ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області
25 лютого 2016 року справа № 912/601/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши матеріали заяви № 10/02/16 від 17.02.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна логістика" про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна логістика", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", Кіровоградська область, смт. Олександрівка
про стягнення 1 644 287,76 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна логістика" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 9/02/16 від 17.02.2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" заборгованості за договором про надання траспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в сумі 1 404 262,50 грн., а також 240 025,26 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву № 10/02/16 від 17.02.2016 року про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до змісту якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна логістика" просив суд винести ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову, якою накласти арешт на майно та грошові суми, що належать ТОВ "Надія", в розмірі 1644 287,76 грн. заборгованості та 24 664,32 грн. судового збору.
Розглядаючи заяву позивача господарський суд враховує наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Вичерпний перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, серед яких накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (абз. 2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
До заяви від 17.02.2016 року про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна логістика" не надано жодних доказів, як б містили фактичні дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду, крім того, позивачем не подано до суду достатніх доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій спрямованих на ухвалення від виконання рішення суду у даній справі.
За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що заява № 10/02/16 від 17.02.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна логістика" про забезпечення позову у даній справі задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна логістика" № 10/02/16 від 17.02.2016 року про забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали надіслати позивачу за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, корпус "3"; відповідачу за адресою: 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Радянська, 16.
Ухвала набирає законної сили в день її винесення.
Суддя М.С. Глушков