Провадження № 11-кп/793/14/16 Справа № 703/638/15-к Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
19 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
адвоката ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_10 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2015 р., яким
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на чотири роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з дворічним іспитовим строком та покладенням на нього ряду обов'язків.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_7 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи та періодично з'являтись туди для реєстрації.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави судові витрати по оплаті вартості проведеної судової автотехнічної експертизи в сумі 491 грн. 92 коп.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_10 заподіяну моральну шкоду в сумі 15 000 грн.
Позов потерпілого ОСОБА_10 в частині відшкодування витрат на лікування та проїзд у сумі 45804 грн. 13 коп., втрачений заробіток; вартість пошкодженого майна у сумі 13132 грн.; судові витрати залишені без розгляду з правом звернення потерпілого до суду в порядку цивільного судочинства
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він, 13.03.2014 р., близько 19.20 год., керуючи автомобілем «АЗЛК - 2140», держномер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Кармелюка в м. Сміла по дорозі з двохстороннім рухом, яка має щонайменше дві смуги руху в одному напрямку, зі сторони центра міста у напрямку вул. Б.Хмельницького, в порушення вимог п.п. 2.3.6, 10.1 та 11.4 ПДР України, затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 р., був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, рухаючись поблизу станції технічного обслуговування транспортних засобів, що по вул. Кармелюка, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки або перешкоди руху для інших учасників, і повертаючи ліворуч не надав дорогу транспортному засобу - мотоциклу «Ноnda-Steet 400», держномер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , якого об'єктивно міг виявити, що рухався в зустрічному напрямку прямо. При цьому, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із вказаним мотоциклом, який після цього зіткнувся зі стоячим на узбіччі автомобілем «ВАЗ - 2101», держномер НОМЕР_3 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу ОСОБА_10 , згідно висновку судово-медичної експертизи №1431 від 16.07.2014 р., отримав тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя, у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «АЗЛК - 2140», держномер НОМЕР_1 ОСОБА_7 , а саме вимог пунктів 2.3.6, 10.1 та 11.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 р. №1306, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №4/270 від 01.07.2014 р., знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настання наслідків у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_10 .
Не погоджуючись із таким судовим рішенням потерпілий ОСОБА_10 в апеляційній скарзі ставить питання про його зміну в частині призначеного покарання, з призначенням ОСОБА_7 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Також просить задоволити заявлений ним цивільний позов та стягнути на його користь із ОСОБА_7 : витрати на лікування та проїзд до місця лікування, в розмірі 45 804 грн. 13 коп., вартість пошкодженого майна, в розмірі 13132 грн., втрачений в зв'язку із ушкодженням здоров'я заробіток (дохід) в розмірі 4325 грн. - починаючи з 09.07.2014 р. (з дня встановлення інвалідності) до видужання, моральну шкоду, в розмірі 300 000 грн., витрати на правову допомогу, в розмірі 2300 грн.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що судом першої інстанції, під час вирішення питання про обґрунтованість цивільного позову та правових підстав для його задоволення, не в повній мірі врахував всі обставини нанесених йому збитків.
Також, по за увагою суду залишилась та обставина, що і на сьогоднішній день він позбавлений нормального спілкування з оточуючими, відчуває психологічний дискомфорт, докладає додаткових зусиль для відновлення звичайного способу життя, не може працювати та самостійно пересуватися, лікується, проходить курс реабілітації, є інвалідом другої групи та змушений просити гроші на своє лікування в рідних та близьких.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_11 , про відмову в її задоволенні, прокурора, стосовно законності цього судового рішення та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні того злочину за який він засуджений при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким місцевий суд дав вірну юридичну оцінку.
Крім того, доведеність вини не оскаржувалася учасниками судового провадження.
Дії його за ч. 2 ст. 286 КК України судом кваліфіковані вірно.
Що стосується покарання, то колегія суддів вважає, що при його призначенні місцевий суд дотримався вимог ст.ст. 65, 66 КК України та належним чином врахував позитивні дані про його особу, що раніше він не судимий, а також ряд пом'якшуючих його відповідальність обставин: щире каяття, сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування заподіяних збитків.
Тому, врахувавши вказані обставини в сукупності, з врахуванням повного і об'єктивного їх дослідження, місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі умовно, з іспитовим строком із застосуванням вимог ст. 75 КК України, без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому судом було вірно враховано, що праця водія є єдиним джерелом заробітку.
Крім того, на думку колегії суддів, працюючи водієм та отримуючи заробітну плату, він матиме реальну можливість відшкодовувати заподіяні внаслідок ДТП збитки потерпілому ОСОБА_10 .
В іншому випадку таке відшкодування буде малоймовірним і потерпілий буде позбавлений можливості своєчасного отримання від ОСОБА_7 грошових коштів.
Що стосується заявленого цивільного позову потерпілого, на якому наполягав його представник, і який у вироку суд залишив без розгляді, то колегія суддів вважає, що висновок суду стосовно цього є вірним.
Як зазначив під час апеляційного розгляду захисник обвинуваченого, і це підтверджено матеріалами справи, позовні вимоги потерпілого належним чином не аргументовані і відповідними письмовими доказами не підтверджені.
Перевіркою встановлено, що місцевий суд приймав міри для з'ясування стосовно цього всіх обставин та прийняття законного рішення. При цьому потерпілій стороні надавався термін для збору відповідних документів підтвердження суми заподіяних збитків з наданням їх суду, проте таких доказів нею суду надано не було.
За вказаних обставин ці позовні вимоги вірно судом були залишені без розгляду, що дає право звернення потерпілого до суду із позовом про відшкодування шкоди до ОСОБА_7 в порядку цивільного провадження.
В зв'язку з викладеним доводи потерпілого про незаконність цього судового рішення спростовуються наведеними вище доказами і тому його доводи про зміну вироку до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Вирок Смілянського міськрайонного суду від 07.05.2015 р. відносно ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 , - без задоволення.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її оголошення апеляційним судом, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 3 місяців.
Головуючий :
Судді :