номер провадження справи 4/160/15
24.02.2016 Справа № 908/6009/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Відрадненське”, (70406, Запорізька область, Запорізький район, 3, с.Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3)
до відповідача: Приватного підприємства “Спеціальний підрозділ “Радар”, (юридична адреса: 69097, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, б.26, оф.81)
про стягнення 357129,92 грн. збитків
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 82 від 27.01.16р.;
від відповідача - ОСОБА_2 довіреність № 04/3 від 02.01.15р.
09.12.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство “Відрадненське”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємства “Спеціальний підрозділ “Радар”, м. Запоріжжя про стягнення 357129,92 грн. збитків.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 09.12.2015р. справу № 908/6009/15 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.12.2015р. порушено провадження у справі № 908/6009/15, справі присвоєно номер провадження 4/160/15, судове засідання призначено на 18.01.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. В судовому засіданні 18.01.2016р. судом було оголошено перерву до 08.02.2016р. Ухвалою суду від 08.02.2016р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/6009/15 на п'ятнадцять днів, до 24.02.2016 р., розгляд справи відкладено до 24.02.2016 р.
В судовому засіданні 24.02.2016 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 610, 611, 623, 942, 950, 955, 978 ЦК України, ст., ст. 224, 225 ГК України, і полягають в наступному. 23.10.2013 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 104 про надання охоронних послуг, згідно з яким Замовник (ПАТ «Відрадненське») доручає, а Виконавець (СП «Радар») зобов'язується надавати охоронні послуги майнового комплексу ПАТ «Відрадненське», який складається з: птахокомплексу, току в с. Відрадне, току в с. Августинівка; врожай на землях Замовника, а також послуги по захисту будівель, приміщень пром майданчиків Замовника які охороняються сторожами від приступних та інших протиправних посягань і підтриманню громадського порядку на території майнового комплексу, «Об'єкту», у відповідності із узгодженим сторонами планом території. Охорона забезпечує внутрішньо об'єктний, пропускний, ветеринарний та протипожежний режим на території Об'єкта замовника. Відповідно до п. 7.2. договору Виконавець несе відповідальність в розмірі повної вартості понесених збитків за шкоду, причинену втратою, пошкодженням або псуванням майна Замовника, якщо шкода спричинена: крадіжкою майна, вчиненою із приміщень шляхом взлому запоров, замків, вікон, дверей або іншими засобами. В період з 22.09.2015 року по 06.10.2015 року на пташнику № 1/2 пром. зони птахокомплексу було проведено інвентаризацію промислового стада курей шляхом перерахунку птиці в клітинних батареях поярусно. Перевірено наявність курей в трьох нижніх ярусах восьми батарей. Згідно інвентаризаційної відомості виявлено недостачу птиці у розмірі 7 784 голіїв. Виходячи із собівартості однієї голови птиці собівартість 7 784 голів становить 357 129,92 грн. Даний факт є кримінальним правопорушенням, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України - крадіжка. Зазначене підтверджується витягом з кримінального провадження № 12015080230001864 від 26.11.2015р. Відповідно до п.11.7 ОСОБА_3 наявності заяви Замовника про вчинення шкоди відповідальні представники Охорони зобов'язані приймати участь у визначені розміру шкоди та в знятті залишків товаро - матеріальних цінностей. З метою складання двостороннього акту за фактом виявлення ознак розкрадання майна позивача, на підставі якого буде здійснюватись визначення розміру збитків, які підлягають відшкодуванню за рахунок ПП «СП «РАДАР», позивачем було направлено відповідачу вимогу, викладену у листі від 22.09.2015р., про направлення повноважного представника. Вказану вимогу 22.09.2015р. було направлено на електронну адресу ПП «С.П. «РАДАР». Проте, ПП «С.П. «РАДАР» не направило свого повноважного представника на зазначений об'єкт, а лише надіслало листа за вих. № 60 від 22.09.2015 про відмову у участі при проведенні інвентаризації. Позивачем було складено акт інвентаризації промислового стада курей в пташнику № 1/2 про заподіяння матеріальної шкоди за фактом крадіжки на охоронюваному об'єкті (Запорізька область, Запорізький район, с. Відрадне, вул. 60 років ВЛКСМ 2а), з якого вбачається виявлення наступних недоліків майна, прийнятого відповідачем під охорону: недостачу птиці у розмірі 7784 голів. Враховуючи зазначене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача збитки в розмірі 357 129,92 грн. за договором №104 від 23.10.2013р.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві на позовну заяву зазначив, що як вбачається із умов договору №104 від 23.10.2013 р. та Акту приймання-передачі об'єктів під охорону від 01.11.2013р., який є невід'ємною частиною ОСОБА_3, відповідач прийняв під охорону тільки визначені Актом-приймання об'єкти без передачі матеріальних цінностей, які знаходяться всередині приміщень в тому числі це стосується і промислового стада курей, недостачу яких позивач виявив внаслідок проведення інвентаризації. Відповідач вважає, що трактування позивачем п.7.2 ОСОБА_3, а вірніше словосполучення «або іншими способами» у відповідності до якого, як вважає відповідач, наступає відповідальність охорони за будь-яку шкоду є невірним оскільки, виходячи із тексту вказаного пункту під "іншими способами" розуміється проникнення до закритого приміщення іншим способом крім перелічених у пункті 1.2. ОСОБА_3. Жодних доказів, які б свідчили, що у приміщення будь-яким способом було здійснено проникнення позивач до позову не надав. Зазначає, що відповідач за ОСОБА_3 охорони № 104 від 23.10.2013р. не є матеріально-відповідальною особою за матеріальні цінності, які знаходяться у пташниках відповідача і не повинен нести за них відповідальність, що підтверджується умовами п.7.3 ОСОБА_3. Доказів які б свідчили що відповідачем вчинені протиправні дії чи бездіяльність, які є наслідком заявлених збитків позивачем не надані. Твердження позивача, що правопорушення відповідача підтверджено витягом з кримінального провадження Запорізького РВ від 26.11.2015р. не повинно братись до уваги оскільки кримінальне провадження відкрите щодо невстановленої особи, яка ніби -то в період з 29.08.15р. по 29.09.15р. таємно викрала 7 784 голів птиці. Вважаємо, що цією невідомою особою може бути і будь-яка особа позивача. На підставі викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.
З матеріалів справи судом встановлено, що 23.10.2013 р. Публічне акціонерне товариство “Відрадненське” (замовник, позивач у справі) та Приватне підприємство “Спеціальний підрозділ “Радар” (відповідач у справі) укладено договір № 104, предметом якого є охоронні послуги з охорони майнового комплексу ПАТ “Відрадненське”, який складається з: - птахокомплексу; - току в сел. Відрадне;- току в пос. Августинівка; - врожаю на орендованих земельних ділянках (за необхідності), а також у захисті будівель, приміщень та проммайданчиків замовника, які охороняються сторожами від злочинних та інших протиправних посягань та підтриманню суспільного порядку на території майнового комплексу, далі за текстом - “Об'єкт”, у відповідності з погодженим сторонами планом територій. Охорона забезпечує внутрішньооб'єктовий, пропускний, ветеринарний та протипожежний режими на території об'єкта замовника.
Замовник, у свою чергу, згідно з п. 1.2 договору зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в порядку і на умовах даного договору.
За умовами п. 2.1.1, 2.1.9, 2.1.10 договору охорона зобов'язується прийняти об'єкт під охорону в 10-00 1 листопада 2013 року по акту приймання-передачі під охорону. Не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним, надавати замовнику складений у 2-х примірниках та підписаний зі свого боку письмовий звіт у вигляді Акту про надані послуги. Своєчасно виставляти замовнику рахунки та рахунки-фактури.
Відповідно до п. 2.1.2 ОСОБА_3 Виконавець зобов'язується забезпечити збереження майна та приміщень Замовника на Об'єктах переданих у відповідності до інструкції з організації охорони об'єкту замовника, розробленої Охороною та затвердженою Замовником, далі «Інструкція з охорони», яка є невід'ємною частиною ОСОБА_3.
Згідно до п. 2.1.6 ОСОБА_3 Виконавець зобов'язується своєчасно припиняти порушення і протиправні дії, спрямовані на нанесення шкоди майну Замовника, приймати екстрені заходи спрямовані на захист майну замовника в черезвичайних випадках.
За умовами 2.1.7 ОСОБА_3 охорона зобов'язалася негайно повідомити замовника про усі випадки, що стали відомими виконавцеві у разі загрози збереження майна, що знаходиться на об'єкті.
Згідно п. 2.1.12 ОСОБА_3 охорона зобов'язалася передавати під охорону і знімати з охорони приміщення і майно в порядку встановленому договором та інструкцією з охорони.
Відповідно до п. 7.2. договору охорона несе відповідальність в розмірі повної вартості понесених збитків за шкоду, спричинену втратою, пошкодженням або псуванням майна замовника, якщо шкода спричинена:
- крадіжками майна, вчиненими з охоронюваних приміщень шляхом взлому запорів, замків, вікон, стін, дверей або іншими способами, а також внаслідок порушення співробітниками охорони порядку виносу/вивозу з території охоронюваного об'єкту матеріальних цінностей;
- сторонніми особами, які проникли на об'єкт з вини співробітників охорони в результаті порушення встановленого на об'єкті пропускного режиму;
- втратою, пошкодженням або знищенням замовника, скоєного в результаті неналежного виконання співробітниками охорони прийнятих на себе за даним договором зобов'язань та порушення ними Інструкції з охорони. Під збитками в даному договорі розуміється вартість втрачених або пошкоджених належних замовнику та/або відвідувачам замовника матеріальних цінностей за їх остаточною вартістю. Факти та причини втрати, псування або пошкодження майна замовника встановлюються двостороннім актом, який підписується уповноваженими представниками обох сторін або органами дізнання, слідства чи судом.
Пунктом 7.3 ОСОБА_3 сторони узгодили, що охорона не несе відповідальності:
- за майно і приміщення, які знаходяться на об'єкті та які не передавались під охорону;
- за особисте майно співробітників, яке залишено без догляду;
- за шкоду, спричинену майну Замовника, яке знаходиться у закритому приміщенні, якщо не порушена цілісність переданого під охорону приміщення та немає слідів його несанкціонованого відкриття.
У пунктах 9.1, 9.2 договору визначено, що даний договір укладений строком на 1 рік і вступає в силу з 1 листопада 2013 року. Даний договір пролонгується на новий строк, рівний 1 року, у випадку, якщо від жодної із сторін не надійшло пропозиції про намір розірвати даний договір не менш ніж за 30 днів до закінчення строку його дії.
Договір було укладено до 01.11.2014р., та відповідно до п. 9.1 ОСОБА_3 його пролонговано до 01.11.2015р.
В додатку №1 погоджено перелік постів охорони.
14.08.2014 р. сторони уклали додаткову угоду до договору, якою виключили з переліку постів охорони об'єктів ПАТ “Відрадненське” пост №5, щоденний з одним контролером-жінкою 10 годинний. Передбачено, що охорона щоденно виставляє 6 добових постів по одному охоронцю на кожний піст. У зміні по охороні об'єктів ПАТ “Відрадненське” несуть службу 7 охоронців від охорони.
Відповідно до п.11.7 ОСОБА_3 при наявності заяви Замовника про вчинення шкоди відповідальні представники Охорони зобов'язані приймати участь у визначені розміру шкоди та в знятті залишків товарно - матеріальних цінностей.
Пунктом 11.8 договору відшкодування замовнику спричиненої з вини охорони шкоди здійснюється після надання замовником постанови органів дізнання, слідства або вироку суду, які встановили факт крадіжки, грабіжу, розбою, а також факту знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на охоронюваний об'єкт, або внаслідок пожежі або в силу інших причин з вини працівників, які здійснюють охорону об'єкта. Розмір збитку повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунком вартості викрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей та викрадених грошових сум, складених за участю охорони та звірених з бухгалтерськими даними.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2013 р. сторони підписали акт приймання-передачі під охорону майнового комплексу ПАТ “Відрадненське”.
Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення збитків спричинених розкраданням майна позивача, яке знаходилося під охороною відповідача в розмірі 357129,92грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в період з 22.09.2015р. по 06.10.2015р. (під час дії договору охорони) було проведено інвентаризацію промислового стада курей на пташнику № 1/2 пром. зони птахокомплексу, шляхом перерахунку птиці. Позивачем було складено акт інвентаризації промислового стада курей в пташнику № 1/2, яким було виявлено недостачу птиці у розмірі 7784 голів.
Згідно з довідкою головного бухгалтера ПАТ “Відрадненське” від 26.11.2015р. №1292 була розрахована собівартість 7784 голів курей, яка дорівнює 357 129,92 грн.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.
Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у завданні шкоди, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача.
З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) та в роз'ясненнях президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» (які на час вирішення судом спору є чинними) зазначається, що шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб'єктивного права. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдання шкоди.
Статтею 224 ГК України, на яку посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Позивач посилається на те, що нестача майна, що сталася (поголів'я курей), виникла через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_3 №104 від 23.10.2013р., а саме п.п. 2.1.2, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.12, 2.1.13, а тому збитки слід відшкодовувати за його рахунок.
Суд з такими доводами позивача не погоджується з огляду на таке.
Обґрунтовуючи позов позивач вважає, що відповідач має відповідати за виявлену недостачу курей у повному обсязі тому що така відповідальність передбачена п. 7.2. ОСОБА_3.
У відповідності до п. 7.2. ОСОБА_3 охорона несе відповідальність в розмірі повної вартості понесених збитків за шкоду, спричинену втратою, пошкодженням або псуванням майна позивача, якщо шкода спричинена, зокрема крадіжкою майна, вчиненою із приміщень шляхом злому запорів, замків, вікон, дверей або іншими способами.
Трактування ж позивачем п.7.2 ОСОБА_3, а саме словосполучення "або іншими способами" у відповідності до якого, як вважає позивач, наступає відповідальність охорони за будь-яку шкоду є невірним оскільки, виходячи із тексту вказаного пункту під "іншими способами" розуміється проникнення до закритого приміщення іншим способом крім перелічених у пункті 1.2. ОСОБА_3.
Проте, жодних доказів, які б свідчили, що у приміщення будь-яким способом було здійснено проникнення позивач суду не надав.
Суд зазначає, що відповідач за ОСОБА_3 охорони № 104 від 23.10.2013р. не є матеріально-відповідальною особою за матеріальні цінності, які знаходяться у пташниках відповідача.
Відповідно до п.7.3 ОСОБА_3 охорона не несе відповідальності:
- за майно і приміщення, які знаходяться на об'єкті та які не передавались під охорону;
- за особисте майно співробітників, яке залишено без догляду;
- за шкоду, спричинену майну Замовника, яке знаходиться у закритому приміщенні, якщо не порушена цілісність переданого під охорону приміщення та немає слідів його несанкціонованого відкриття.
Доказів, як б свідчили, що нестача курей здійснена у зв'язку з тим, що приміщення пташника якимось чином пошкоджено або порушена пломба на дверях цього приміщення позивач суду не надав. Також, не надано суду й доказів які б підтверджували, що відповідачу або охоронникам передавались за Актом приймання - передачі кури, яйця та інші цінності які знаходяться всередині приміщення.
Посилання позивача на ст. ст. 950, 951 ЦК України у відповідності до яких зберігач (відповідач) відповідає за нестачу, втрату або пошкодження речі, прийнятої на зберігання є безпідставним, оскільки поголів'я птиці охороні ніхто на зберігання під перерахунок не передавав.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: порушення зобов'язання, збитки, причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками, вина.
Відповідно до ст.1172 ЦК України на позивача покладений обов'язок довести, що шкода заподіяна працівниками відповідача саме під час виконання ними своїх обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди.
Доказів які б свідчили що відповідачем вчинені протиправні дії чи бездіяльність, наслідком яких є збитки у заявленій сумі, а також безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями і збитками, позивач суду не довів. Отже, за результатами судового розгляду справи, судом не встановлено складу господарського правопорушення, який є підставою для стягнення збитків.
Крім того, згідно абз.5 п.7.2 ОСОБА_3 факти та причини втрати і пошкодження майна встановлюються двостороннім актом, який підписується уповноваженими особами сторін або органами дізнання, слідства або судом.
Як свідчать матеріали справи, будь-які двосторонні акти щодо нестачі або пошкодження майна за участю відповідача не складались у зв'язку з відсутністю настання умов, передбачених п.7.2. ОСОБА_3.
Крім того, згідно п.11.8. ОСОБА_3 відшкодування охороною спричиненої по його вині шкоди здійснюється за умови надання замовником постанови органів дізнання, слідства або вироку суду, які встановили факт крадіжки, грабежу, розбою, а також факт знищення або пошкодження майна сторонніми особами які проникли на охоронний об'єкт по вині працівників охорони.
Позивачем зазначених процесуальних документів суду не надано.
Твердження позивача, що правопорушення відповідача підтверджено витягом з кримінального провадження Запорізького РВ від 26.11.2015р. судом при розгляді справи не враховується, оскільки кримінальне провадження відкрите щодо невстановленої особи, яка в період з 29.08.15р. по 29.09.15р. таємно викрала 7 784 голів птиці.
На час розгляду справи вироку суду з кримінальної справи по відношенню до Приватного підприємства “Спеціальний підрозділ “Радар” позивач надати не зміг.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи позивача, в обґрунтування заявлених вимог, суд визнав необґрунтованими.
З урахуванням викладеного суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст., ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Відрадненське”, Запорізька область, Запорізький район, 3, с.Відрадне до Приватного підприємства “Спеціальний підрозділ “Радар”, м. Запоріжжя про стягнення 357129,92 грн. збитків відмовити повністю.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “26” лютого 2016 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.