490/5556/15-ц
нп 2/490/269/2016
15 лютого 2016 р.
Центральний районний суд м.Миколаєва
у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В.,
при секретарі Баришниковій І.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м.Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, третя особа ОСОБА_4,
ОСОБА_3 10.06.2015р. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою №34 у буд. №7 по вул.Комсомольській у м.Миколаєві, а саме виділити позивачу кімнати площею 17 кв.м., 17 кв.м., 7,5 кв.м., 9,3 кв.м, а відповідачу - кімнату площею 10,3 кв.м. Приміщення кухні площею 7,2 кв..м, коридор площею 5,4 кв.м., ванної кімнати площею 2,4 кв.м., туалету площею 1,3 кв.м. - залишити в загальному користуванні позивача та відповідача.
В обґрунтуванні позову зазначено, що вказана квартира належить на праві власності позивачу та відповідачу, доля позивача складає 4/5 часток, а відповідача - 1/5 частку. Між сторонами склались вкрай неприязні стосунки, тому позивач бажає визначити порядок користування вказаною квартирою. Від загальної жилої площі квартири - 61,1 кв.м., доля відповідача складає 12,2 кв.м., а позивача 48,44 кв.м., зважаючи на це, позивач вважає, що відповідачу може бути виділена у користування житлова кімната площею 10,8 кв.м. Інших приміщень, які б відповідали долі відповідача. в квартирі немає.
Ухвалою суду від 28.01.2016р. до участі у справі в якості належного відповідача залучено ОСОБА_2, та в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач вказала, що не заперечує проти визначення порядку користування квартирою, та просить виділити їй у користування кімнату площею 9,3 кв.м., з якої є вихід на балкон.
Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, оглянувши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Квартира №34 по вул.Комсомольській у м.Миколаєві належала згідно свідоцтва про право власності від 18.07.2000р. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 1/4 частині кожній /а.с. 81/.
Після смерті ОСОБА_7 03.01.2001р., належну їй 1/4 частку успадкувала мати - ОСОБА_6 Таким чином, ОСОБА_6 належало 2/4 частки квартири.
Після смерті ОСОБА_6 26.02.2007р., належну їй 2/4 частки успадкували доньки ОСОБА_8, ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8) Г.В., ОСОБА_2 по 1/3 частці кожна /а.с. 82/. Таким чином, ОСОБА_8 стала власником 1/6 частки після смерті матері та 1/4 частка квартири належала їй згідно свідоцтва про власність, а всього 1/6+1/4=5/12 часток, ОСОБА_10 стала власником 1/6 частки після смерті матері та 1/4 частка квартири належала їй згідно свідоцтва про власність, а всього 1/6+1/4=5/12 часток, ОСОБА_2 стала власником 1/6 частки квартири.
В подальшому ОСОБА_4 (до шлюбу ОСОБА_8) ОСОБА_11 згідно договору від 28.04.2014р. подарувала ОСОБА_12 належні їй 5/12 часток квартири №34 по вул.Комсомольській у м.Миколаєві /а.с. 6/.
Таким чином, ОСОБА_12 на праві власності належить 5/12 +5/12 = 10/12 або 5/6 часток квартири №34 по вул.Комсомольській у м.Миколаєві, а ОСОБА_2 - 1/6 частка.
Згідно технічного паспорту, квартира №34 по вул.Комсомольській у м.Миколаєві складається із п'яти кімнат, чотири з яких ізольовані, площами 17,0 кв.м., 7,5 кв.м. 9,3 кв.м., 10,3 кв.м. та однієї прохідної кімнати площею 17,0 кв.м.. Квартира обладнана балконом та лоджією /а.с.4/.
В спірній квартирі проживає відповідач, та третя особа ОСОБА_4 зі своєю родиною.
Так, відповідно до ст. ст.41, 47 Конституції України та ст. з Житлового кодексу України державою гарантовано право громадянина на власність та житло.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Право власності (володіння, користування, розпорядження) може бути обмежено чи припинено або власника може бути зобов'язано надати право користування його майном іншим особам лише у випадках і в порядку, встановленому законом. Право власності є непорушним.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
На квартиру, яка є об'єктом права власності розповсюджується такий же правовий режим. Зокрема, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право володіти, користуватися та розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Квартири, що є у приватній власності громадян, не можуть бути в них вилучено, а власника не може бути позбавлено права користування квартирою, крім випадків, установлених законодавством України. Якщо квартира є об'єктом права спільної часткової власності, то зазначені положення стосуються усіх співвласників.
За ст.358 ЦК України та п. 14 постанови Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" - право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. При цьому, кожен із них має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі недосягнення співвласниками згоди про таке, спір вирішується судом за такими ж правилами. При цьому квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири.
У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Право кожного із співвласників на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, передбачене ч. 3 ст. 358 ЦК України.
При вирішенні питання про встановлення порядку користування квартирою, яка належить сторонам на праві спільної часткової власності, слід виходити з роз'яснень п. 18 Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", відповідно до яких по справам вказаної категорії суду слід запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати висновки технічної експертизи, зокрема, щодо встановлення порядку користування спірним будинком відповідно до належних співвласникам часток.
Судом було роз'яснено представнику позивача та відповідачу право заявити клопотання про призначення технічної експертизи для встановлення порядку користування квартирою, однак, сторони вказаним правом не скористались.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Таким чином, позивачем не доведено можливість встановлення порядку користування спірною квартирою в тому варіанті, який зазнаено в позовній заяві, оскільки висновок технічної експертизи з зазначеного питання суду не надано, клопотання про проведення експертизи не заявлялось.
Якщо загальна житлова площа квартири становить 61,1 кв.м., то 1/6 частка становитиме 10,18 кв.м., а 5/6 часток 50,91 кв.м., а позивач просить виділити відповаідача кімнату площею 10,3 кв.м., та залишити за позивачем 50,8 кв.м.
Тобто, позивачем не надано доказів про можливість визначення порядку користування спірною квартирою з дотриманням прав кожного із співвласників на володіння, користування та розпорядження належною йому часткою. Порядок користування квартирою, запропонований позивачкою буде порушувати майнові права сторін на власність, що є неприпустимим.
У інший спосіб, із збереженням часток співвласників у спірному майні, встановити порядок користування спірною квартирою, суд, за таких обставин, вважає неможливим.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають за безпідставністю вимог.
Понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 3,4,10,11,60,70,88,209,212,214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.16, 364, 367, 383 ЦК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, третя особа ОСОБА_4, - відмовити повністю.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя: О. В. Мамаєва