ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.02.2016Справа №910/32059/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «Моноліт» до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії " про стягнення 167 177,03 грн., за участю представників позивача - Дубовика П.В., довіреність №5 від 26.01.2016 року, відповідача - Рямушкіна І.Є., довіреність №б/н від 02.06.2015 року,
У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 167 177,03 грн. грошових коштів, які були перераховані позивачем відповідачу платіжними дорученнями: №80 від 21.07.2014 року на суму 15 449,03 грн., №117 від 20.08.2014 року на суму 15 000,00 грн., №17 від 23.09.2014 року на суму 13 858,00 грн., №55 від 28.10.2014 року на суму 6 000,00 грн., №69 від 10.11.2014 року на суму 6 370,00 грн., №135 від 17.11.2014 року на суму 50 000,00 грн., №10 від 21.01.2015 року на суму 50 000,00 грн., №15 від 02.02.2015 року на суму 10 500,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.01.2016 року.
27.01.2016 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/1609/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Приватного підприємства «Моноліт» про звернення стягнення на майно на суму 446 977,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.
У п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 3 і 4 ст. 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Враховуючи викладене, вирішення спору у справі №906/1609/14, що розглядається Господарським судом Житомирської області не є перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.
В той же час необґрунтоване зупинення провадження у справі порушує право сторін на розгляд справи упродовж розумного строку. За таких обставин, в задоволенні вищевказаного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом відмовлено за безпідставністю.
27.01.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву на 17.02.2016 року.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (надалі - банк) та Приватним підприємством "Моноліт" (надалі - позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №19-Н/12/36/ЮО/КЛ-МБ (надалі - кредитний договір).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.07.2014р. по справі №906/630/14 позов ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії" до ПП "Моноліт" про стягнення 533 296,47 грн. задоволено, вирішено стягнути з ПП "Моноліт" на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 19-Н/12/36/ЮО/КЛ-МБ від 20.12.12р. в сумі 533 296,47 грн. Вказане рішення набрало законної сили.
14.08.2014р. постановою державного виконавця відділу ДВС Новоград-Волинського МРУЮ було відкрите виконавче провадження №44378116 з виконання рішення суду №906/630/14.
Платіжними дорученнями: №80 від 21.07.2014 року на суму 15 449,03 грн., №117 від 20.08.2014 року на суму 15 000,00 грн., №17 від 23.09.2014 року на суму 13 858,00 грн., №55 від 28.10.2014 року на суму 6 000,00 грн., №69 від 10.11.2014 року на суму 6 370,00 грн., №135 від 17.11.2014 року на суму 50 000,00 грн., №10 від 21.01.2015 року на суму 50 000,00 грн., №15 від 02.02.2015 року на суму 10 500,00 грн. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 167 177,03 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії № 19-Н/12/36/ЮО/КЛ-МБ від 20.12.12р.
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що сплачені позивачем грошові кошти вищевказаними платіжними дорученнями відповідачем на власний розсуд були зараховані не в рахунок виконання судового рішення від 04.07.2014 року №906/630/14 як хотів позивач, а на погашення пені нарахованої відповідачем за договором про відкриття кредитної лінії № 19-Н/12/36/ЮО/КЛ-МБ від 20.12.12р. за період з 04.07.2014 року по 20.05.2015 року, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у загальному розмірі 167 177,03 грн., що були ним сплачено на виконання вищезазначеного судового рішення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Як правило особа, права якої порушені, може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Дані правовідносини виникли між сторонами на стадії виконання певного судового рішення і повинні регулюватися нормами господарського процесуального законодавства щодо виконання судових рішень, а саме розділом ХІV ГПК України «Виконання рішення, ухвали, постанови».
Частинами другою - п'ятою статті 117 ГПК визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом. Відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року № 9).
Таким чином, позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права.
За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, і тому у позові слід відмовити.
Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 22.02.2015 року.
Суддя С.О. Чебикіна