№ 709/273/16-п
22 лютого 2016 року смт. Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Калашник С.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Чорнобаївського ВП Золотоніського відділу поліції ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, ідентифікаційний код в матеріалах справи відсутній, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Згідно адміністративного протоколу серії АП1 № 218662 від 31.01.2016 року ОСОБА_1 31 січня 2016 року о 1 годині 55 хвилин по вул.Комсомольській в смт.Чорнобай Чорнобаївського р-ну Черкаської області, керував автомобілем ,,SUBARU FORESTER,, д.н.з.СА 0011 ВР в стані алкогольного сп'яніння та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, порушивши вимоги п.2.9. Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання з»явився та заперечив факт управління транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння. В обгрунтування своїх заперечень пояснив суду, що дійсно 31січня 2016 року, приблизно в визначений в протоколі час перебував на пасажирському сидінні в салоні належного йому на праві приватної власності автомобілі,SUBARU FORESTER,, д.н.з.СА 0011 ВР.Оскільки він в цей вечір вживав спиртні напої, то за кермом автомобіля перебувала його дружина :ОСОБА_2, яка має посвідчення водія (копію якого надав в судове засідання). Рухаючись по вул. Комсомольська, смт Чорнобай, завернули з даної вулиці на територію місцевого стадіону. В цей же час за ними завернув легковий автомобіль, що рухався позаду них по вулиці та на який вони спершу не звертали уваги, а коли на ньому включились проблискові ,,маячки,, дружина зупинила автомобіль та залишилась сидіти на місці водія. Він же вийшов з машини, оскільки транспортний засіб з включеними сигнальними вогнями під»їхав до них і з нього вийшли працівники поліції. Перевіривши у нього документи, один з правоохоронців звинуватив його у тому, що він перебуваючи в нетверезому стані, управляє транспортним засобом та запропонував пройти освідування за допомогою ,,алкотестора,. на, що він погодився та пояснив присутнім правоохоронцям про те, що він дійсно перебуває на час його освідування в нетверезому стані, але перебуває в автомобілі в якості пасажира, а керує належним йому автомобілем його дружина, яка має посвідчення водія, але працівники поліції проігнорували його пояснення та склали відповідний протокол. Звернув увагу на те, що при складанні на нього протоколу йому не було роз»яснено право на захист та інші конституційні права, не було надано копії протоколу . На запитання ж головуючого до особи, що притягується до відповідальності чи він підписував даний протокол та чи це його підпис знаходиться в графі про роз»яснення прав та про те, що протокол розглядатиметься в суді- Шаповал А.І. пояснив, що на час складання протоколу(на стадіоні) було темно тому він не бачив де поставив свій підпис при викладенні в протоколі своїх пояснень, якими намагався засвідчити свою незгоду зі змістом протоколу. Сам же протокол складено без присутності свідків. Діями правоохоронців було порушено його особисті права, як громадянина України, а зміст даного документа не відповідає дійсності та заявив клопотання щодо допиту свідка даних обставин який на час зупинки поліцією транспортного засобу підходив до них та може розказати про дійсні обставини справи. Суд задовольнив клопотання особи, що притягується до відповідальності так, як у відповідності до чинного законодавства України, учасники процесу мають рівні права в частині надання доказів.
Допитаний в судовому засіданні та попереджений про відповідальність за відмову від надання показань та за надання завідомо неправдивих показань свідок : ОСОБА_3 пояснив суду, що являється мешканцем селища та працює кочегаром в котельні спорткомплексу.
Присутнього в судовому засіданні гр.-на Шаповал.А.І. знає лише ,,візуально,, і в якихось дружніх чи то родинних стосунках-не перебуває. Також пояснив, що 22 лютого 2016 року він перебував в котельні на нічній зміні та побачив, як пізно вночі, на територію стадіону заїхав якийсь легковий автомобіль та зупинився. Через короткий проміжок часу, на територію стадіону заїхав ще один автомобіль на якому включились проблискові ,,маячки,, та який під»Їхав до автомобіля, що вже перебував на стадіоні. З метою вияснити, що ж саме відбувається на стадіоні в такий пізній час він незамітно підійшов ближче до даних автомобілів де побачив гр.-на ОСОБА_1І та працівників поліції, які перевіряли в останнього документи. ОСОБА_1 стояв в цей час біля свого автомобіля, а за його кермом перебувала - жінка останнього. Що було дальше йому не відомо так, як він повернувся назад у котельну.
Суд, заслухавши пояснення порушника, показання допитаного за клопотанням ОСОБА_1 свідка , вивчивши матеріали адміністративної справи, рапорта працівників поліції, заслухавши в телефонному режимі показання працівників відділення поліції зазначених в даних рапортах (ОСОБА_4 та ОСОБА_5В.) та які наполягали на тому, що на час зупинки транспортного засобу за кермом пребував саме Шаповал.А.І. вважає, що наявними матеріалами винну ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведено, сам він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях ознак адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а наявна в провадженні справа, підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно п. 2.9. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1., водію заборонено керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння.
Як на доказ правомірності складення протоколу інспектор ДПС посилається на результати застосування технічного приладу ,,Драгер,, № 0971 для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин та на письмові рапорти працівників поліції.
Однак, дані докази суд не може визнати, як належні та допустимі для притягнення ОСОБА_1 до відповідальості так, як у відповідності до положень ,,Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції,, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року N 1376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за N 1496/27941 чітко регламентовано порядок складення матеріалів правопорушення за ст.130 КУПАП, який являється обов»язковим до виконання.
Зокрема положеннями даної інструкції визначено, що у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1-4 ст.130 КУПАП, посадова особа дорожно патрульної служби має право складати протокол про адміністративне правопорушення за даною статтею, лише в присутності не менше-2-х свідків, з роз»ясненням прав порушнику та врученням останньому копії протоколу.
В даному ж випадку протокол складено з порушенням вимог даної інструкції .В протоколі про адміністративне правопорушення при викладенні обставин справи судом виявлено виправлення дати складення даного документа, відсутня відмітка щодо надання порушнику копії протоколу. Незалучення свідків на час затримання автомобіля та складення на порушника протоколу викликає сумнів щодо перебування за кермом автомобіля саме Шаповал.А.І., а не його дружини та щодо роз»яснення особі, яка притягується до відповідальності змісту ст.63 Констиуції України та ст.286 КУПАП на, що посилається останній та, що стверджується і показаннями допитаного за клопотанням порушника в якості свідка гр-на ОСОБА_3
Невиконання посадовою особою ДПС поліції положень вищезазначеної інструкцій , свідчить про грубе порушення законодавства та унеможливлює використання наявного протоколу, як належного та допустимого доказу по справі. Рапорта працівників поліції суд також не може використати в якості належного доказу так, як працівник поліції являється зацікавленою особою щодо кінцевого вирішення зібраних ним матеріалів адміністративного правопорушення .
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б беззаперечно свідчили про керування гр.-м ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних у ньому обставин в стані алкогольного сп”яніння, або вчинення будь якої іншої дії, передбаченої диспозицією вказаної статті.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України правопорушник не зобов”язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки особа стосовно якої складено протокол не визнала своєї вини і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не виконані вимоги закону, а наявні порушення позбавляють суддю можливості використати наявні матеріали, як доказ, то виникають підстави для закриття провадження по справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247 ч.1 п.1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення у виді адміністративного арешту.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Чорнобаївського
районного суду ОСОБА_6
Постанова набрала законної сили 04.03.2016 року.