Справа № 2 -240/2009
20 травня 2009 року Дніпровський райсуд
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Кір'яка А.В.
при секретарі Сірко І.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся з позовом до суду і просить шлюб з відповідачкою розірвати. Обґрунтовуючи позов зазначає, що з відповідачкою по справі знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 04 грудня 1999 року, який оформлений у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис №832. Від цього шлюбу мають неповнолітню дитину- доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження. Шлюбні відносини між сторонами припинені, спільного бюджету не мають, не ведуть спільного господарства, мешкають окремо. Шлюб просить розірвати з тих підстав, що між сторонами зникли почуття кохання, у відносинах зявилося непорозуміння.
18 листопада 2008 року сторонам був наданий строк для примирення.
Позивач в судове засідання зявився, на розірванні шлюбу наполягає.
Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, з причинами розірвання шлюбу згодна.
Відповідно до ст.. 130 ч.4 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст..174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зі згоди сторін суд ухвалює рішення у попередньому розгляді справи.
Враховуючи вимоги позовної заяви позивача, вислухавши думку відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України “шлюб може бути розірваний у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини стали неможливими”.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися неприязні відносини, сторони припинили подружні стосунки, судом надавався строк для примирення, але сторони не примирялися, примирення належних результатів не дало і збереження сім'ї неможливе.
Відповідно до ст. 105, 110 СК України шлюб слід розірвати.
Керуючись ст.ст. 105, 110 СК України та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 04 грудня 1999 року в Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис №832, від якого мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути державне мито у сумі 17 (сімнадцять) гривень на користь держави з ОСОБА_1, ОСОБА_2 від судових витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення рішення або з дня його отримання та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кір'як А.В.