04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" лютого 2016 р. Справа№ 911/3879/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Власова Ю.Л.
Тарасенко К.В.
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників:
від позивача: Мазур Т.А. - за належним чином оформленою довіреністю;
від відповідача-1: Баранов В.С. - за належним чином оформленою довіреністю;
від відповідача-2: не з'явились;
від третьої особи-1: Косенко А.А. - за належним чином оформленою довіреністю;
від третьої особи-2: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"
на рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2015 року
у справі № 911/3879/15 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Інвест"
до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"
відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
третя особа-1 Національний банк України
третя особа-2 Міністерство фінансів України
про визнання договорів недійсними та витребування земельної ділянки,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київщина-Інвест" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про визнання договорів недійсними та витребування земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2015 року у справі № 911/3879/15 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, щодо визначення права власності на нерухоме майно.
Також, апеллянт в скарзі зазначає, що укладені Договори про передачу нерухомого майна не суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Натомість Договори про передачу нерухомого майна укладені з метою забезпечення збереження майна неплатоспроможного банку в процедурі його виведення з ринку та відповідають інтересам держави та суспільства. Зазначені Договори про передачу нерухомого майна направлені на реальне настання правових наслідків, адже результатом виконання Договорів про передачу нерухомого майна можна вважати реєстрацію зазначеного нерухомого майна, що є предметом Договорів про передачу нерухомого майна за Відповідачем-1.
Тому скаржник вважає, що особи які укладали оскаржувані Договори про передачу нерухомого майна мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та були належним чином уповноважені від імені юридичних осіб на укладення Договорів про передачу нерухомого майна, Договори про передачу нерухомого майна були направлені на настання реальних правових наслідків та не суперечили положенням цивільного законодавства та інтересам держави і суспільства.
Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Куксов В.В., Скрипка І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.12.2015 року.
Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у зв'язку з відпусткою судді Куксова В.В. сформовано судову колегію у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Власов Ю.Л., Скрипка І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року розгляд справи було відкладено на 13.01.2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 року розгляд справи було відкладено на 10.02.2016 року.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року, у зв'язку з перебування судді Скрипки І.М. на лікарняному, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Власов Ю.Л., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року розгляд справи було відкладено на 17.02.2016 року.
Позивач, згідно з поданим до апеляційного суду 17.12.2015 року відзивом проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються доказам, наявним у матеріалах справи, суперечать нормам матеріального права. В той же час, рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2015 року у справі № 911/3879/15 прийняте на підставі встановлених всіх обставин, що мають значення для вирішення справи по суті та доведених належними та допустимими доказами, та з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач-1, згідно з поданим до апеляційного суду 17.12.2015 року клопотанням, просить апеляційний суд зупинити провадження по справі до розгляду по суті та винесення судового рішення судом апеляційної, пов'язаної з нею іншої справи №911/5176/14, що розглядається Київським апеляційним господарським судом.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом
Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Наведені клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено неможливість (зокрема, через наявність будь-яких перешкод) розгляду даної справи до вирішення справи № 911/5176/14.
Третя особа-2, згідно з поданим до апеляційного суду 17.12.2015 року поясненнями зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 13.05.2015 року зазначив, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
Норма частини 1 статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використання правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України.
Відповідач-2 та третя особа-2 до судового засідання, що відбулось 17.02.2016 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача-2 та третьої особи-2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача-2 та третьої особи-2 є можливим.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
13.08.2009 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (за договором - сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» (за договором - сторона 2) укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матюховою Т.П. та зареєстрований в реєстрі за №2303 (далі - договір міни).
Згідно пункту 1.1 договору міни, сторона 1 зобов'язується передати у власність належні їй майнові права на нерухоме майно в обмін на належні стороні 2 земельні ділянки, а сторона 2 передає стороні 1 у власність належні їй земельні ділянки в обмін на належні стороні 1 майнові права на нерухоме майно. Міна проводиться з грошовою доплатою.
Відповідно до пункту 1.2 договору міни, у власність сторони - 1 переходить наступне нерухоме майно: земельна ділянка №1: площею 4,5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд» цільове призначення (використання) якої - для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка №2: площею 1,0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд» цільове призначення (використання) якої для ведення особистого селянського господарства.
Згідно пункту 1.2.3 договору міни, право власності сторони 2 на нерухоме майно підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №304321, виданим Обухівським районним відділом земельних ресурсів 23.01.2006 року.
Пунктом 1.3 договору міни передбачено, що у власність сторони 2 переходять майнові права на: трикімнатну квартиру під номером 271 на сімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128,20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 222 на десятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128,20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 264 на шістнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128,20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 284 на вісімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128,20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 278 на вісімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128,20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 277 на сімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128,20 кв. м.
26.02.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» та Національним банком України укладено договір за реєстровим №31 про внесення змін до іпотечного договору від 21 жовтня 2008 року за реєстровим №262, відповідно до п. 1 якого, сторони дійшли згоди про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.
21.10.2008 року за реєстровим №262 в частині передачі Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» Національному банку України в іпотеку: земельну ділянку площею 4,5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058 та земельну ділянку площею 1,0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, які розташовані на території Київської області, Обухівського району, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд».
Згідно п. 1 іпотечного договору, вказані земельні ділянки належать іпотекодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії АБ №304321, виданого Обухівським районним відділенням земельних ресурсів 23.01.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0048 та на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Матюховою Т.П. 13.08.2009 року за реєстровим №2303. Право власності іпотекодавця на земельні ділянки зареєстровано в Поземельний книзі за реєстровими №-ми 995:03:033:0058:001 та 995:03:033:0058:002.
В подальшому, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» про визнання недійсним договору міни від 13.08.2009 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі №6/151 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011 року у справі №6/151 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» задоволено частково: рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2011 року у справі №6/151 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 року у справі №6/151 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ» задоволено, визнано недійсним договір міни від 13.08.2009 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест».
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний банк України, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство фінансів України про зобов'язання вчинити певні дії, а саме застосування наслідків недійсності договору міни від 13.08.2009 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі за №911/5176/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» задоволено - зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» земельну ділянку, площею 4,5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 1,0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ «Грін-Зунд», цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства загальною вартістю 176267730,00 грн., зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» повернути Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ»: майнові права на трикімнатну квартиру під номером 271, загальною площею 128,20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2049407,40 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 222, загальною площею 128,20 кв.м., на 10 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2445169,90 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 264, загальною площею 128,20 кв.м., на 16 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2376175,23 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 284, загальною площею 128,20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2178289,17 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 278, загальною площею 128,20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2098727,42 грн.; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 277, загальною площею 128,20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві, вартістю 2049407,40 грн.
Рішення господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі №911/5176/14 набрало законної сили 21.02.2015 року та 25.02.2015 року на примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі №911/5176/14 видано наказ.
03.03.2015 року позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою за №01-03 від 03.03.2015 року про примусове виконання рішення у справі №911/5176/14.
04.03.2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46746882 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 25.02.2015 року за №911/5176/14.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» добровільно не виконано наказ господарського суду Київської області від 25.02.2015 року за №911/5176/14, земельні ділянки позивачу не повернуто.
Разом з тим, Кабінетом Міністрів України 11.02.2015 року прийнято постанову за №61 «Деякі питання участі держави у виведенні з ринку публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», якою постановлено, що держава в особі публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» бере участь у виведенні публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» з ринку шляхом придбання його активів та зобов'язань у разі віднесення Національним банком публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до категорії неплатоспроможних.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.02.2015 року №128 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.02.2015 року № 39 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АКБ «Київ», згідно з яким запроваджено строком на 3 місяці з 25.02.2015 року по 25.05.2015 року тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АКБ «Київ».
24.06.2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 411 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ».
25.06.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АКБ «Київ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
В подальшому, відповідно до Плану врегулювання неплатоспроможного банку (Відповідач 2), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 року №096/15 (зі змінами від 19.06.2015 року №136/15), з метою дотримання вимог чинного законодавства відносно форми договору щодо переходу права власності на нерухоме майно (земельні ділянки), 06.07.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (за договором - неплатоспроможний банк) та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (за договором - приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. та зареєстровано в реєстрі за №4546.
Відповідно до пункту 1.1 цього договору, неплатоспроможний банк передає у власність, а приймаючий банк приймає у власність нерухоме майно - земельну ділянку, що належить на праві власності неплатоспроможному банку: земельну ділянку, розташовану: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, реєстраційний номер майна 255412832231, площею 1,0887 (одна ціла вісімсот вісімдесят сім десятитисячних) га (далі - земельна ділянка, нерухоме майно), за ціною (ринкова вартість) 3759000,00 (три мільйони сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч) гривень без ПДВ, визначеною у порядку, передбаченому п. 1.3. цього Договору. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, правовий режим: земельна ділянка приватної власності, повинна використовуватись з дотриманням вимог, встановлених до визначеної категорії земель; склад угідь - рілля. Опис меж: від А до Б - землі Козинської селищної ради: від Б до А землі ТОВ «Київщина-Інвест». Відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо): відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.06.2015 року №НВ-3204640232015, виданого Управлінням Держземагенства в Обухівському районі Київської області, обмеження на використання Земельної ділянки: не зареєстровані.
Згідно з п. 1.1 Договору про передачу майна визначено, що нерухоме майно, що передається включено до Реєстру земельних ділянок неплатоспроможного банку, який є складовою частиною Реєстру договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, складеному станом на 19.06.2015 року.
Також, відповідно до Плану врегулювання неплатоспроможного банку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 року №096/15 (зі змінами від 19.06.2015 року №136/15), з метою дотримання вимог чинного законодавства відносно форми договору щодо переходу права власності на нерухоме майно (земельні ділянки), 06.07.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (за договором - неплатоспроможний банк) та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (за договором - приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. та зареєстровано в реєстрі за №4545.
Відповідно до п. 1.1 цього договору, неплатоспроможний банк передає у власність, а приймаючий банк приймає у власність нерухоме майно - земельну ділянку, що належить на праві власності неплатоспроможного банку: земельну ділянку, розташовану: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, реєстраційний номер майна 255358132231, площею 4,5141 (чотири цілих п'ять тисяч сто сорок одна десятитисячна) га (далі - земельна ділянка, нерухоме майно), за ціною (ринкова вартість) 16114000,00 (шістнадцять мільйонів сто чотирнадцять тисяч) гривень без ПДВ, визначеною у порядку, передбаченому п. 1.3. цього Договору. Цільове призначення Земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, правовий режим: земельна ділянка приватної власності, повинна використовуватись з дотриманням вимог, встановлених до визначеної категорії земель; склад угідь - рілля. Опис меж: від А до Б - землі ТОВ «Київщина-Інвест», від Б до В - землі Козинської селищної ради, від В до Г - землі ТОВ «Київщина-Інвест», від Г до Д - землі Козинської селищної ради, від Д до А - землі Козинської селищної ради. Відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо): відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25 червня 2015 року №НВ-3204640242015, виданого Управлінням Держземагенства в Обухівському районі Київської області, обмеження на використання Земельної ділянки: не зареєстровані. Нерухоме майно, що передається за цим договором включено до Реєстру земельних ділянок неплатоспроможного банку, який є складовою частиною Реєстру договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, складеному станом на 19.06.2015 року.
Відповідно до пункту 1.1 Договору про передачу майна-1 нерухоме майно, що передається за Договором включено до Реєстру земельних ділянок неплатоспроможного банку, який є складовою частиною Реєстру договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, складеному станом на 19.06.2015 року.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір міни від 13.08.2009 року у судовому порядку визнано недійсним, і рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі №911/5176/14 зобов'язано ПАТ «АКБ «Київ» повернути позивачу спірні земельні ділянки, станом на 06.07.2015 року Відповідач 2 не був власником спірних земельних ділянок, а тому не мав повноважень на розпоряджання ними, в тому числі на їх передачу ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку.
При цьому, визнаючи оспорюванні договори недійсними, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених ст. 215 Цивільного кодексу України підстав, а саме недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Крім того, за висновком суду першої інстанції, внаслідок неправомірного укладення АКБ «Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк» договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року за №4545 та №4546, відповідачі позбавили позивача законного права власності на спірні земельні ділянки.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що Позивач не надавав свою згоду на передачу земельних ділянок ПАТ АБ «Укргазбанк», та не є стороною договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року за №4545 та №4546, своєчасне та належне повідомлення ПАТ АБ «Укргазбанк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що спірні земельні ділянки мають бути повернуті позивачу в порядку двосторонньої реституції (в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України) на виконання судового рішення, що набрало законної сили, то земельні ділянки є такими, що вибули з володіння власника поза його волею.
Також, суд першої інстанції прийшов до висновків що ПАТ АБ «Укргазбанк» не є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, оскільки, останньому, ще до 06.07.2015 року (момент вчинення спірних правочинів), було відомо, що право власності на спірні земельні ділянки належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест», а не АКБ «Київ».
Враховуючи зазначені обставини місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки спірні земельні ділянки вибули із власності Позивача поза його волею, і сьогоднішній власник земельних ділянок - Відповідач 1 - не є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, то зазначене свідчить про можливість застосування віндикації для захисту порушених інтересів Позивача та витребування з незаконного володіння ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь Позивача спірних земельних ділянок.
Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року № 9 роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.
Також, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду звертає увагу на п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та ст. 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-Інвест» не було стороною оспорюваних правочинів про передачу спірних земельних ділянок, укладених між відповідачами.
При цьому суд звертає увагу на те, що оспорювані правочини укладені відповідачами на виконання Плану врегулювання неплатоспроможного банку (Відповідач 2), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 року №096/15 (зі змінами від 19.06.2015 року №136/15), з метою дотримання вимог чинного законодавства відносно форми договору щодо переходу права власності на нерухоме майно (земельні ділянки), а також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №61, яка є чинною і існувала на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, вказаною нормою дійсно надано право будь-якій заінтересованій особі (не тільки стороні за договором) звернутися до суду із позовом про визнання правочину недійсним.
Аналізуючи характер спірних правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що не будучи учасником оспорюваних договорів про передачу нерухомого майна - земельних ділянок, укладених між відповідачем-1 відповідачем-2 відповідно до Плану врегулювання неплатоспроможного банку (Відповідач 2), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 року №096/15 (зі змінами від 19.06.2015 року №136/15), на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №61, Позивач не перебуває з ними в зобов'язальних правовідносинах і обраний ним зобов'язальний спосіб захисту - визнання договору недійсним, до спірних правовідносин не може бути застосований.
Приймаючи рішення про задоволення позову про визнання спірних договорів недійсними на підставі встановлених обставин справи, місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку про наявність передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними.
Також, згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову.
Відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним обумовлює помилковість висновків суду першої інстанції про задоволення вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння внаслідок недійсності ос пореного договору.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до приписів ст.ст. 317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).
Водночас, у відповідності до абз. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.07.2015 року №41506671, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:033:0055 площею 1,0887 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: у смт. Козин, Обухівський район Київської області, 6 липня 2015 року зареєстровано за Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» на підставі договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможному банку від 06 липня 2015 року, посвідченого Осипенко Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №4546, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22626245 від 06.07.2015 року.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.07.2015 року за №41506099 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:033:0058 площею 4,5141 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: у смт Козин, Обухівський район Київської області, 06.07.2015 року зареєстроване за Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» на підставі договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року, посвідчений Осипенко Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №4545, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22621891 від 06.07.2015 року.
З урахуванням встановлених судом обставин, судова колегія робить висновок про те, що право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку за іншою особою - Відповідачем 2. При цьому, спірне нерухоме майно вибуло з володіння Позивача на підставі договору міни від 13.08.2009 року.
Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.
Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст.215, 216 Цивільного кодексу України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст.388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
Відповідна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 04.12.2012 року у справі №3-55гс12 та від 11.12.2012 року у справі №3-65гс12.
Таким чином, апеляційний суд робить висновки, що Позивачем не доведено факту наявності порушення його прав та охоронюваних законом інтересів під час укладення оспорюваних правочинів та наявності в діях Відповідача-1 ознак недобросовісності, оскільки, між сторонами не існує зобов'язальних правовідносин та рішення господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі №911/5176/14 щодо захисту порушених прав позивача відносно того ж самого нерухомого майна - залишається не виконаним.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право власності на спірні земельні ділянки за Позивачем у встановленому порядку зареєстровано не було, тобто він не набув відповідні речові права на спірне нерухоме майно, земельні ділянки є такими, що вибули з володіння Позивача на підставі договору міни від 13.08.2009 року, який визнано недійсним в судовому порядку та те, що Відповідач-1 отримав у власність спірне нерухоме майно відповідно до Плану врегулювання неплатоспроможного банку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 року №096/15 (зі змінами від 19.06.2015 року №136/15), на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №61.
З огляду на таке, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Інвест є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).
З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2015 року у справі № 911/3879/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" підлягає задоволенню в позовному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2015 року у справі № 911/3879/15 - задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2015 року у справі № 911/3879/15 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Інвест" - відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Інвест" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код 32847935) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код 23697280) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 83067 (вісімдесят три тисячі шістдесят сім) грн. 60 коп.
Доручити Господарському суду Київської області видати накази.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді Ю.Л. Власов
К.В. Тарасенко