно до пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд, приймаючи рішення, розглядає спір у справі в межах предмету позову на підставах, які визначає позивач на власний розсуд згідно частини 1 ст. 12, ст. 20 ЦК України. При цьому, в порядку ст. 22 ГПК України право на зміну предмету або підстав позову шляхом подання відповідної письмової заяви позивачем може бути реалізовано лише до початку розгляду справи по суті, при чому одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається.
По-перше, в порядку частини третьої ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача (ст.24 ГПК України), якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості з експедитора - ТОВ «ТВ Логістика» за виконане перевезення, в розмірі та на умовах, передбачених заявкою від 26.05.2015р., укладеною, за твердженням позивача, між МПП «Західтранс» та ТОВ «ТВ Логістика».
Зазначена заявка за правовим змістом є договором транспортного експедирування, оскільки договори перевезення, згідно ст. 307 ГК України, частини 1 ст. 909 ЦК України, укладаються між перевізником та вантажовідправником, яким ані ТОВ «ТВ Логістика», ані ТОВ «Крайзель будівельні матеріали» не являються. Належним відповідачем за даними вимогами із заявлених позивачем підстав є саме ТОВ «ТВ Логістика», а не ТОВ «Крайзель будівельні матеріали», яке не є учасником зобов'язальних відносин, заснованих на заявці від 26.05.2015р. (пункт 1 частини 2 ст. 11, частина 2 ст. 509 ЦК України, частина 1 ст. 179 ГК України).
По-друге, суд погоджується, що в порядку ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів подана суду CMR від 29.05.2015р. є доказом укладення в належній письмовій формі (частини 2, 3 ст. 909 ЦК України) договору перевезення. Разом із тим, пред'явлення позивачем вимог до ТОВ «Крайзель будівельні матеріали», виходячи з договору перевезення на підставі Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 1956 року є по суті пред'явленням іншого позову до іншої особи з іншим предметом з інших підстав, що суперечить ст. 22 ГПК України.
Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов малого приватного підприємства «Західтранс» до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ Логістика», за участю третьої особи - ТОВ "Крайзель будівельні матеріали", всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд
відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин закон зобов'язує позивача при зверненні до господарського суду довести наявність свого права і факт його порушення або оспорення з боку зобов'язаної особи - відповідача, і сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Позивач твердить, що між позивачем МПП «Західтранс» та відповідачем ТОВ «ТВ Логістика» шляхом обміну електронними листами було укладено заявку від 26.05.2015р. на транспортно-експедиційне обслуговування, згідно якої позивач зобов'язався здійснити доставку вантажу (будівельних сумішей на палетах) за маршрутом м. Шварценфельд (Німеччина) - м. Фастів (Україна), дата завантаження 28-29.05.2015р., дата доставки 02.06.2015р., сума оплати 1250 Євро по курсу НБУ на день вивантаження, оплата протягом 7 днів по оригіналам документів. При цьому позивач твердить, що оригінал даної заявки із підписами та печатками його сторін у позивача відсутній, оскільки її укладення здійснювалось шляхом обміну електронними листами.
Відповідно до частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому згідно до частин 2, 3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, а якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідачем подано копії та оригінали для огляду документів із зразком вільного підпису директора ТОВ «ТВ Логістика» ОСОБА_1 та печатки ТОВ «ТВ «Логістика».
Крім того, в судовому засіданні судом відібрано зразки підпису директора та зразки печатки ТВ Логістика», та встановлено, що підпис директора ОСОБА_1 та печатка від імені ТОВ “ТВ Логістика” у поданій позивачем копії заявки від 26.05.2015р. не відповідають підпису директора ОСОБА_1 та відтиску печатки ТОВ “ТВ Логістика”.
При цьому згідно інформації, наданої Бориспільським відділом поліції ГУ Національної поліції в Київській області, відповідач в січні 2011 року звертався за наданням дозволу на виготовлення однієї круглої печатки ТОВ «ТВ Логістика», звернень щодо виготовлення дублікатів не надходило.
Із листа від 03.02.2016р. безпосереднього виготовлювача печатки ТОВ «ТВ Логістика» ФОП ОСОБА_3 судом встановлено, що оригінальна печатка ТОВ «ТВ Логістика» виготовлена із застосуванням тангірної сітки із зображенням глобусу, яка на оригінальній печатці ТОВ «ТВ Логістика» присутня, а на печатці в заявці від 26.05.2015р. - відсутня.
В поданій заявці від 26.05.2015р. в якості банківських реквізитів замовника зазначено розрахунковий рахунок в ПАТ «Універсал Банк».
Відповідно до листа від 09.02.2016р. № 465/9/10-04-10 Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, наданого на ухвалу суду від 01.02.2016р., у відповідача рахунки в ПАТ «Універсал Банк» відсутні.
В поданій заявці від 26.05.2015р. зазначена адреса замовника 01133, м. Київ, провулок Лабораторний 1-А.
Згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно пункту 10 частини 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи в обов'язковому порядку містяться в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до частини 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Місцезнаходженням відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру (Спеціальний витяг від 01.12.2015р. № 21478238 залучений до матеріалів справи) є адреса 08325, Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 9-А.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення між позивачем та відповідачем в належній формі заявки від 26.05.2015р., яка за правовим змістом є укладеним в письмовій формі договором транспортного експедирування (ст. 930 ЦК України).
Відповідно до ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін.
Позивач твердить, що з відповідача на користь позивача належить до стягнення провізна плата в розмірі 29726,52 грн.
За умовами заявки від 26.05.2015р. сума становить оплати 1250 Євро по курсу НБУ на день вивантаження, оплата протягом 7 днів по оригіналам документів.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами дату вивантаження, а відтак - дату курсу НБУ, за яким слід визначати суму оплати в гривнях.
Відповідно до ст.ст. 4,5 Конвенції від 19.05.1956р. договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Так, в оригіналі CMR від 29.05.2015р., поданому позивачем на вимогу суду, відсутній підпис уповноваженої особи вантажоодержувача та дата вивантаження. Подана позивачем до позову копія CMR з датою вивантаження 05.06.2015р. не відповідає оригіналу. Доказів підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) щодо спірного перевезення між позивачем та відповідачем, або між позивачем та вантажоодержувачем, суду також не подано.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт направлення або вручення відповідачу оригіналів документів, на підставі яких протягом 7 днів мала бути здійснена оплата, а відтак не доведено факту виникнення обов'язку з оплати.
Позивач посилається на поштову квитанцію від 08.06.2015р. та рекомендоване повідомлення про вручення від 12.05.2015р. Разом із тим, за відсутності опису вкладення в лист відсутня можливість встановити, які саме документи направлялись позивачем 06.06.2015р. та ким вони отримані 12.06.2015р. Поштове відправлення було здійснено на адресу, АДРЕСА_1, яка не відповідає як адресі відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна 9-А) так і адресі замовника в заявці від 26.05.2015р. (м. Київ, провул. Лабораторний 1А), крім того, в повідомленні про вручення зазначено про отримання листа невідомою особою - Турсовенко.
Позивачем не подано жодних доказів того, кому належить адреса АДРЕСА_1, в тому числі і на вимогу суду, яка неодноразово викладалась в ухвалах від 11.01.2016р., від 01.02.2016р., від 08.02.2016р. та від 15.02.2016р. Позивачем не доведено стосунку особи, яка отримала лист - Турсовенко, з відповідачем ТОВ "ТВ Логістика".
Зазначене свідчить про те, що позивачем не доведено свої позовні вимоги до відповідача належними та допустимими доказами, що є підставою для відмови у позові. У зв'язку із відмовою в позові, суд в порядку ст. 49 ГПК України покладає на позивача судові витрати, зокрема судовий збір та витрати на послуги адвоката. Додатково суд звертає увагу позивача на те, що повернення оригіналів письмових доказів може бути здійснено судом в порядку ст.40 ГПК України на підставі відповідного клопотання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 22, 32, 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові малому приватному підприємству «Західтранс» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ Логістика» відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 29.02.2016р.
Суддя О.В. Конюх