печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1589/16-к
15 лютого 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_3 на постанову прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 14.01.2016 про відмову у визнанні потерпілим,-
ОСОБА_4 , його адвокат ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на постанову заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 14.01.2016 про відмову у визнанні потерпілим.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилаються на те, що висновки прокурора про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, у зв'язку з чим просять скасувати оскаржувану постанову та зобов'язати прокурора визнати ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 42015000000002690 від 03.12.2015 та вручити йому пам'ятку про процесуальні права та обв'язки потерпілого.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 підтримав доводи та вимоги скарги.
Зацікавлена особа - заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився, що у відповідності до вимог ст. 306 КПК України не перешкоджає судовому розгляду скарги.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 в підтримку доводів та вимог скарги, вивчивши скаргу та долучені до неї документи, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні № 42015000000002690, внесеного до ЄРДР від 03.12.2015 за заявою ОСОБА_3 щодо незаконного затримання працівниками прокуратури та СБУ його підзахисного ОСОБА_4 , що мало місце 30.10.2015 р. в м. Дніпропетровську, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч . 1 ст 371 КК України.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 з заявою про залучення ОСОБА_4 в якості потерпілого, а адвоката ОСОБА_3 в якості його представника.
Постановою заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 14.01.2016 ОСОБА_4 відмовлено у визнанні його потерпілим.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Між тим, зміст оскаржуваної постанови зводиться до загальних формулювань та не відповідає положенням ст. 110 КПК України. Так, орган досудового розслідування мотивував своє рішення тим, що вивченням заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про визнання останнього потерпілим у кримінальному провадженні № 42015000000002690, встановлено, що вона не містить достатніх обставин, які б підтверджували наявність завдання ОСОБА_4 шкоди, зазначеної у ч. 1 ст. 55 КПК України, проте, вказані обставини підлягають встановленню в ході досудового розслідування шляхом проведення слідчих та процесуальних дій в кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що в заяві адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наведене конкретне обґрунтування для залучення останнього потерпілим в кримінальному провадженні, до того ж останній у відповідності до КПК України наділений значно більшим об'ємом процесуальних прав ніж заявник, приходжу до висновку про необхідність скасування постанови заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 14.01.2016 про відмову у визнанні потерпілим.
КПК України не встановлено необхідності винесення самостійного процесуального рішення про визнання особи потерпілої, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За таких обставин, вимоги скарги в частині зобов'язання прокурора визнати ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 42015000000002690від 14.01.2016 зайві та задоволенню не підлягають.
Керуючись 55, 110, 303, 305, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-
скаргу адвоката ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_3 на постанову прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 14.01.2016 про відмову у визнанні потерпілим - задовольнити частково.
Постанову прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 14.01.2016 про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим,- скасувати.
В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає безумовному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1