Номер провадження 2/754/272/16
Справа №754/9772/15-ц
Іменем України
23 лютого 2016 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді : Галась І.А.
при секретарі Ленській Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Соцком Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 19 березня 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Соцком Банк» та ОСОБА_2 було укладеного договір банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки №103/02-0002133, відповідно до умов якого Банк відкриває клієнту картковий рахунок та видає платіжну картку, вид, валюта і термін дії якої визначені в Заяві -анкеті на відкриття карткового рахунку та видачу платіжної карти, що є його невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 розділу 2 договору). Відповідно до вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про акціонерні товариства» протоколом №11 від 09.09.2009 року Загальними зборами було прийнято рішення про перетворення ТОВ «КБ «СКБ» на ПАТ «КБ «СКБ». Дата державної реєстрації зазначених змін до установчих документів 17.11.2009 року № 15561050017003824. Відповідно до умов п.3.1 розділу 3 договору, картрахунок клієнта обслуговується за дебетовою платіжною системою в режимі функціонування поточного рахунку. 19 березня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору банківського (карткового) рахунку) та обслуговування платіжної картки №103/02-0002133 від 19 березня 2007р., що вказує на встановлення кредитної схеми картрахунку. На виконання умов договору пунктом 13.1.1 розділу 13 додаткової угоди було встановлено загальний ліміт овердрафту по картрахунку у розмірі 3000 доларів США, при цьому доступний ліміт встановлено у розмірі 2700 доларів США. Згідно п.13.2 додаткової угоди клієнт зобов'язується здійснити повне погашення заборгованості за овердрафтом до терміну, вказаному у п.13.1.7 цієї угоди та забезпечувати надходження на картрахунок коштів в розмірі, достатньому для погашення відсотків за користування лімітом овердрафту в строки, вказані в п. 13.1.6 цієї угоди. Банком було виконано свій обов'язок та надано кредитні кошти відповідачу для власного користування. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, до цього часу відповідач кошти не повернув, у зв'язку з чим станом на 01 квітня 2015 року має заборгованість у розмірі 210812 грн. 96 коп., з яких: 70327,88 грн. - заборгованість по картковому рахунку, 140485,08 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам. Також позивач просить стягнути з відповідачу витрати по сплаті судового збору.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про розгляду справи повідомлявся належним чином в встановленому законом порядку, в позовній заяві просив суд розглядати справу за відсутності представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКом Банк».
Відповідач та її представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувати в повному обсязі, просили суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 19 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Соцком Банк» та ОСОБА_2 було укладеного договір банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки №103/02-0002133, відповідно до умов якого Банк відкриває клієнту картковий рахунок та видає платіжну картку, вид, валюта і термін дії якої визначені в Заяві-анкеті на відкриття карткового рахунку та видачу платіжної карти, що є його невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 розділу 2 договору).
Відповідно до вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про акціонерні товариства» протоколом №11 від 09.09.2009 року Загальними зборами було прийнято рішення про перетворення ТОВ «КБ «СКБ» на ПАТ «КБ «СКБ». Дата державної реєстрації зазначених змін до установчих документів 17.11.2009 року № 15561050017003824.
Відповідно до умов п.3.1 розділу 3 договору, картрахунок клієнта обслуговується за дебетовою платіжною системою в режимі функціонування поточного рахунку.
19 березня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору банківського (карткового) рахунку) та обслуговування платіжної картки №103/02-0002133 від 19 березня 2007р., відповідно до п. 13.1.1 розділу 13 якої встановлено загальний ліміт овердрафту по картрахунку у розмірі 3000 доларів США, при цьому доступний ліміт встановлено у розмірі 2700 доларів США.
Згідно п.13.2 додаткової угоди клієнт зобов'язується здійснити повне погашення заборгованості за овердрафтом до терміну, вказаному у п.13.1.7 цієї угоди та забезпечувати надходження на картрахунок коштів в розмірі, достатньому для погашення відсотків за користування лімітом овердрафту в строки, вказані в п. 13.1.6 цієї угоди.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 01 квітня 2015 року має заборгованість у розмірі 210812 грн. 96 коп., з яких: 70327,88 грн. - заборгованість по картковому рахунку, 140485,08 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів" договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Виходячи з наведеного вищезазначений договір банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки за своєю правовою природою є споживчим.
Згідно п. 31 постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року, враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Офіційне тлумачення статті 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" надано також Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.11 року.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно ч.4 ст. 267 ЦК України, передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до розрахунку заборгованості за вищевказаним договором відповідач не здійснював жодних операції за платіжною карткою починаючи з 27.12.2011 року.
У зв'язку із тим, що загальний строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого цивільного права та інтересу сплив, доказів поважності його пропуску стороною позивача не надано, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України,
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Соцком Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: