ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
26.02.2016
Справа № 910/3196/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства «Школяр» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ
до Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк», м. Київ
про стягнення заборгованості 21 293,58 грн.,
Позивач, Комунальне підприємство «Школяр» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, 25 лютого 2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою вих. № 35 від 23.02.2016 року до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк», про стягнення заборгованості 21 293,58 грн.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
У відповідності до п.п. 59, 61 зазначених вище Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Також відповідно до «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами Публічному акціонерному товариству «Авант-Банк» додано ксерокопію фіскального чеку № 2975 від 23.02.2016 року та ксерокопію опису вкладення в цінний лист, що не може вважатись належним доказом направлення копії заяви та є порушенням вищезазначених норм.
Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Разом з тим, відповідно до п. 2 статті 9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте, у наданому разом з позовною заявою платіжному дорученні № 72 від 24.02.2016 року відсутні докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, що суперечить вимогам Закону України “Про судовий збір”.
З огляду на викладене, платіжне доручення № 72 від 24.02.2016 року не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви, що є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, як зазначено у п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу України.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч.3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Таким чином, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 38, 54, 56, 59, 57, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву вих. № 35 від 23.02.2016 року Комунального підприємства «Школяр» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» про стягнення заборгованості 21 293,58 грн., з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити Комунальному підприємству «Школяр» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя О.С. Комарова