04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" лютого 2016 р. Справа№ 910/23873/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Отрюха Б.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Глущенко А.П. - представник
від відповідача: Ворошило О.О. - представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонське обласне управління АТ "Ощадбанк"
на рішення
Господарського суду м. Києва
від 03.11.2015р.
у справі № 910/23873/15 (суддя Я.В. Маринченко)
за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні
до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
про стягнення 59 572, 15 грн.
Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"про стягнення 59 572, 15 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі №910/23873/15 позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні матеріальну шкоду в сумі 59572 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 15 коп; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в дохід Державного бюджету України витрати на сплату судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.15р. у справі № 910/23873/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт звертає увагу суду на те, що на обліку в Управлінні перебуває ОСОБА_4, яка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", розмір якої при призначенні встановлено позивачем на підставі довідки від 02.03.1998 про заробітну плату ОСОБА_4 за період з 01.01.1991 по 31.12.1995, виданої філією "Херсонське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України".
Апелянт звертає увагу суду на те, що позивачем була здійснена перевірка у період з 02 березня 1998 року по 29 вересня 1998 року всіх наданих документів та не встановлено жодних підстав на той час для відмови пенсіонеру у нарахуванні та виплаті пенсії.
Скаржник звертає увагу на те, що протокол № 4029 від 04.03.1998 року складений та підписаний чотирма посадовими особами, про що свідчать підписи та печатка виконкому Суворовської районної Ради народних депутатів. Окрім того, міститься відбиток печатки Центру нарахування та виплати пенсій про контроль з боку останнього та дата контролю 16.06.1998 року та відповідно підпис відповідального працівника на той час.
Апелянт зазначає, що в матеріалах міститься відбиток печатки Пенсійного фонду України, підпис відповідальної особи та дата 23.09.1998 року на печатці, що свідчить про здійснений контроль з боку позивача при нарахуванні та виплаті пенсійних коштів пенсіонеру ОСОБА_4
Крім того, позивачем в першій інстанції було надано розпорядження № 142794 від 08.07.2015 року, де зазначається про розрахунок пенсії «за новою формулою» із розрахунку коефіцієнту стажу 0.35833-430 міс., тоді як у первісному розрахунку застосовувався інший метод розрахунку-коефіцієнт становив 1.
На думку апелянта, судом першої інстанції надана правова оцінка дій посадових осіб лише відповідача, а оформлення пенсійної справи та контроль з боку посадових осіб позивача належної оцінки в оскаржуваному рішенні не встановлені та причинно-наслідковий зв'язок в такому випадку відсутній щодо дій відповідача та настанню матеріальної шкоди.
Апелянт вважає, що позивачем не наданий повний розрахунок щодо застосування всіх коефіцієнтів та нормативів розрахунку, які діяли на момент призначення, нарахування та виплати коштів за всі періоди по пенсійній справі ОСОБА_4 Позивачем не надано доказів (заяв) до судової справи щодо відсутності судових справ між Пенсійним фондом України та ОСОБА_4 про стягнення з останньої суми коштів у сумі 59 572, 15 гривень.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія встановила наступне.
В Управлінні Пенсійного фонду України в м. Херсоні перебуває на обліку як пенсіонер за віком громадянин ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Позивачем було призначено ОСОБА_4 пенсію за віком, яка була нарахована відповідно до довідки про заробіток для обчислення пенсії від 02.03.1998, виданої ОСОБА_4 Херсонським обласним управлінням Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України".
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, Управлінням ПФУ у м. Херсоні у 2015 році здійснено перевірку достовірності видачі довідки про заробітну плату, за результатами якої позивачем складено Акт №65 від 20.01.2015 про результати перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату від 02.03.998 громадянина ОСОБА_4 за період з січня 1991 по грудень 1995 року, згідно якого при перевірці виявлено розбіжності, а саме в довідку включено суми за харчування, компенсацію відпустки, індексації, за які внески до ПФУ не сплачувались. За результатами вказаної перевірки відповідачем видано нову довідку про заробіток для обчислення пенсії з помісячною розбивкою.
На підставі нової довідки позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_4 та встановлено переплату пенсії за період з січня 2004 по липень 2015 року в розмірі 59572,15 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_4 від 20.07.2015.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом №19918/05 від 29.07.2015, в якому повідомив про результати проведеної перевірки та вказав на необхідність повернення надміру виплачених коштів до ПФУ.
Однак, відповідач листом від 07.08.2015 №13/6-18/567 відмовив у виплаті вказаної суми зазначивши, що вказана сума підлягає поверненню пенсіонером, який отримав пенсію.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, частинами першою і другою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи із аналізу змісту ст. 1166 ЦК України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).
Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Таким чином, законодавством передбачено обов'язок відшкодування шкоди саме підприємствами та організаціями, які її завдали шляхом видачі недостовірних документів.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач фактично визнав свою вину у видачі довідки, що містила недостовірні дані про заробітну плату ОСОБА_4, шляхом видачі нової довідки за той же період з іншими даними щодо заробітної плати пенсіонера, а також те, що внаслідок видачі довідки від 02.03.1998 позивачу було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі надмірно нарахованих та виплачених пенсійних нарахувань ОСОБА_4 за період з 01.2004 по 07.2015 у розмірі 59572,15 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення вказаної суми з відповідача.
Щодо доводів позивача про те, що сума надміру сплаченої пенсії підлягає стягненню з особи, яка отримала вказану пенсію, колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Разом з тим, судом встановлено, що вказана сума є шкодою, заподіяною позивачу внаслідок неправомірних дій позивача, зокрема, видачею недостовірних документів, а не поверненням надміру сплаченої пенсії.
Крім того, вказана довідка була видана відповідачем, підписана посадовою особою та скріплена печаткою установи, що видала довідку, відповідно відповідальність за достовірність даних, зазначених у довідці покладається на відповідача, як особу, яка видала довідку. Суду не надано доказів зловживань зі сторони ОСОБА_4, що призвели до видачі довідки, що містить недостовірну інформацію, що призвело до нарахування пенсії у завищеному розмірі.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства, установи та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Відповідно до розробленого в 2005 році Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1, визначено, що орган пенсійного фонду що призначає пенсію, перевіряє правильність оформлення заяви, перевіряє зміст і належне оформлення документів, перевіряє копії наданих документів та їх відповідність. Надана відповідачем довідка від 02.03.1998 року відповідала вимогам офіційних документів, мала кутовий штамп, підпис та печатку підприємства, а також номера та дату реєстрації. Таким чином були відсутні підстави для неприйняття зазначеної довідки при призначенні пенсії.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 року № 406-VII внесено зміни до ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надано право органам пенсійного фонду вимагати від підприємств, установ та організацій документи, видані ними для призначення пенсії, перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність наданих даних.
Відповідно до наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 127 від 27.11.2013 року "Щодо проведення перевірок первинних документів підприємств, установ та організацій" було зобов'язано підвідомчі управління здійснити перевірку довідок про заробітну плату, наданих для призначення пенсії, на їх відповідність первинним документам та достовірності наведеної в них інформації. На підставі проведеної перевірки складено акт № 65 від 30.01.2015 року про виявлені розбіжності.
Таким чином, посилання апелянта на те, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Херсоні була здійснена ретельна перевірка всіх наданих документів та не встановлено жодних обставин для відмови у призначенні пенсії гр. ОСОБА_4 не відповідає дійсності, оскільки при призначенні пенсії були враховані всі суми заробітної плати, зазначені ПАТ "Державний ощадний банк України" в довідці про заробітну плату.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонське обласне управління АТ "Ощадбанк" на рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2015р. у справі № 910/23873/15 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2015р. у справі № 910/23873/15 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/23873/15 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
Б.В. Отрюх