номер провадження справи 10/183/15
26.02.2016 Справа № 908/6320/15
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ЛМ КО”, м. Запоріжжя
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ Південно Промислова Компанія”, м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості в розмірі 11 537,11 грн.
Суддя: Алейникова Т.Г.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, на підставі довіреності Б/Н від 01.02.2016 р.
від відповідача - не з'явився
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До господарського суду Запорізької області 29.12.2015 р. звернулось ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ЛМ КО”, м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ Південно Промислова Компанія”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 11 537,11 грн.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 29.12.2015 р., справу 908/6320/15 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.12.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/6320/15, якій присвоєно номер провадження 10/183/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 03.02.2016 р.
Представник позивача у судовому засіданні 03.02.2016 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві. Відповідач у судове засідання 03.02.2016 р. не з'явився, до суду ніяких клопотань та відзив не направив.
Про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненаданням відзиву на позовну заяву судом було відкладено розгляд справи на 17.02.2016 р. на 10 год. 15 хв.
У судовому засіданні 17.02.2016 р. представник позивача підтримав свої вимоги. У судове засідання представник відповідача не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи. Суд клопотання прийняв.
Ухвалою суд відклав розгляд справи на 26.02.2016 р. на 09:30 год.
22.02.2016 р. на адресу суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ЛМ КО”, м. Запоріжжя про стягнення 929,63 грн.
Розглянувши зазначену зустрічну позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, виходячи з того, що позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
25.02.2016 р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи у зв'язку із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області про повернення зустрічної позовної заяви від 23.02.2016 р. по справі 908/6320/16.
Разом з тим, також надійшов запит на направлення матеріалів оскарження у зв'язку із надходженням апеляційної скарги до Донецького апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні 26.02.2016 р. відповідач не з'явився, відзив не направив. Позивач підтримав свої вимоги повністю. Також у судовому засіданні суд розглянув клопотання відповідача про зупинення розгляду справи, у зв'язку із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області про повернення зустрічної позовної заяви від 23.02.2016 р. по справі 908/6320/16. та відхилив клопотання, бо вбачає у діях відповідача неправомірні дії, а саме навмисне затягування судового процесу та ухилення від сплати заборгованості.
Відтак, суд вважає за потрібне не зупиняти розгляд основної справи, а до Донецького апеляційного господарського суду направити лише матеріали оскарження зустрічної заяви.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідач жодного разу не з'явився у судові засідання, відзив на позовну заяву не надав, хоча, як свідчить надана ним заява про ознайомлення з матеріалами справи, відповідач знайомився з матеріалами справи та мав повну інформацію стосовно розгляду справи та призначення судових засідань.
Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 26.02.2016 р., розгляд справи був закінчений, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
25.09.2013 р ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЛМ КО» (далі - позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (далі -відповідач) уклали договір № 884 на проведення коригування робочого проекту та авторського на гляду за будівництвом об'єкту (далі - договір).
Згідно з умовами зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання по коригу ванню робочого проекту та проведенню авторського нагляду за об'єктом «Модернізація РП-81», а відповідач зобов'язався прийняти виконану роботу і оплатити її
(п.1.1 Договору). Сторонами договору було оформлено замовлення-накладну від 23.12.2013р. на відправку технічної документації.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі свої зобов'язання за договором, що під тверджується актом здачі-приймання проектних робіт від 23.12.2013р. за договором № 884 від 25.09.2013р.
У відповідності з п. 2.1 договору - вартість робіт складає 6 116,00 грн.
Згідно п. 2.3. договору - оплата за виконані роботи здійснюється Замовником (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (позивача) протягом 32 робочих днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.
Отже, згідно вказаних умов, відповідач повинен був розрахуватись до 08.02.2014р. включно. Як вбачається з матеріалів справи, оплата відповідачем не була здійснена.
На день подання позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість за виконані роботи в сумі 6 116 грн.
Статтею 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним гро шового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір про центів не встановлений договором або законом.
Сума збитків від інфляції за період прострочення суми боргу становить - 5083,61 грн. Три відсотки річних від простроченої суми складає - 337,50 грн.
Сума основного боргу, інфляційних збитків, та 3% річних разом становить 11 537,11 грн.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 26.10.2015р., але відповіді на неї від відповідача не отримав.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін (ч. 1 ст. 526 та ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання, в тому числі, є його невиконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки (ст. 610 та п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
У порушення зазначених норм закону та умов договору № 884 від 25.03.2013 р., відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія», м. Запоріжжя в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору № 884 від 25.09.2013 р., і не бажає добровільно сплачувати борг.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 884 від 25.09.2013 р., становить суму боргу у розмірі - 6116 грн.; суму збитків від інфляції - 5083,61 грн.; три проценти річних - 337,50 грн.;
Факт порушення відповідачем умов договору № 884 від 25.09.2013 р., а також факт заборгованості за договором, підтверджується матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзивів на позовну заяву не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ЛМ КО”, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ Південно Промислова Компанія”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 11 537,11 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ЛМ КО”, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ Південно Промислова Компанія”, м. Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Південна Промислова Компанія” (69120, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31507980, ІПН 315079808304, п/р 26004001000417 в ПАТ «Мотор-Банк») на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ЛМ КО” (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 158, код ЄДРПОУ 25217002, р/р 26007135407 в АТ "Металург" в м. Запоріжжя, МФО 313582, ІПН 252170008267) суму заборгованості у розмірі - 6116 (шість тисяч сто шістнадцять) грн. 00 коп.; суму збитків від інфляції - 5083(п'ять тисяч вісімдесят три) 61 коп.; три проценти річних - 337 (триста тридцять сім) 50 коп.; та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.
Видати наказ.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.
Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.02.2016 р.