ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21965/15-а
провадження № 2-а/753/153/16
"24" лютого 2016 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., вивчивши матеріали за позовом, підписаним ОСОБА_2, в якому позивачем вказано ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про зобов"язання вчинити певні дії,
Встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.
Вказану заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.106 Кодексу Адміністративного Судочинства України, а саме: не надано належного документу на підтвердження повноважень особи щодо підписання вказаного позову, передбаченого ст.58 КАС України; один екземпляр позовної заяви не містить дати підписання позову, то ухвалою Дарницького районного суду м. Києва було вирішено: залишити без руху позовну заяву з наданням заявнику строку для виправлення вказаних недоліків - 5 днів.
Копію вказаної ухвали ОСОБА_2 отримав 05.02.2016 року (відповідно до розписки у рекомендованому листі), проте станом на 24.02.2016 року вказані недоліки не було усунуто.
Так, відповідно до імперативних вимог ч.3, ч.4 ст.106 Кодексу Адміністративного Судочинства України - до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Копія вказаної ухвали направлялась і на адресу ОСОБА_3, яка зазначена в позові ОСОБА_2, проте на даний час недоліки позову не були усунуті, при цьому, відповідне поштове відправлення на адресу ОСОБА_3 було повернуто до Дарницького районного суду м. Києва.
При цьому, відповідно до положень ч.4 ст.33 КАС України - у разі ненадання особами, які беруть участь у справі інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку і у разі відсутності такої особи за такою адресою вважається, що судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до положень ч.1 ст.40 КАС України - особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби і у разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Крім того, судом враховано, що в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до положень ч.6 ст.108 КАС України - повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Крім того, всупереч вимогам ст.58 КАС України до суду не надано оригіналу довіреності щодо повноважень ОСОБА_2 (навіть на вимогу судді) і тому суддя був позбавлений можливості засвідчити копію з неї відповідно до положень ч.1 ст.58 КАС України. При цьому, встановлений ст.58 КАС України перелік належних документів, які підтверджують повноваження представника особи у адміністративному судочинстві, не передбачає можливості підтвердження відповідних повноважень представника шляхом надання вказаної копії відповідних документів, а імперативно зазначено, що надаються саме "документи" (за встановленим переліком), а не їх копії.
На підставі викладеного, вважаю, що відповідно до вимог ч.3 ст.108 КАС України позовну заяву належить повернути.
Керуючись ст.108 КАС України,
Ухвалив:
Повернути позов, в якому позивачем вказано ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про зобов"язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя: