ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.02.2016Справа №910/30512/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Державного підприємства «Антонов» про стягнення 578 143,72 грн., за участю представників позивача - Довгалюк А.В., довіреність №737 від 31.12.2015 року, відповідача - Безпалого Д.В., довіреність №35/5178 від 14.07.2015 року,
У грудні 2015 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 387 764,14 грн. основного боргу, 6 772,92 грн. - 3 % річних, 101 557,31 грн. - інфляційних втрат, 62 661,14 грн. пені та 19 388,21 грн. штрафу, а загалом 578 143,72 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором № 09199/1-1-08 від 31.08.2010 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з лютого 2015 року по серпень 2015 року (включно).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.12.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.12.2015 року.
21.12.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву на 27.01.2016 року.
26.01.2016 року позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
27.01.2016 року в судовому засіданні відповідачем надано клопотання про зменшення розмір штрафних санкцій (пені та штрафу).
27.01.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву на 15.02.2016 року.
15.02.2016 року в судовому засіданні відповідачем надано клопотання про звільнення відповідача від господарсько-правової відповідальності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Державного підприємства «Антонов» (абонент) було укладено договір № 09199/1-1-08 від 31.08.2010 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.
Предмет договору, визначений пунктом 1.1., а саме, що цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва, приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37, а також дотримуватись норм визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за договором.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.1.1. договору облік поставленої води здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.
Згідно п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього Договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Згідно з п. 2.2.2. договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.
Відповідно до п. 2.2.5. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.
Поясненнями позивача, частково відповідача, актами зняття показань з приладів обліку, розшифровками рахунків абонента підтверджується факт того, що позивач в період з лютого 2015 року по серпень 2015 року (включно) надав відповідачу за договором № 09199/1-1-08 від 31.08.2010 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі року послуги з водопостачання та водовідведення суму 1 297 276,92 грн., а також факт користування відповідачем цими послугами та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за надані послуги станом на час подання позовної заяви до суду у розмірі 387 764,14 грн. після часткової сплати боргу.
Однак, після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем було сплачено основний борг у розмірі 387 764,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №491 від 07.12.2015 року на суму 387 764,14 грн. та поясненнями представників позивача і відповідача у судовому засіданні.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за надані послуги після звернення позивача з позовною заявою до суду в сумі 387 764,14 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, судовий збір в цій частині позову покладається на відповідача.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання встановленого договором зобов'язання з оплати наданих послуг вимоги позивача про стягнення суми 3 % річних у розмірі 6 772,92 грн. та інфляційних втрат - 101 557,31 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
П. 4.6. договору встановлено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати. Абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 62 661,14 грн. пені та 19 388,21 грн. штрафу.
Відповідач у судовому засіданні 27.01.2016 року надав заяву про зменшення розміру штрафних санкцій.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосовуючи цей припис вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені та штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та реалізувати надане суду право та зменшити розмір пені до 5000,00 грн. та розмір штрафу до 5 000,00 грн.
15.02.2016 року в судовому засіданні відповідачем надано клопотання про звільнення його від господарсько-правової відповідальності
Відповідно до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.
Враховуючи вказану норму матеріального права, для звільнення від відповідальності, особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести наявність обставин непереборної сили, їх надзвичайний характер, неможливість попередити завдання шкоди, причинний зв'язок між обставинами та понесеними збитками. Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Антонов» (02098, м. Київ, вул. Шумського, буд. 6; код 23699936) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (03062, м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 1; код 14307529) 6 772 (шість тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 92 коп. 3 % річних, 101 557 (сто одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. пені, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 8 672 (вісім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 16 коп. судового збору.
Провадження у справі в частині стягнення 387 764,14 грн. основного боргу припинити.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 22.02.2016р.
Суддя С.О. Чебикіна