печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2884/15-к
14 січня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Київської області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.ст. 303, 304 КПК України на бездіяльність прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 23.12.2014 про кримінальне правопорушення, вчинені слідчою ОСОБА_4 та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_3 посилається на те, що він звернувся до прокуратури з заявою від 23.12.2014 про вчинення слідчою ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого. Відомості, за зазначеною заявою, не були внесені в ЄРДР. Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст.ст. 303, 304 КПК України, ОСОБА_3 просить зобов'язати посадових осіб прокуратури Київської області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 23.12.2014.
Заявник та прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що заявник та прокурор, не з'явились в судове засідання, про причини неявки не повідомили, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без участі заявника та прокурора в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до прокуратури з заявою від 23.12.2014 про вчинення слідчою ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України. Відомості, за зазначеною заявою, не були внесені в ЄРДР.
Відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Згідно ч. 1 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що лише одна незгода скаржника з судовими рішеннями чи діяльністю судді щодо здійснення правосуддя, не є підставою для порушення кримінальної справи відносно суддів. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Таким чином, не вбачається підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Київської області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1