ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
25.02.2016
Справа № 910/3028/16
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЕНТОКС"
про стягнення 230 987,02 грн.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 30-10/1243 від 05.02.2016 (вх. № 3028/16 від 23.02.2016) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України "Про Держаний бюджет України на 2016 рік" установлено станом на 01.01.2016 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 378,00 гривні.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік осіб, звільнених від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. З наведеної норми вбачається, що Фонд державного майна України та його регіональні відділення не звільнені від сплати судового збору.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 230987,02 грн, за яку має бути сплачений судовий збір у розмірі 3464,81 грн. (1,5 відсотки ціни позову).
До позовної заяви позивачем не додано жодних доказів оплати судового збору за подання позовної заяви, яка містить вищезазначену вимогу майнового характеру.
Водночас, позивач подав до суду окремим документом клопотання про звільнення від сплати судового збору (вх. № 06-29.1/2752/16), відповідно до якого просить суд звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з фінансуванням останнього з Державного бюджету України та відсутністю надходжень грошових коштів на сплату судового збору.
Наведене клопотання позивача судом не задовольняється, виходячи з такого.
Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до абз. 1-3 п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, наведені позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини щодо фінансування Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з Державного бюджету України, не вважаються судом підставою для звільнення останнього від сплати судового збору. При цьому суд звертає увагу, що посилання позивача на ненадходження закладених до Тимчасового кошторису на 2016 рік коштів у розмірі 1400,00 грн. станом на 05.02.2016 на сплату Регіональними відділеннями Фонду державного майна України по місту Києву судового збору, не носять особливого характеру та фактично не підтверджуються доданою до клопотання позивача випискою по рахунках 13/01/2016, оскільки дата формування цієї виписки - 14.01.2016, тоді як позов подано до суду 23.02.2016.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" та не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В.Гумега