Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25
"23" лютого 2016 р. Справа № 911/5413/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анелє»
про стягнення 98 313,89 грн
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 05.10.2015);
від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 11.01.2016). Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями «Еконія» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анелє» (далі - відповідач) про стягнення 98 313,89 грн заборгованості, з яких: 69 033,28 грн боргу за боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № Б00000931 від 19.03.2015, № Б00000932 від 19.03.2015, № Б00000984 від 23.03.2015, № Б00000985 від 23.03.2015, № Б00000992 від 24.03.2015, № Б00000993 від 24.03.2015, № Б00001292 від 14.04.2015, № Б00001293 від 14.04.2015, № Б00001330 від 15.04.2015, № Б00001331 від 15.04.2015, № Б00001539 від 28.04.2015 та № Б00001540 від 28.04.2015 згідно дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, товар, 20 119,73 грн пені та 9 160,88 грн 25 % річних. Також 18.12.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову № 17-3/12-15 (№ 166/15 від 18.12.2015), згідно якої останній просив суд на підставі ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України вжити заходів до забезпечення позову та накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5-Б та на грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку 260060689400 у ПАТ «ОСОБА_3 капітал», м. Київ, МФО 32371, яка прийнята судом.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014 товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2015 порушено провадження у справі № 911/5413/15, розгляд справи призначено на 22.01.2016.
У судовому засіданні 22.01.2016 оголошено перерву до 29.01.2016.
29.01.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов від 29.01.2016 (вх.. № 1970/16 від 29.01.2016), згідно якого останній просив суд витребувати у позивача всі видаткові накладні за дистрибуторським договором про постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014; оригінали для огляду в судовому засіданні та копії для долучення до матеріалів справи, платіжні доручення про часткову оплату суми боргу та інші документи, які вказані в акті звірки та мають значення для правильного вирішення справи. Вказаний відзив прийнято судом.
29.01.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача, в порядку ч. 7 ч. 1 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу від 29.01.2016 (вх. № 1971/16 від 29.01.2016), яке задоволено судом.
У судовому засіданні 29.01.2016 оголошено перерву до 18.02.2016, представника позивача зобов'язано подати господарському суду видаткові накладні згідно договору № 09/14-Д від 19.05.2014, виписку або довідку з банку в підтвердження часткової оплати боргу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2016 на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 23.02.2016.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 16 від 26.12.2011 передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У судовому засіданні 23.02.2016 суд, розглянувши заяву позивача про накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5-Б та на грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку 260060689400 у ПАТ «ОСОБА_3 капітал», м. Київ, МФО 32371, вирішив відмовити у її задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів до забезпечення позову.
У судовому засіданні 23.02.2016 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
19.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємством з іноземними інвестиціями «Еконія» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анелє» (Дистрибутор) укладено дистрибуторський договір на постачання продукції № 09/14-Д, згідно якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність дистрибутору товар ТМ «Еконія» (ТМ «Малятко», ТМ «Аквуля», ТМ «Тім Тін», ТМ «Чайкава», ТМ «Чистий ключ», далі - продукцію), а дистрибутор зобов'язався прийняти, оплатити постачальнику вартість продукції та бере на себе обов'язки по розповсюдженню продукції в повному асортименті згідно цінового додатку до договору на обумовленій договором території.
Пунктом 4.6. договору сторони погодили, що датою передачі дистрибутору вважається дата передачі продукції, зафіксована шляхом підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортних накладних , які являються приймально-здавальними документами згідно з договором.
Згідно п. 5.3. договору дистрибутор зобов'язаний оплатити вартість продукції, отриманої по кожній окремій накладній, на умовах попередньої оплати або на протязі 30 календарних днів з дати передачі продукції (п. 4.6.). При цьому датою оплати за продукцію є зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Сторони можуть змінити умови оплати шляхом укладення додаткової угоди.
Відповідно до п. 9.1 договору договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2015.
27.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анелє» (Дистрибутор) укладено додаткову угоду до дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д, згідно якої сторони погодили викласти п. 5.3. договору в наступній редакції: « 5.3. Дистрибутор зобов'язаний оплатити вартість продукції, отриманої по кожній окремій накладній, на протязі 45 календарних днів з дати передачі продукції (п. 4.6.). При цьому датою оплати за продукцію є зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Сторони можуть змінити умови оплати шляхом укладення додаткової угоди.».
Судом встановлено, що на виконання п. 1.1. дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014 позивачем за період з 19.03.2015 по 28.04.2015 було поставлено відповідачу товар згідно договору на загальну суму 86 015,04 грн, що підтверджується видатковими накладними № Б00000931 від 19.03.2015 на суму 11 724,96 грн, № Б00000932 від 19.03.2015 на суму 4 677,84 грн, № Б00000984 від 23.03.2015 на суму 5 082,72 грн, № Б00000985 від 23.03.2015 на суму 1 206 грн, № Б00000992 від 24.03.2015 на суму 4 527 грн, № Б00000993 від 24.03.2015 на суму 1 187,64 грн, № Б00001292 від 14.04.2015 на суму 5 889,60 грн, № Б00001293 від 14.04.2015 на суму 1 683 грн, № Б00001330 від 15.04.2015 на суму 4 854,40 грн, № Б00001331 від 15.04.2015 на суму 5 349,60 грн, № Б00001539 від 28.04.2015 на суму 33 950,88 грн та № Б00001540 від 28.04.2015 на суму 5 882,40 грн (а.с. 25-36, т. 1), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.
Відповідач, в порушення п. 5.3. договору (в редакції додаткової угоди від 27.02.2015) за отриманий на підставі спірних накладних товар розрахувався частково (згідно розрахунку ціни позову позивача (а.с. 7) перша часткова оплата товару за першою спірною видатковою накладною № Б00000931 від 19.03.2015 надійшла 06.07.2015), сплативши загалом 18 000 грн, зокрема: 06.07.2015 - 2 000 грн, 09.07.2015 - 1 000 грн, 10.08.2015 - 2 000 грн, 18.08.2015 - 3 000 грн, 14.09.2015 - 1 000 грн, 15.09.2015 - 1 000 грн, 16.09.2015 - 1 000 грн, 23.09.2015 - 2 000 грн, 28.09.2015 - 2 000 грн та 02.11.2015 - 3 000 грн, що підтверджується довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» № 09.201-86/630-15 від 08.02.2016 (а.с. 2-5, т. 2) та банківськими виписками (а.с. 198-202), внаслідок чого на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі видаткових накладних № Б00000931 від 19.03.2015, № Б00000932 від 19.03.2015, № Б00000984 від 23.03.2015, № Б00000985 від 23.03.2015, № Б00000992 від 24.03.2015, № Б00000993 від 24.03.2015, № Б00001292 від 14.04.2015, № Б00001293 від 14.04.2015, № Б00001330 від 15.04.2015, № Б00001331 від 15.04.2015, № Б00001539 від 28.04.2015 та № Б00001540 від 28.04.2015 згідно дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, товар склав 68 015,04 грн (86 015,04 грн - 18 000 грн), що підтверджується довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» № 09.201-86/630-15 від 08.02.2016 (а.с. 2-5, т. 2) та банківськими виписками (а.с. 195-202, т. 2).
Предметом позову є вимоги про стягнення 69 033,28 грн боргу за боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № Б00000931 від 19.03.2015, № Б00000932 від 19.03.2015, № Б00000984 від 23.03.2015, № Б00000985 від 23.03.2015, № Б00000992 від 24.03.2015, № Б00000993 від 24.03.2015, № Б00001292 від 14.04.2015, № Б00001293 від 14.04.2015, № Б00001330 від 15.04.2015, № Б00001331 від 15.04.2015, № Б00001539 від 28.04.2015 та № Б00001540 від 28.04.2015 згідно дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, товар, 20 119,73 грн пені та 9 160,88 грн 25 % річних.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання п. 1.1. дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014 позивачем за період з 19.03.2015 по 28.04.2015 було поставлено відповідачу товар згідно договору на загальну суму 86 015,04 грн, що підтверджується видатковими накладними № Б00000931 від 19.03.2015 на суму 11 724,96 грн, № Б00000932 від 19.03.2015 на суму 4 677,84 грн, № Б00000984 від 23.03.2015 на суму 5 082,72 грн, № Б00000985 від 23.03.2015 на суму 1 206 грн, № Б00000992 від 24.03.2015 на суму 4 527 грн, № Б00000993 від 24.03.2015 на суму 1 187,64 грн, № Б00001292 від 14.04.2015 на суму 5 889,60 грн, № Б00001293 від 14.04.2015 на суму 1 683 грн, № Б00001330 від 15.04.2015 на суму 4 854,40 грн, № Б00001331 від 15.04.2015 на суму 5 349,60 грн, № Б00001539 від 28.04.2015 на суму 33 950,88 грн та № Б00001540 від 28.04.2015 на суму 5 882,40 грн (а.с. 25-36, т. 1), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач, в порушення п. 5.3. договору (в редакції додаткової угоди від 27.02.2015) за отриманий на підставі спірних накладних товар розрахувався частково (згідно розрахунку ціни позову позивача (а.с. 7) перша часткова оплата товару за першою спірною видатковою накладною № Б00000931 від 19.03.2015 надійшла 06.07.2015), сплативши загалом 18 000 грн, зокрема: 06.07.2015 - 2 000 грн, 09.07.2015 - 1 000 грн, 10.08.2015 - 2 000 грн, 18.08.2015 - 3 000 грн, 14.09.2015 - 1 000 грн, 15.09.2015 - 1 000 грн, 16.09.2015 - 1 000 грн, 23.09.2015 - 2 000 грн, 28.09.2015 - 2 000 грн та 02.11.2015 - 3 000 грн, що підтверджується довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» № 09.201-86/630-15 від 08.02.2016 (а.с. 2-5, т. 2) та банківськими виписками (а.с. 198-202), внаслідок чого на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі видаткових накладних № Б00000931 від 19.03.2015, № Б00000932 від 19.03.2015, № Б00000984 від 23.03.2015, № Б00000985 від 23.03.2015, № Б00000992 від 24.03.2015, № Б00000993 від 24.03.2015, № Б00001292 від 14.04.2015, № Б00001293 від 14.04.2015, № Б00001330 від 15.04.2015, № Б00001331 від 15.04.2015, № Б00001539 від 28.04.2015 та № Б00001540 від 28.04.2015 згідно дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, товар склав 68 015,04 грн (86 015,04 грн - 18 000 грн), що підтверджується довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» № 09.201-86/630-15 від 08.02.2016 (а.с. 2-5, т. 2) та банківськими виписками (а.с. 195-202, т. 2).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 68 015,04 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 69 033,28 грн боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № Б00000931 від 19.03.2015, № Б00000932 від 19.03.2015, № Б00000984 від 23.03.2015, № Б00000985 від 23.03.2015, № Б00000992 від 24.03.2015, № Б00000993 від 24.03.2015, № Б00001292 від 14.04.2015, № Б00001293 від 14.04.2015, № Б00001330 від 15.04.2015, № Б00001331 від 15.04.2015, № Б00001539 від 28.04.2015 та № Б00001540 від 28.04.2015 згідно дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, товар підлягає частковому задоволенню у розмірі 68 015,04 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за дистрибуторським договором на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, позивачем за період з 28.05.2015 по 11.11.2015 нараховано 20 119,73 грн пені, зокрема: 5 655,78 грн за період з 28.05.2015 по 06.07.2015 на суму боргу 86 015,04 грн, 419,34 грн за період з 07.07.2015 по 09.07.2015 на суму боргу 85 033,28 грн, 4 420,38 грн за період з 10.07.2015 по 10.08.2015 на суму боргу 84 033,28 грн, 1 078,79 грн за період з 11.08.2015 по 18.08.2015 на суму боргу 82 033,28 грн, 1 169,26 грн за період з 19.08.2015 по 27.08.2015 на суму боргу 79 033,28 грн, 2 104,67 грн за період з 28.08.2015 на суму боргу 79 033,29 грн, 115,45 грн за період з 15.09.2015 по 15.09.2015 на суму боргу 78 033,28 грн, 113,97 грн за період з 16.09.2015 по 16.09.2015 на суму 77 033,28 грн, 787,41 грн за період 17.09.2015 по 23.09.2015 на суму боргу 76 033,28 грн, 109,53 грн за період з 24.09.2015 по 24.09.2015 на суму боргу 74 033,28 грн, 356,98 грн за період з 25.09.2015 по 28.09.2015 на суму боргу 74 033,28 грн, 3 039,21 грн за період з 29.09.2015 по 02.11.2015 на суму боргу 72 033,28 грн та 748,96 грн за період з 03.11.2015 по 11.11.2015 на суму суму боргу 69 033,28 грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У випадку якщо дистрибутор у термін зазначений у п. 5.3. договору не оплатив не в повному обсязі отриману продукцію, він зобов'язаний сплатити постачальнику борг з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожен календарний день несплати. Пеня нараховується протягом одного року з дати, коли дистрибутор був зобов'язаний оплатити партію продукції (п. 6.4. договору).
Суд встановив, що оскільки пунктом 6.4. договору однозначно не встановлено протягом якого періоду нараховується пеня, оскільки в першому реченні п. 6.4. договору визначено, що пеня нараховується за кожен календарний день несплати, а в другому реченні міститься положення про нарахування пені протягом одного року з дати, коли дистрибутор був зобов'язаний оплатити партію продукції, суд дійшов висновку про правомірність припинення нарахування штрафних санкцій за спірним договором через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано в порядку ч. 6 ст. 232 ГК України.
Суд встановив, що прострочення відповідача по оплаті отриманого на підставі видаткових накладних № Б00000931 від 19.03.2015, № Б00000932 від 19.03.2015, № Б00000984 від 23.03.2015, № Б00000985 від 23.03.2015, № Б00000992 від 24.03.2015, № Б00000993 від 24.03.2015, № Б00001292 від 14.04.2015, № Б00001293 від 14.04.2015, № Б00001330 від 15.04.2015, № Б00001331 від 15.04.2015, № Б00001539 від 28.04.2015 та № Б00001540 від 28.04.2015 (з урахуванням положень п. 5.3. договору в редакції додаткової угоди до договору, де визначено, що дистрибутор зобов'язаний оплатити вартість продукції, отриманої по кожній окремій накладній, на протязі 45 календарних днів з дати передачі продукції) виникло 04.05.2015, 04.05.2015, 08.05.2015, 08.05.2015, 09.05.2015, 09.05.2015, 30.05.2015, 30.05.2015, 31.05.2015, 31.05.2015, 14.06.2015 та 14.06.2015 відповідно.
Крім того, суд встановив, що сплачені відповідачем кошти у сумі 18 000 грн мають бути зараховані в першу чергу в якості погашення боргу повністю за видатковою накладною № Б00000931 від 19.03.2015 (11 724,96 грн), в другу чергу в якості погашення боргу видатковою накладною № Б00000932 від 19.03.2015 (4 677,84 грн) та в третю чергу в якості часткового погашення боргу у сумі 1 597,20 грн за видатковою накладною № Б00000984 від 23.03.2015.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 7), суд дійшов висновку про нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання за кожною спірною видатковою накладною протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 28.05.2015 по 11.11.2015 складає загалом 18 635,43 грн, зокрема: - за видатковою накладною № Б00000931 від 19.03.2015 за період з 28.05.2015 по 22.09.2015 у сумі 1 516,05 грн, а саме: 751,68 грн за період з 28.05.2015 по 05.07.2015 на суму боргу 11 724,96 грн, 47,96 грн за період з 06.07.2015 по 08.07.2015 на суму боргу 9 724,96 грн, 458,96 грн за період з 09.07.2015 по 09.08.2015 на суму боргу 8 724,96 грн, 88,44 грн за період з 10.08.2015 по 17.08.2015 на сму боргу 6 724,96 грн, 154,92 грн за період з 18.08.2015 по 13.09.2015 на суму боргу 3 724,96 грн, 4,03 грн за період з 14.09.2015 по 14.09.2015 на суму боргу 2 724,96 грн, 2,55 грн за період з 15.09.2015 по 15.09.2015 на суму боргу 1 724,96 грн та 7,51 грн за період з 16.09.2015 по 22.09.2015 на суму боргу 724,96 грн; - за видатковою накладною № Б00000932 від 19.03.2015 за період з 28.05.2015 по 01.11.2015 у сумі 926,75 грн, а саме: 887,38 грн за період з 28.05.2015 по 22.09.2015 на суму боргу 4 677,84 грн, 22,37 грн за період з 23.09.2015 по 27.09.2015 на суму боргу 3 402,84 грн та 17 грн за період з 28.09.2015 по 01.11.2015 на суму боргу 402,84 грн; - за видатковою накладною № Б00000984 від 23.03.2015 за період з 28.05.2015 по 08.11.2015 у сумі 1 233,02 грн, а саме: 1 212,05 грн за період з 28.05.2015 по 01.11.2015 на суму боргу 5 082,72 грн та 20,97 грн за період з 02.11.2015 по 08.11.2015 на суму 2 485,56 грн; - за видатковою накладною № Б00000985 від 23.03.2015 за період з 28.05.2015 по 08.11.2015 у сумі 297,77 грн на суму боргу 1 206 грн; - за видатковою накладною № Б00000992 від 24.03.2015 за період з 28.05.2015 по 09.11.2015 у сумі 1 123,19 грн на суму боргу 4 527 грн; - за видатковою накладною № Б00000993 від 24.03.2015 за період з 28.05.2015 по 09.11.2015 у сумі 294,66 грн на суму боргу 1 187,64 грн; - за видатковою накладною № Б00001292 від 14.04.2015 за період з 30.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 1 456,10 грн на суму боргу 5 889,60 грн; - за видатковою накладною № Б00001293 від 14.04.2015 за період з 30.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 416,24 грн на суму боргу 1 683 грн; - за видатковою накладною № Б00001330 від 15.04.2015 за період з 31.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 1 191,94 грн на суму боргу 4 853,40 грн; - за видатковою накладною № Б00001331 від 15.04.2015 за період з 31.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 1 313,80 грн на суму боргу 5 349,60 грн; - за видатковою накладною № Б00001539 від 28.04.2015 за період з 14.06.2015 по 11.11.2015 у сумі 7 556,63 грн на суму боргу 33 950,88 грн; - за видатковою накладною № Б00001549 від 28.04.2015 за період з 14.06.2015 по 11.11.2015 у сумі 1 309,28 грн на суму боргу 5 882,40 грн. Відтак, вимога про стягнення 20 119,73 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 18 635,43 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за дистрибуторським договором на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, позивачем за період з 28.05.2015 по 11.11.2015 нараховано 9 160,88 грн 25 % річних, зокрема: 2 356,58 грн за період з 28.05.2015 по 06.07.2015 на суму боргу 86 015,04 грн, 419,34 грн за період з 07.07.2015 по 09.07.2015 на суму боргу 85 033,28 грн, 4 420,38 грн за період з 10.07.2015 по 10.08.2015 на суму боргу 84 033,28 грн, 1 078,79 грн за період з 11.08.2015 по 18.08.2015 на суму боргу 82 033,28 грн, 1 169,26 грн за період з 19.08.2015 по 27.08.2015 на суму боргу 79 033,28 грн, 2 104,67 грн за період з 28.08.2015 на суму боргу 79 033,29 грн, 115,45 грн за період з 15.09.2015 по 15.09.2015 на суму боргу 78 033,28 грн, 113,97 грн за період з 16.09.2015 по 16.09.2015 на суму 77 033,28 грн, 787,41 грн за період 17.09.2015 по 23.09.2015 на суму боргу 76 033,28 грн, 109,53 грн за період з 24.09.2015 по 24.09.2015 на суму боргу 74 033,28 грн, 356,98 грн за період з 25.09.2015 по 28.09.2015 на суму боргу 74 033,28 грн, 3 039,21 грн за період з 29.09.2015 по 02.11.2015 на суму боргу 72 033,28 грн та 748,96 грн за період з 03.11.2015 по 11.11.2015 на суму суму боргу 69 033,28 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, встановив, що п. 6.4. договору встановлений обов'язок дистрибутора сплатити постачальнику 25 % річних у випадку несвоєчасної оплати товару згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 25 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку 25 % річних (а.с. 7), суд дійшов висновку про нарахування 25 % річних за неналежне виконання зобов'язання за кожною спірною видатковою накладною. Відтак, арифметично вірний розмір 25 % річних, нарахованих за період з 28.05.2015 по 11.11.2015 складає загалом 8 533,37 грн, зокрема: - за видатковою накладною № Б00000931 від 19.03.2015 за період з 28.05.2015 по 22.09.2015 у сумі 636,68 грн, а саме: 313,20 грн за період з 28.05.2015 по 05.07.2015 на суму боргу 11 724,96 грн, 19,98 грн за період з 06.07.2015 по 08.07.2015 на суму боргу 9 724,96 грн, 191,23 грн за період з 09.07.2015 по 09.08.2015 на суму боргу 8 724,96 грн, 36,85 грн за період з 10.08.2015 по 17.08.2015 на сму боргу 6 724,96 грн, 68,89 грн за період з 18.08.2015 по 13.09.2015 на суму боргу 3 724,96 грн, 1,87 грн за період з 14.09.2015 по 14.09.2015 на суму боргу 2 724,96 грн, 1,18 грн за період з 15.09.2015 по 15.09.2015 на суму боргу 1 724,96 грн та 3,48 грн за період з 16.09.2015 по 22.09.2015 на суму боргу 724,96 грн; - за видатковою накладною № Б00000932 від 19.03.2015 за період з 28.05.2015 по 01.11.2015 у сумі 399,38 грн, а саме: 378,07 грн за період з 28.05.2015 по 22.09.2015 на суму боргу 4 677,84 грн, 11,65 грн за період з 23.09.2015 по 27.09.2015 на суму боргу 3 402,84 грн та 9,66 грн за період з 28.09.2015 по 01.11.2015 на суму боргу 402,84 грн; - за видатковою накладною № Б00000984 від 23.03.2015 за період з 28.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 567,07 грн, а саме: 550,05 грн за період з 28.05.2015 по 01.11.2015 на суму боргу 5 082,72 грн та 17,02 грн за період з 02.11.2015 по 11.11.2015 на суму 2 485,56 грн; - за видатковою накладною № Б00000985 від 23.03.2015 за період з 28.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 138,77 грн на суму боргу 1 206 грн; - за видатковою накладною № Б00000992 від 24.03.2015 за період з 28.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 520,92 грн на суму боргу 4 527 грн; - за видатковою накладною № Б00000993 від 24.03.2015 за період з 28.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 136,66,66 грн на суму боргу 1 187,64 грн; - за видатковою накладною № Б00001292 від 14.04.2015 за період з 30.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 669,64 грн на суму боргу 5 889,60 грн; - за видатковою накладною № Б00001293 від 14.04.2015 за період з 30.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 191,42 грн на суму боргу 1 683 грн; - за видатковою накладною № Б00001330 від 15.04.2015 за період з 31.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 548,50 грн на суму боргу 4 853,40 грн; - за видатковою накладною № Б00001331 від 15.04.2015 за період з 31.05.2015 по 11.11.2015 у сумі 604,58 грн на суму боргу 5 349,60 грн; - за видатковою накладною № Б00001539 від 28.04.2015 за період з 14.06.2015 по 11.11.2015 у сумі 3 511,36 грн на суму боргу 33 950,88 грн; - за видатковою накладною № Б00001549 від 28.04.2015 за період з 14.06.2015 по 11.11.2015 у сумі 608,39 грн на суму боргу 5 882,40 грн. Відтак, вимога про стягнення 9 160,88 грн 25 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 8 533,37 грн.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 68 015,04 грн боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № Б00000931 від 19.03.2015, № Б00000932 від 19.03.2015, № Б00000984 від 23.03.2015, № Б00000985 від 23.03.2015, № Б00000992 від 24.03.2015, № Б00000993 від 24.03.2015, № Б00001292 від 14.04.2015, № Б00001293 від 14.04.2015, № Б00001330 від 15.04.2015, № Б00001331 від 15.04.2015, № Б00001539 від 28.04.2015 та № Б00001540 від 28.04.2015 згідно дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, товар, 18 635,43 грн пені та 8 533,37 грн 25 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Судом критично оцінюються усні доводи представника відповідача щодо того, що поставка товару згідно спірних накладних була здійснена не на підставі дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, оскільки в цінових додатках до договору міститься інша продукція, відмінна від тієї продукції, яка зазначена у видаткових накладних № Б00000931 від 19.03.2015, № Б00000932 від 19.03.2015, № Б00000984 від 23.03.2015, № Б00000985 від 23.03.2015, № Б00000992 від 24.03.2015, № Б00000993 від 24.03.2015, № Б00001292 від 14.04.2015, № Б00001293 від 14.04.2015, № Б00001330 від 15.04.2015, № Б00001331 від 15.04.2015, № Б00001539 від 28.04.2015 та № Б00001540 від 28.04.2015, а відтак до відповідача неправомірно застосовувати санкції за порушення договору, які передбачені договором (пеня та 25 % річних), з огляду на наступне: п. 1.1. договору сторони погодили продукцію ТМ «Еконія» (ТМ «Малятко», ТМ «Аквуля», ТМ «Тім Тін», ТМ «Чайкава», ТМ «Чистий ключ», далі - продукцію), яка має поставлятися згідно спірного договору і саме ця продукція зазначена у спірних накладних; у означених видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками обох сторін договору, а посилання на договір № 09/14-Д від 19.05.2014, а відтак, суд дійшов висновку, що постачання згідно спірних видаткових накладних було здійснено позивачем саме на виконання дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014.
Відповідно до статей 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, за подання заяви про забезпечення позову покладаються судом на позивача, а витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анелє» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 38098063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, буд. 24; ідентифікаційний код 35233190) 68 015 (шістдесят вісім тисяч п'ятнадцять гривень) 04 коп. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № Б00000931 від 19.03.2015, № Б00000932 від 19.03.2015, № Б00000984 від 23.03.2015, № Б00000985 від 23.03.2015, № Б00000992 від 24.03.2015, № Б00000993 від 24.03.2015, № Б00001292 від 14.04.2015, № Б00001293 від 14.04.2015, № Б00001330 від 15.04.2015, № Б00001331 від 15.04.2015, № Б00001539 від 28.04.2015 та № Б00001540 від 28.04.2015 згідно дистрибуторського договору на постачання продукції № 09/14-Д від 19.05.2014, товар, 18 635 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень) 43 коп. пені, 8 533 (вісім тисяч п'ятсот тридцять три гривні) 37 коп. 25 % річних та 1 427 (одну тисячу чотириста двадцять сім гривень) 76 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 25.02.2016
Суддя П.В.Горбасенко