Ухвала іменем україни
22 лютого 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Умнова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2016 року у цивільній справі за заявою заступника начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - Ткаченко С.О. про встановлення способу та порядку виконання судового рішення,-
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 лютого 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 239400 грн основного боргу, суму нарахованих відсотків - 272916 грн, а всього - 512316 грн, а також судові витрати у розмірі 1820 грн (справа №2-3302/10).
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 заборгованість по процентах в сумі 143640 грн, витрати по сплаті державного мита в сумі 1286 грн, витрати на ІТЗ в сумі 120 грн (справа № 2-4643/11).
Заступник начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - Ткаченко С.О. звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити подальший спосіб та порядок виконання рішень Київського районного суду м. Одеси по цивільним справам № 2-4643/11 та № 2-3302/10 про стягнення грошових сум з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1406,30 грн, 143640 грн, 1820 грн та 512316 грн, шляхом реалізації домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, що на праві власності належить ОСОБА_5, без згоди Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування.
Мотивував тим, що постановами державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 20 січня 2014 року відкриті виконавчі провадження, що були об'єднанні у зведене виконавче провадження про примусове виконання виконавчих листів №2-4643/11, № 2-4643/11, № 2-3302/10, № 2-3302/10.
В ході проведення виконавчих дій, виявлено майно боржника, а саме, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, на яке вирішено звернути стягнення з метою повного та фактичного виконання рішення суду. В подальшому було складено акт опису й арешту майна, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, згідно вказаного акту, описане майно прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_6 (брат боржника). Після складання акту - 21 червня 2014 року ОСОБА_5 видав на ім'я брата - ОСОБА_6 довіреність і уповноважив останнього бути представником у всіх відповідних компетентних органах з питань, пов'язаних з постановкою на реєстраційний облік ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 25 червня 2014 року ОСОБА_7 та її неповнолітні діти - ОСОБА_8, ОСОБА_9 знімаються з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_1, яка на підставі розпорядження Київської райадміністрації Одеської міськради від 17 листопада 2009 року була надана ОСОБА_6, як службове приміщення та на даний час знаходиться у його користуванні. 27 червня 2014 року ОСОБА_6, незважаючи на накладені арешти та складений акт опису на майно брата - ОСОБА_5, на підставі вищезазначеної довіреності реєструє своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також їх мати - ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2. Заявник вважав, що зміна реєстрації неповнолітніх дітей є штучною обставиною яка створена з боку ОСОБА_5 для можливого уникнення від виконання рішення.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2015 року подання заступника начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - Ткаченко С.О. задоволено. Встановлений спосіб і порядок виконання рішень Київського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів та від 19 вересня 2011 року справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, шляхом реалізації домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, що на праві власності належить ОСОБА_5, без згоди Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2016 року ухвалу районного суду скасовано.
Представник заявника, не погоджуючись з даною ухвалою суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Дослідивши подані заявником матеріали вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності та неправильності. Обставини, на які посилається заявник не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суд апеляційної інстанції надав належну оцінку обставинам, та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, оскільки реєстрація ОСОБА_6 неповнолітніх дітей, а також їх мати - ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2, незважаючи на накладені арешти та складений акт опису на майно брата - ОСОБА_5 не є винятковою обставиною, яка утруднює виконання рішення і не свідчить сама по собі про неможливість виконання рішення суду або утруднення його виконання. У зв'язку з чим, правомірно відмовив у задоволені заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Крім того, державний виконавець, вказавши у заяві підставу встановлення подальшого способу та порядку виконання рішень районного суду про стягнення грошових сум, шляхом реалізації домоволодіння, без згоди Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, діяв поза межами повноважень наданих йому законодавством України, оскільки правовідносини з реалізації арештованого майна регулюються законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про порядок проведення виконавчих дій арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27 жовтня 1999 року № 68/5, яким визначено порядок виконання рішення суду.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості ухвали місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, тому правомірно скасував ухвалу місцевого суду.
Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при вирішенні даного питання судами першої та апеляційної інстанцій не вбачається.
Керуючись ст. 328 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2016 року у цивільній справі за заявою заступника начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - Ткаченко С.О. про встановлення способу та порядку виконання судового рішення.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Умнова