"23" лютого 2016 р.Справа № 916/4895/15
За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк”
до відповідача: Державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві”
про стягнення 26801,88грн.
Суддя Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №4026-К-О від 29.09.2015р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 17.08.2015р.
В судовому засіданні 23.02.2016р. приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №4026-К-О від 29.09.2015р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: про стягнення з ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” на користь ПАТ КБ „Приватбанк” 10000грн. заборгованості по кредиту, 7430,60грн. заборгованості по процентам за користування кредитом з 01.04.2014р. по 10.11.2015р., 7499,33грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 10.06.2013р. по 10.11.2015р., 1871,95грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 01.04.2014р. по 10.11.2015р.
Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав письмові пояснення від 19.01.2016р. за вх.№1108/16, в їх обґрунтування зазначає, що 28.11.2012р. ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” подало до банку заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг”, тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 28.11.2012р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Так, відповідно до вказаного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26008054301647 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено та врегульовано „Умовами та правилами надання банківських послуг”. Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 10000грн., однак, останній його не повернув, проценти за його користування та комісію не сплатив.
Відповідач відзив на позов не надав, в судових засіданнях усно пояснив, що вирішення справи залишає на розсуд суду.
Клопотання сторін від 24.12.2015р. за вх.№32622/15, від 19.01.2016р. за вх.№1100/16, від 04.02.2016р. за вх.№2688/16 про долучення документів до матеріалів справи, від 25.12.2015р. за вх.№32702/15, від 22.01.2016р. за вх.№1538/16 про ознайомлення з матеріалами справи були судом задоволені.
Ухвалою суду від 04.02.2016р., за клопотанням відповідача від 04.02.2016р. за вх.№2-567/16, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 24.02.2016р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:
28.11.2012р. ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” звернулось до ПАТ КБ „Приватбанк” із заявою про відкриття рахунка №26008054301647, де зазначило, що погоджується на те, що порядок встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www/privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського рахунка.
Як вбачається із наданої позивачем до справи копії заяви ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” від 28.11.2012р. від імені позичальника її підписано директором ОСОБА_3 та проставлено печатку підприємства. На відкриття в установах банку поточних, валютних, спеціальних рахунків директор Комінтернівської філії ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” ОСОБА_3 була уповноважена довіреністю, виданою в.о. начальника ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” ОСОБА_4 від 05.05.2011р., п.6.6. Положення Комінтернівської філії ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві”.
Комінтернівська філія ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” створена згідно наказу ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” №11-и від 02.02.2003р.
ОСОБА_5 прийнято на посаду директора Комінтернівської філії ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” з 06.05.2011р. згідно наказу №7-к, підписаного в.о. начальника ОСОБА_6
Крім того, поточний рахунок, на який пізніше позивачем відкрито кредитний ліміт, було відкрито за заявами в.о. начальника ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” ОСОБА_4 від 27.11.2012р., начальника ДП „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” ОСОБА_7 від 27.11.2012р. Відповідно до виписки з ЄДРЮОФОП від 08.10.2012р. серії ААВ №561130 станом на той час керівником та підписантом від імені підприємства був ОСОБА_7
Так, згідно заяви від 28.11.2012р. відповідач погодився на надання йому позивачем кредитного ліміту на поточний рахунок №26008054301647 та приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг”, що регламентують взаємовідносини сторін за таким видом кредитування.
Відповідно до п.п.3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3. „Умов та правил надання банківських послуг” за період користування кредитом з дати виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Так, починаючи з 08.01.2015р. банком нараховувались відсотки за користування кредитом за ставкою 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості у зв'язку із порушенням строків їх сплати, як то передбачено 3.2.1.4.1.3. „Умов та правил надання банківських послуг”
Позивач у письмовому правовому обґрунтуванні від 19.01.2016р. за вх.№1108/16 повідомив, що під заборгованістю з комісії мається на увазі заборгованість по винагороді, нарахування якої здійснюється у відповідності до п.3.2.1.4.4. „Умов та правил надання банківських послуг”, згідно з якими клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.
Відповідно до п.3.2.1.2.3.4. „Умов та правил надання банківських послуг” при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань по кредиту в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст.ст.212, 611, 651 ЦК України, по зобов'язанням, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими, що настали у вказану в повідомленні дату. В цю дату клієнт зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання.
Згідно п.п.3.2.1.5.1., 3.2.1.5.4. „Умов та правил надання банківських послуг” при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у відсотках річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Строк позовної давності за вимогою про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років (п.3.2.1.5.7. „Умов та правил надання банківських послуг”).
Про наявну у відповідача заборгованість зі сплати кредиту, процентів та комісії свідчать виписки по рахункам №26008054301647, №26079054301096, №20695054301313, №26073054300758, №20696054440024 за період з 07.01.2015р. по 10.11.2015р., з 28.11.2012р. по 18.01.2016р.
Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо повного задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За положеннями ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 1 ст.1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, судом встановлено надання позивачем згідно заяви від 28.11.2012р., „Умов та правил надання банківських послуг” кредитного ліміту на поточний рахунок №26008054301647 та неповернення відповідачем кредитних коштів, несплату процентів за користування ними, комісії, у зв'язку з чим позивач правомірно заявив вимогу про погашення кредиту в сумі 10000грн., 7430,60грн. заборгованості по процентам за користування кредитом з 01.04.2014р. по 10.11.2015р., 1871,95грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 01.04.2014р. по 10.11.2015р. згідно п.3.2.1.4.4. „Умов та правил надання банківських послуг”, які судом підлягають стягненню в повній мірі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7499,33грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 10.06.2013р. по 10.11.2015р.
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, позивачем розраховано до стягнення з відповідача пеню за період з 10.06.2013р. по 10.11.2015р. із дотриманням строку нарахування пені, встановленого ч.6 ст.232 ГК України, з огляду на положення п.3.2.1.5.4. „Умов та правил надання банківських послуг”, яким сторонами обумовлено п'ятирічний строк нарахування пені, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 7499,33грн. пені підлягає судом задоволенню.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ПАТ „КБ „ПриватБанк” є доведеним та обґрунтованими, суд задовольняє їх в повній мірі.
Позивачу за рахунок відповідача згідно ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1218грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -
1. Задовольнити позов позивача повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві” (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 1, код 00702897) на користь Публічного акціонерного товариства „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код 14360570) 10 000 (десять тисяч) грн. заборгованості, 7430 (сім тисяч чотириста тридцять) грн. 60коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7499 (сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 33коп. пені, 1871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) грн. 95коп. заборгованості по комісії, 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 25 лютого 2016 р.
Суддя І.А. Малярчук