Справа № 755/18087/15-ц
Ухвала
"04" лютого 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Ластовка Н.Д., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та встановлення порядку користування квартирою,-
Заявник звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з вказаною заявою.
Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 1.4. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою встановлено судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статі 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статі 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статі 207 ЦПК).
Разом з тим, звертаючись із заявою до суду, заявником не надано доказів про сплату судового збору чи доказів про звільнення від сплати судового збору у випадках, визначених законодавством.
З урахування викладених вище вимог чинного цивільного процесуального законодавства, дотримання якого є обов'язковим для вирішення питання про відкриття провадження в цивільній справі, тому позивачеві необхідно встановити строк для усунення зазначених вище недоліків.
За нормою ст.121 Цивільного процесуального кодексу України передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 119-121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та встановлення порядку користування квартирою - залишити без руху.
Надати заявнику ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати три дні з дня отримання позивачем копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: