ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23 лютого 2016 р. Справа № 909/63/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімліс",
вул. Василіянок, 62 А, м. Івано-Франківськ, 76019
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю біоенергетична компанія "ЮТГ"
вул. Хриплинська, 39, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення заборгованості в сумі 171850,73 грн.
за участю
Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність № 01/02 від 08.02.16 )-представник;
Від відповідача представники не з'явилися
В провадженні господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімліс" до Товариства з обмеженою відповідальністю біоенергетична компанія "ЮТГ" про стягнення заборгованості в сумі 171850,73 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.01.2016 у справі № 909/63/16 порушено провадження та призначено до розгляду на 09.02.2016року. В порядку ст 77 ГПК України, ухвалою суду від 09.02.2016року розгляд справи відкладено.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання ТзОВ "ЮТГ" зобов'язань за договором № 0176 від 10.04.2014року купівлі-продажу металопродукції в частині своєчасного проведення розрахунку за переданий у власність відповідача товар (металопродукцію), у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 171850грн. заборгованості в тому числі - основна заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення - 152726,90грн., пеня - 15446,95грн та 3% річних - 3676,90грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити, з підстав викладених у позові.
В судове засідання 23.02.2016 року відповідач повторно не направив свого повноважного представника, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, витребуваних документів, зокрема відзив на позов до суду не надав.
З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна правова позиція зазначена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
10 квітня 2014року між ТзОВ "Західхімліс" (продавець) та ТзОВ "БК ЮТГ" (покупець) було укладено договір № 0176 купівлі-продажу металопродукцію , відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар (вказаний в специфікації), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати його на умовах цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору, оплата продукції здійснюється по попередній оплаті, а при домовленості між сторонами оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця на протязі 10-ти банківських днів з моменту отримання товару.
Розділом 9 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє до повного проведення розрахунків .
На виконання умов договору № 0176 від 10.04.2014року купівлі-продажу позивачем було поставлено відповідачу металопродукцію на загальну суму 164513,59 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних.
Відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 123215,37грн. заборгованості
Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Враховуючи вищевикладене та те, що відзиву на позов та доказів оплати заборгованості не надав, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 123215,37 грн. в повному обсязі.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 15446,95 грн. за неналежне виконання зобов'язань з оплати отриманого товару.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем п.3.1. Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Суд розглянувши розрахунок позивача встановив, сума пені що підлягає до стягнення становить 156403,80грн. Проте, суд не може у даному випадку виходити за межі заявленої вимоги, отже до стягнення підлягає заявлені 15446,95грн.
Позивачем також заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача 29544,93грн. інфляційних втрат та 3676,90 грн. - 3% річних за неналежне виконання зобов'язань з оплати отриманого товару.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 29544,93грн. інфляційних втрат та 3676,90 грн. - 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, на основі вище вказаного, заявлені до стягнення 171850,73грн. є обґрунтованими та підлягають до стягнення.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімліс" до Товариства з обмеженою відповідальністю біоенергетична компанія "ЮТГ" про стягнення заборгованості в сумі 171850,73 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю біоенергетична компанія "ЮТГ" , м.Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 39 (код ЗКПО 38555008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західхімліс", м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 62-а (код ЄДРПОУ 25068097) - 171850,73грн. (сто сімдесят одна грн. вісімсот п'ятдесят грн.73коп.)заборгованості та 2577,77грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім грн.77коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.02.16
СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.