печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1838/16-к
24 лютого 2016 року Cлідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю сторони кримінального провадження: особи, яка подала клопотання, адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» (код ЄДРПОУ 35444824) про скасування арешту майна, -
19.01.2016 адвокат ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2015 у справі № 757/31850/15-к за клопотанням слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження № 42015000000001259 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» (ЄДРПОУ 35444824) в сумі 913 517, 00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).Однак, як зазначено адвокатом, матеріали кримінального провадження не вказують на ймовірну причетність ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» до вчинення злочину за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин, вказане товариство здійснює реальну господарську діяльність, з моменту відкриття кримінального провадження жодній посадовій особі ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» про підозру не оголошено та будь-яких інших заходів забезпечення кримінального провадження не застосовано, не доведено факту заподіяння збитків Державному підприємству «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (далі - ДП «УПП УЗ», ЄДРПОУ 24249750), більше того станом на 31.12.2015 останнє мало перед ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» кредиторську заборгованість в розмірі 3 088 741, 09 грн.
За таких обставин, стверджувати про те, що грошові кошти на розрахунковому рахунку «Судововишнянський цегельний завод» № НОМЕР_1 в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, не надається можливим, що беззаперечно свідчить про безпідставність арешту та обумовлює необхідність його скасування.
В якості самостійної підстави для скасування арешту адвокат ОСОБА_4 акцентував увагу на тому, що застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження повністю паралізувало господарську діяльність ТОВ «Судововишнянський цегельний завод», яке не в змозі розрахуватися з контрагентами та сплачувати обов'язкові соціальні платежі.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_4 в обґрунтування доводів та вимог клопотання, прокурора, який подав письмові заперечення проти його задоволення, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, додатки до заперечень прокурора, а також матеріали кримінального провадження №757/31850/15-к в межах якого накладено арешт, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001259, яке розпочато за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченою ч. 5 ст. 191 КК України за фактом розкрадання державних коштів протягом 2014-2015 років службовими особами Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» у злочинній змові з рядом комерційних структур під час проведення закупівель товарів, робіт та послуг.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2015 у справі № 757/31850/15-к за клопотанням слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження № 42015000000001259 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» (ЄДРПОУ 35444824) в сумі 913 517, 00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2015, досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні встановлено, що у період 2014-2015 років службовими особами ДП «УПП УЗ», у злочинній змові з рядом комерційних структур вчинено розкрадання коштів держпідприємства в ході проведення закупівель товарів, робіт та послуг. Так, службовими особами ДП «УПП УЗ» під час проведення торгів по закупівлі виробів із деревини організовано протиправний механізм, пов'язаний з залученням підконтрольних, афілійованих та пов'язаних між собою товариств, що призводило до спотворення результатів державних закупівель та як результат розкрадання державних коштів. Організаторами вчинення вказаного злочину є ОСОБА_7 (голова комісії з реорганізації - виконувач обов'язків начальника ДП «УПП УЗ»), який протягом 2014-2015 років, шляхом зловживання службовим становищем, обіймаючи посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих та господарсько-фінансових функцій, діючи умисно та у змові з службовими особами підконтрольних йому комерційних структур таких як ТОВ «Західспецбудмеханізація», ТОВ «Судовишнянський цегельний завод», ТОВ «Граніт-Захід», ТОВ «Компанія «Омега-Консалтинг», ТОВ «Західтрансбуд» та Дочірнє підприємство «Константа-Агро», привласнили державні кошти в розмірі близько 50 млн. грн., чим нанесли ДП «УПП УЗ» збитки в особливо великих розмірах.
При накладенні арешту на грошові кошти, які перебувають на розрахунковому рахунку ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» № НОМЕР_1 в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), слідчий суддя, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були підстави для висновку, що грошові кошти на вказаному рахунку відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, в тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину ( п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.
Законом України № 769-19 від 10.11.2015, що набрав чинності з 11.12.2015, статтю 170 КПК України викладено в новій редакції у відповідності до якої, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
За змістом вказаних положень закону, передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність в кримінальному провадженні спеціальних суб'єктів, вичерпний перелік яких зазначений в статті 170 КПК України, зокрема,- підозрюваного.
Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000001259 розпочато ще 23.06.2015, а заходи його забезпечення у вигляді арешту грошових коштів на банківському рахунку ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» № НОМЕР_1 в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) застосовано 04.09.1015, тобто зі спливом декількох місяців, органом досудового розслідування до теперішнього часу не здобуто достатніх фактичних даних для оголошення посадовим особам ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» про підозру у вчиненні кримінального караного діяння, які б тим більше виправдовували доцільність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешту майна товариства.
Більше того, як вбачається з представлених стороною захисту матеріалів, станом на 31.12.2015 ДП «УПП УЗ» мало перед ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» кредиторську заборгованість в розмірі 3 088 741, 09 грн.
Зазначені доводи належними, допустими та достатніми в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказами не спростовані.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
За таких обставин, враховуючи, що в кримінальному провадженні жодній посадовій особі ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» про підозру не оголошено, а також не встановлено даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні підстав для подальшого арешту грошових коштів, які знаходяться на рахунку ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» (ЄДРПОУ 35444824) в сумі 913 517, 00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), а відтак клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 167 ч. 2, 170,172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» (код ЄДРПОУ 35444824) про скасування арешту майна, - задовольнити.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2015 на грошові кошти в сумі 913 517, 00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Судововишнянський цегельний завод» (ЄДРПОУ 35444824) № НОМЕР_1 в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023),- скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1