ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.02.2016Справа № 910/4397/15-г
За заявою публічного акціонерного товариства "Фінбанк"
про відстрочку виконання рішення
за позовом: державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до: публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813"
публічного акціонерного товариства "Фінбанк"
про визнання відсутності права грошових вимог у публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813" за договором про відкриття акредитива від 31.10.2013 №54/10/13-КА та стягнення з публічного акціонерного товариства "Фінбанк" 79 945 143,87 грн. (згідно заяви про зміну предмету позову).
Суддя Шкурдова Л.М.
Представники сторін:
Від заявника: Поправка Д.Ю.- представник за довіреністю
Від позивача: Нагорна А.В. - представник за довіреністю
Від відповідача 1: не з'явився
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 року у справі №910/4397/15-г
позов задоволено повністю.
На виконання рішення суду видано наказ у справі №910/4397/15-г.
11.02.2016 року від публічного акціонерного товариства "Фінбанк" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 року у справі №910/4397/15-г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 року призначено розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду на 23.02.16р.
Подана заява про відстрочку виконання рішення мотивована тим, що примусове виконання рішення у даній справі призведе до припинення фактичної діяльності ПАТ «Фінбанк» та значення миттєвої ліквідності буде зменшене, що буде слугувати підставою для віднесення відповідача 1 до категорії проблемних банків.
Згідно заяви про уточнення заявник просив відстрочити виконання рішення до 11 серпня 2016 року.
12.02.2016 року ПАТ "Фінбанк" подано заяву про зупинення стягнення на підставі наказу від 18.11.2015 року у справі №910/4397/15-г на час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі, в задоволенні якої судом відмовлено, в зв' язку з її необгрунтованістю.
Позивач (стягувач) проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення заперечує, вказуючи, що відповідачем не надано доказів наявності виняткових обставин, які зумовили подання вказаної заяви, не надано доказів неможливості виконання рішення суду.
Розглянувши подану боржником (заявником) заяву суд приходить до висновку про відмову в її задоволені з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Про відстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке.
Підставою, зокрема, для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами, зокрема, відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.
Відповідно до ст. 33 Господарського просувального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позаяк, заявником не доведено належними доказами виключності обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення.
В той час, як недостатність/відсутність коштів у відповідача не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого виконання судового рішення може бути відстрочено.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).
За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку та наявності правових підстав для відстрочки виконання рішення суду, тому заява відповідача-1 про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/4397/15-г задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Фінбанк" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 року у справі №910/4397/15-г - відмовити.
Суддя Л. М. Шкурдова