Справа №484/3917/14-ц 23.02.2016 23.02.2016 23.02.2016
Справа № 484/3917/14-ц
Провадження №22ц/784/154/16 Головуючий в першій інстанції ОСОБА_1
Категорія 39 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 лютого 2016 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Довжук Т.С.,
суддів: Шолох З.Л., Коломієць В.В.,
із секретарем судового засідання Тищенком Л.С.,
без участі сторін,
розглянула у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2015 року по справі за позовом
ОСОБА_5
до
ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6
про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця,
24 вересня 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, який в подальшому неодноразово уточнювала, до ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Позивачка зазначала, що 14 грудня 2013 року померла її рідна сестра - ОСОБА_7, спадщину після смерті якої вона прийняла в установленому законом порядку, шляхом звернення до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, постановою державного нотаріуса Першої Первомайської державної нотаріальної контори від 03 липня 2014 року їй було відмовлено в оформлені спадкових прав на спадкове майно, яке залишилося після смерті її сестри, оскільки спадкоємцем першої черги, відповідно до положень ст. 1266 ЦК України, є онука померлої - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Між тим, лікуванням, а потім і похованням сестри займалась саме вона, а тому, просила стягнути на її користь понесені нею витрати у з агальному розмірі 24 958 грн. 00 коп., з яких:
- 16 125 грн. 00 коп. - витрати на поховання і придбання необхідних речей для ритуалу поховання й витрати на поминальні обіди;
- 5 000 грн. 00 коп. - витрати на лікування спадкодавця;
- 833 грн. 00 коп. - витрати на утримання спадкового майна;
- 3 000 грн. 00 коп. - витрати на виготовлення та встановлення пам'ятника.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_5 16 783 грн. 94 коп. понесених нею витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця та 243 грн.60 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього - 17 027 грн. 54 коп.
Вказане рішення суду переглядалось судами неодноразово.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду є незаконним та ухваленим без неповного з'ясування судом дійсних обставин справи. Також при ухваленні рішення, судом першої інстанції порушені вимоги матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, що були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2013 року померла ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина (а.с.7).
ОСОБА_5 та неповнолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину в установленому законом порядку, шляхом подачі до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини (а.с. 15).
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 липня 2014 року ОСОБА_5, яка на підставі ст. 1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті її сестри ОСОБА_7, померлої 14 грудня 2013 року, у зв'язку із тим, що є спадкоємці першої черги на підставі ст. 1266 ЦК України (а.с. 39).
Разом з тим, позивачка провела поховання ОСОБА_7, понесла витрати на поминальні обіди та встановлення пам'ятника, загальний розмір яких визначила в сумі 19 125 грн.
Згідно ст. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Тобто, до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу.
Проте, в підтвердження зазначених витрат позивачка не надала первинних документів - платіжне доручення, квитанції до прибуткового касового ордера, або фіскального касового чека, товарного чека, розрахункові квитанції. Копія квитанції від 14 грудня 2014 року № 571008 ПП ОСОБА_8, яка надана позивачкою, не є належним підтвердженням сплати 10 100 грн. за ритуальні послуги.
На запит Апеляційного суду виконкомом Первомайської міської ради Миколаївської області надано рішення № 169 від 12 квітня 2013 року «Про встановлення тарифів на необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, які надаються комунальним підприємством «Комунсервіс». Вартість ритуальних послуг взимку 2013 року складала 872 грн. (4,0 грн. + 3,0 грн. + 865,0 грн).
Відповідно до даних управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області ОСОБА_5 було виплачено допомогу на поховання ОСОБА_7 у розмірі 2 363 грн. 28 коп. (а.с.50).
Згідно довідки Приватної агрофірми «Схід» від 20 листопада 2014 року, ОСОБА_5 27 грудня 2013 року була здійснена виплата допомоги на поховання її сестри в сумі 425 грн. (а.с.55).
Тобто, позивачкою була отримана допомога на поховання сестри в загальному розмірі 2 788 грн. 28 коп., що значно перекриває мінімальний розмір тарифів встановлений рішенням виконкому № 169 від 12 квітня 2013 року.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у даній місцевості.
Стандартний пам'ятник згідно з РСТ УССР 1584-86, - це пам'ятник, загальна площа якого не перевищує 3,5 кв. м. з урахуванням видимої і невидимої поверхні.
Позивачкою, на підтвердження понесення витрат з виготовлення нагробного пам'ятника, надана квитанція № 609702 від 03 січня 2015 року ПП ОСОБА_9 яка не є фінансовим документом, та не містить даних про сплату даних послуг, а тому не є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт оплати нею даних витрат.
Крім того, позивачкою не надані докази щодо розмірів надгробного пам'ятника та граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у Первомайському районі Миколаївської області.
Також позивачкою не надані належні та допустимі докази про понесення нею витрат на лікування спадкодавця за рахунок особистих коштів.
Не надані позивачкою і докази понесення нею витрат на охорону спадкового майна саме за життя спадкодавця та від її імені.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу та доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі й щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Положеннями ст. 58, 59 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, позивачка, в підтвердження свого позову, не надала належних і допустимих доказів щодо понесених витрат на лікування і поховання спадкодавця, виготовлення, встановлення та розміру надгробного пам'ятника, охорону спадкового майна, а тому її позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову за недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця відмовити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча Т.С. Довжук
Судді В.В. Коломієць
ОСОБА_10