пр. № 2-п/759/23/16
ун. № 759/10486/15-ц
17 лютого 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Коваль О.А. при секретарі Ярмощук К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м.Києва від 11 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 звернувся до суду із завою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року у зазначеній справі, мотивуючи її тим, що вказане рішення було прийнято без його участі та належного повідомлення про розгляд цієї справи. Крім того, судом при прийнятті рішення в заочному порядку не було перевірено наявність у позивача ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями.
У судове засідання призначені на 03.02.2016 року та на 17.02.2016 року ОСОБА_1 не з»явився, про такі повідомлявся судом належним чином.
Згідно ч.2 ст. 230 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п»ятнадцяти днів з дня її надходження.
Згідно ч.1 ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на вказані норми, суд вважає за можливе розглядати заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без його участі.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
11 листопада 2015 року Святошинським районним судом м. Києві у вказаній справі постановлено заочне рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені.
Так, заявник у заяві про перегляд заочного рішення зазначає, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, тоді як матеріали цивільної справи свідчать про зворотнє.
Так, на виконання вимог ч.3 статті 122 ЦПК України судом було зроблено відповідний запити до адресного бюро м.Києва щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки, згідно якої, судом і направлялись неодноразово повістки, телеграми з повідомленням про час, місце та дату судового засідання, які на судові засідання 04.08.2015 року, 16.09.2015 року, 11.11.2015 року повертались до суду за закінченням терміну їх зберігання на поштовому відділенні, що в свою чергу згідно ч.5 ст. 74 ЦПК України та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року за № 17-рп/2011, справа № 1-9/2011 вважається належним повідомленням сторони.
Крім того, про судове засідання 13.10.2015 року відповідач був повідомлений особисто та завчасно, що підтверджується відповідною телеграмою (а.с. 64), саме це засідання відповідач просив суд відкласти у зв»язку із своєю хворобою. Враховуючи таке клопотання відповідача, суд дійсно відклав розгляд справи 13.10.2015 року, перепризначивши його на 11.11.2015 року, куди відповідач знову ж не з»явився, ненадавши також доказів своєї хвороби станом на 13.10.2015 рік. Слід вказати, що і на вирішення цієї заяви ОСОБА_1 не з»являється, ігноруючи судові виклики, які також повертаються суду з незалежних від суду обставин, зокрема за закінченням терміну їх зберігання на поштовому відділенні, тоді як такі дії сторони не можуть свідчити про його не повідомлення судом.
Також, підставою для скасування заочного рішення є також посилання на докази, що, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тоді як, ОСОБА_1 не навів достатніх обґрунтувань, не послався на докази, які б мали істотне значення для вирішення справи, як то зазначено в ст. 232 ЦПК України.
Щодо перевірки наявність у позивача ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, то матеріали цивільної справи містять такі дозвільні ліцензії на здійснення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» операцій з валютними цінностями.
Щодо резолютивної частини рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу за кредитним договором № 014/4038/74/40321 від 17.07.2006 року в розмірі 57 497 (п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто сім) доларів США 95 (дев'яносто п'ять) центів, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 1 308 653 (один мільйон триста вісім тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 34 (тридцять чотири) коп., то суд в його мотивувальній частині послався на висновок Верховного Суду України від 24.09.2014 року зробленого під час розгляду справи за № 6-145цс/14 згідно якого вбачається можливість стягнення суми заборгованості в іноземній валюті, якщо сам кредитний договір укладений в такій та на п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», який визначає, що якщо у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, що і було зроблено судом з наведенням відповідного обгрунтування.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року у вказаній справі відсутні, а тому заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.228-232 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м.Києва від 11 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва в загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя