Провадження № 2-а-565/15
У справі № 760/14086/15-а
07 вересня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Кучерині Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністратитвним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної служби України в м. Києві роти № 10 батальйону № 3 рядового міліції Матяш Тетяни Олександрівни, третя особа: Управління патрульної служби м. Києва МВС України, про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд, -
29.07.2015 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення інспектора патрульної служби України в м. Києві рядового міліції Матяш Тетяни Олександрівни №490556 від 24.07.2015р..
Позов позивач мотивує тим, що 24.07.2015 року він знаходився на своєму автомобілі на вул. Прорізній в м. Києві де короткочасно зупинився для висадки пасажиру, в місці де це дозволено правилами дорожнього руху. В цей час до нього підійшов відповідач, в формі поліції та склав протокол про адміністративне правопорушення №212859 від 24.07.2015 (надалі-протокол), а також виніс постанову про адміністративне правопорушення №490556 від 24.07.2015р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач висловлював свої заперечення, зокрема, вказував, що він дотримався вимог п. 15.10 (а) ПДР, однак відповідач дані заперечення до уваги не взяв. У зв'язку з цим, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно і упереджено, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за яке його притягнуто до відповідальності.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, у зв'язку з чим суд відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України вирішив провести розгляд справи у відсутності відповідача.
Представник третьої особи Кисіль А.В. в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Вважав, що оскаржувана постанова винесена відповідачем у точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24.07.2015інспектором патрульної служби України в м. Києві рядовим міліції Матяш Т.О. винесено постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказаною постановою встановлено наявність в діях позивача складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на останнього стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Дана постанова винесена за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу серії АП2 №212859від 24.07.2015, який складений інспектором Матяш Т.О.відносно позивача ОСОБА_1
Згідно вказаного протоколу 24.07.2015 о 11 год. 47 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вулиці Прорізній 1 припаркував транспортний засіб на стоянку у місцях, де заборонена зупинка, відстань від пішохідного переходу 4 м 43 см, чим порушив вимоги п. 15.10 (а) ПДР України.
Зазначені дії ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як визначено ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію).
Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 цього Кодексу, - уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ст.283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Вбачається, що оскаржувана постанова винесена працівником підрозділів патрульної служби Національної поліції - інспектором патрульної служби України в м. КиєвіМатяш Т.О., яка має спеціальне звання, за формою та змістом оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КупАП вчиненні відповідачем в рамках повноважень наданих йому чинним законодавством.
Разом з тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При цьому, згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом вини позивача у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протокол про адміністративне правопорушення.
Посилань на будь-які інші доказі оскаржувана постанова, а також протокол про адміністративне правопорушення не містить.
Виходячи з положень ст.ст. 251, 252 КУпАП, протокол у справі про адміністративне правопорушення є доказом, який має оцінюватись органом (посадовою особою) на ряду з іншими доказами, з метою своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи.
Як зазначалось, такими доказами в силу ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, в тому числі пояснення особи, що притягується до відповідальності у справі про адміністративне правопорушення.
Встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносного ОСОБА_1 інспектором Матяш Т.О. не надано оцінки поясненням позивача та його доводам про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не зазначено мотивів їх відхилення.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України (КАС), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого інспектором Матяш Т.О. рішення чи спростовують обставин на які посилається позивач, останнім до суду не надано. Зокрема, не надано доказів на підтвердження того, що позивачем здійснено зупинку за 4 м 43 см до пішохідного переходу, як про це вказано в протоколі (фото- , відео- зйомка місцевості, фіксація процесу вимірювання).
Таким чином приймаючи до уваги наведені вище положення закону, зважаючи на те, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення, а також те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення за фактичних обставин справи не може бути беззаперечним доказом винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку, що відповідачем Матяш Т.О. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було всебічно та повного з'ясовано обставини, які мають значення для правильного її вирішення, що потягло за собою прийняття необгрунтованого рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування постанови серія ПС2 №490556 від 24.07.2015 слід задовольнити.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 122, 222, 251, 252, 254, 256, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 4, 7, 17, 94, 158, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ПС2 № 490556 від 24 липня 2015 року, винесену інспектором патрульної служби України в м. Києві роти №10 батальйону № 3 рядовою міліції Матяш Тетяною Олександрівною, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України гр. ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м.Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя :