ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.02.2016Справа №910/31883/15
За позовомКомунального підприємства «Київський метрополітен»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ангел-2001»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
простягнення 55079 грн. 34 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Швед Я.О. - представник за довіреністю № 104 від 02.06.2015;
від відповідача: Сервігор О.Б. - представник за довіреністю б/н від 23.07.2015;
від третьої особи: Костюк О.М. - представник за довіреністю № 062/02/07-24 від 04.01.2016.
18.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Київський метрополітен» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангел-2001» про стягнення 55079 грн. 34 коп., з яких 51540 грн. 12 коп. основного боргу, 3237 грн. 26 коп. пені та 301 грн. 96 коп. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 247 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 03.05.2012, не сплатив орендні платежі за користування об'єктом оренди за період з травня 2015 року по жовтень 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 51540 грн. 12 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку зі сплати орендних платежів, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у за загальному розмірі 3237 грн. 26 коп. за загальний період нарахування з 21.07.2015 по 10.11.2015 та 3% річних у загальному розмірі 301 грн. 96 коп. за загальний період нарахування з 21.06.2015 по 10.11.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 порушено провадження у справі № 910/31883/15, розгляд справи призначено на 26.01.2016; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У судовому засіданні 26.01.2016 представник третьої особи подав письмові пояснення по справі, в яких позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.02.2016.
27.01.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що відповідно до п. 9.1 договору оренди строк його дії встановлений по 29.03.2015, та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформував відповідача про припинення дії договору оренди та необхідність повернення об'єкта оренди позивачу за актом приймання-передачі. Однак, відповідач об'єкт оренди позивачу не повернув.
16.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач, зокрема, зазначив, що станом на травень 2015 року у відповідача була переплата за користування об'єктом оренди у сумі 2405 грн. 68 коп., яка позивачем була врахована в оплату суму боргу за травень 2015 року при визначенні загальної суми заборгованості відповідача за травень - жовтень 2015 року. Крім того, позивач зазначив, що він повідомляв відповідача про припинення дії договору оренди, однак, відповідач об'єкт оренди після припинення дії договору оренди позивачу не повернув.
18.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів, розглянувши яке у судовому засіданні 18.02.2016 суд відмовив в його задоволенні з огляду на таке.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому, суд зазначає, що ухвала про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу за його юридичною адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21555358 від 21.12.2015, та була повернута відділенням поштового зв'язку у зв'язку із закінченням строку терміну зберігання, що підтверджується відповідною довідкою відділення поштового зв'язку, яка знаходиться в матеріалах справи.
Так само, ухвала про відкладення розгляду справи від 26.01.2016 була надіслана відповідачу за його юридичною адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21555358 від 21.12.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення не було вручене під час доставки.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач належним чином неодноразово повідомлявся про час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим суд вважає безпідставним твердження відповідача, зазначене у клопотанні про відкладення розгляду справи, про необхідність відкладення розгляду справи у зв'язку із підготовкою до її розгляду, оскільки судом були вчинені всі залежні від нього дії для належного повідомлення відповідача про судові засідання з метою надання відповідачу часу для підготовки до судового засідання, в тому числі для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву на позовну заяву, доказів в обґрунтування своїх заперечень, тощо.
Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Суд зазначає, що продовження строку розгляду спору є правом, а не обов'язком суду, яке суд може реалізувати зважаючи на особливості розгляду спору, тоді як відповідачем не обґрунтовано та не доведено тих обставин у даній справі, які є винятковими та за наявності яких суд може продовжити строк розгляду спору, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладення розгляду справи.
Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 18.02.2016 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2016 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 18.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані суду докази, суд
03.05.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке перейменоване на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до рішення Київської міської ради № 198/7535 від 15.03.2012 (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангел-2001» (орендар) та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (підприємство) укладено Договір № 247 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Відповідно до п. 1.1 Договору № 247 від 03.05.2012 орендодавець на підставі протоколу постійної комісії з питань власності від 12.04.2012 № 115 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, що знаходиться за адресою: станція метро «Видубичі» (вестибюль № 1), б/н, для торгівлі непродовольчими товарами.
Згідно з п. 2.1 Договору № 247 від 03.05.2012 об'єктом оренди є частина переходу, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 11,4 кв.м., та зазначена у викопіюванні з Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Згідно з п. 2.4 Договору № 247 від 03.05.2012 об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен».
Згідно з п. 3.1 Договору № 247 від 03.05.2012 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання договору становить без ПДВ 377,03 грн. за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає 4298,13 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору № 247 від 03.05.2012 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.
Згідно з п. 3.4 Договору № 247 від 03.05.2012 додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Відповідно до п. 3.5 Договору № 247 від 03.05.2012 орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), а саме - Комунального підприємства «Київський метрополітен» починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Згідно з п. 3.6 Договору № 247 від 03.05.2012 орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 4.2 Договору № 247 від 03.05.2012 орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з п. 7.6 Договору № 247 від 03.05.2012 у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Відповідно до п. 9.1 Договору № 247 від 03.05.2012 договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 29.03.2015.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст Договору № 247 від 03.05.2012, суд дійшов висновку, що він є договором оренди комунального майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Судом встановлено, що за актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.05.2012 орендодавець (Головне управління комунальної власності м. Києва) та балансоутримувач (Комунальне підприємство «Київський метрополітен») передали, а орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангел-2001») прийняв в орендне користування частину переходу, що перебуває на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен», загальною площею 11,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, станція метро «Видубичі» (вестибюль № 1).
Вказаний акт приймання-передачі від 03.05.2012 підписаний та скріплений печатками представниками орендодавця, орендаря та балансоутримувача (копія акту знаходиться в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з п. 3.1 Договору № 247 від 03.05.2012 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання договору становить без ПДВ 377,03 грн. за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає 4298,13 грн.
Відповідно до Розрахунку орендної плати (додаток до Договору № 247 від 03.05.2012) розмір місячної орендної плати становить 4298,13 грн.; індекс інфляції за період з дати оцінки майна до дати укладення договору або перегляду розміру орендної плати становить 1,002.
Відповідно до п. 3.2 Договору № 247 від 03.05.2012 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.
Згідно з п. 3.4 Договору № 247 від 03.05.2012 додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Відповідно до п. 3.5 Договору № 247 від 03.05.2012 орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), а саме - Комунального підприємства «Київський метрополітен», починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Тобто, умовами Договору № 247 від 03.05.2012 сторонами погоджено, що відповідач повинен сплачувати орендну плату до дати фактичного повернення об'єкту оренди.
Відповідно до п. 9.1 Договору № 247 від 03.05.2012 договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 29.03.2015.
27.01.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що відповідно до п. 9.1 договору оренди строк його дії встановлений до 29.03.2015, та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформував відповідача про припинення дії договору оренди та необхідність повернення об'єкта оренди позивачу за актом приймання-передачі. Однак, відповідач об'єкт оренди позивачу не повернув.
16.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач, зокрема, зазначив, що він повідомляв відповідача про припинення дії договору оренди, однак, відповідач об'єкт оренди після припинення дії договору оренди позивачу не повернув.
Відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Суд зазначає, що з урахуванням положень статті 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 № 12.
Враховуючи положення договору оренди, що орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення об'єкту оренди (п. 3.5 Договору № 247 від 03.05.2012), та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належного та допустимого доказу повернення позивачу (балансоутримувачу) об'єкту оренди, зокрема, акту прийому передачі (повернення) позивачу об'єкта оренди, який є належним та допустимим доказом повернення позивачу об'єкта оренди відповідно до п. 7.6 договору оренди, суд дійшов висновку в обґрунтованості нарахування позивачем орендної плати за користування об'єктом оренди після 29.03.2015.
Так, судом встановлено, що за період з травня 2015 року по жовтень 2015 року позивачем було нараховано орендні платежі за користування об'єктом оренди у загальному розмірі 53945 грн. 58 коп. (з урахуванням індексу інфляції та ПДВ відповідно до умов договору), а саме: за травень 2015 року - 8839 грн. 96 коп., за червень 2015 року - 9034 грн. 44 коп., за липень 2015 року - 9070 грн. 58 коп., за серпень 2015 року - 8979 грн. 87 коп., за вересень 2015 року - 8908 грн. 03 коп., за жовтень 2015 року - 9112 грн. 92 коп. (відповідно до розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви).
Судом встановлено, що розмір місячної орендної плати складається із базової ставки орендної плати, зазначеної у Розрахунку орендної плати (Додаток до Договору № 247 від 03.05.2012), у сумі 4298,13 грн. з урахуванням добутку індексів інфляції за попередні місяці (п. 3.2 Договору № 247 від 03.05.2012) та з урахуванням ПДВ (п. 3.4 Договору № 247 від 03.05.2012).
Перевіривши зазначені позивачем у розрахунку заборгованості (долучений до позовної заяви) розміри нарахованих позивачем орендних платежів за період з травня по жовтень 2015 року, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості.
Судом встановлено, що відповідач не здійснив сплату орендних платежів за користування об'єктом оренди за період з травня по жовтень 2015 року, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди за вказаний період.
Разом з тим, 16.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач, зокрема, зазначив, що станом на травень 2015 року у відповідача була переплата за користування об'єктом оренди у сумі 2405 грн. 68 коп., яка позивачем була врахована в оплату суму боргу за травень 2015 року при визначенні загальної суми заборгованості відповідача за травень - жовтень 2015 року (відповідно до розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди за період з травня 2015 року по жовтень 2015 року у розмірі 51540 грн. 12 коп. (53945 грн. 58 коп. - 2405 грн. 68 коп.).
При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 3.6 Договору № 247 від 03.05.2012 орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач повинен був сплачувати орендні платежі не пізніше 20 числа поточного місяця оренди, тобто, відповідач повинен був сплатити позивачу оренду плату за травень 2015 року у сумі 8839 грн. 96 коп. в строк до 20.06.2015 (включно), орендну плату за червень 2016 року у сумі 9034 грн. 44 коп. в строк до 20.07.2015 (включно), орендну плату за липень 2015 року у сумі 9070 грн. 58 коп. в строк до 20.08.2015 (включно), орендну плату за серпень 2015 року у сумі 8979 грн. 87 коп. у строк до 20.09.2015 (включно), орендну плату за вересень 2015 року у сумі 8908 грн. 03 коп. у строк до 20.10.2015 (включно) та орендну плату за жовтень 2015 року у сумі 9112 грн. 92 коп. у строк до 20.11.2015 (включно).
Однак, судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу орендні платежі у загальному розмірі 51540 грн. 12 коп. за період з травня по жовтень 2015 року, що не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати орендної плати у загальному розмірі 51540 грн. 12 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 51540 грн. 12 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангел-2001» у розмірі 51540 грн. 12 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 51540 грн. 12 коп. (заборгованості за період з травня по жовтень 2015 року), у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангел-2001» суми основного боргу у розмірі 51540 грн. 12 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку зі сплати орендних платежів, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 3237 грн. 26 коп., нараховану щодо кожного простроченого платежу (розміру орендної плати) окремо, за загальний період нарахування з 21.07.2015 по 10.11.2015, а саме: 1451 грн. 21 коп. пені за несплату орендної плати за червень 2015 року; 995 грн. 85 коп. пені за несплату орендної плати за липень 2015 року; 563 грн. 85 коп. пені за несплату орендної плати за серпень 2015 року; 226 грн. 35 коп. пені за несплату орендної плати за вересень 2015 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.2 Договору № 247 від 03.05.2012 за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про існування обов'язку у відповідача сплачувати позивачу орендні платежі до фактичного повернення позивачу об'єкту оренди навіть після закінчення строку дії договору оренди, суд вважає, що нарахування позивачем пені за неналежне виконання відповідачем свого обов'язку зі сплати орендних платежів за період з червня 2015 року по вересень 2015 року є обґрунтованим.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 № 12, господарським судам слід мати на увазі, що з огляду на положення частини шостої статті 231, частини другої статті 343 ГК України та статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" яким би способом не визначався в договорі оренди (найму) розмір пені за прострочення платежу за відповідним зобов'язанням, стягнуто може бути лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі, меншому, ніж заявлено позивачем.
Так, за розрахунком суду, здійсненого в межах заявленого позивачем періоду нарахування та щодо кожного простроченого платежу окремо:
Сума боргу (грн) за червень 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.
9034.4421.07.2015 - 27.08.20153830%564.34
9034.4428.08.2015 - 24.09.20152827%374.25
9034.4425.09.2015 - 29.10.20153522%381.18
9034.4430.10.2015 - 10.11.20151222%130.69
Всього:1450 грн. 46 коп.
Сума боргу (грн) за липень 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.
9070.5821.08.2015 - 27.08.2015730%104.37
9070.5828.08.2015 - 24.09.20152827%375.75
9070.5825.09.2015 - 29.10.20153522%382.70
9070.5830.10.2015 - 10.11.20151222%131.21
Всього:994 грн. 03 коп.
Сума боргу (грн) за серпень 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.
8979.8721.09.2015 - 24.09.2015427%53.14
8979.8725.09.2015 - 29.10.20153522%378.88
8979.8730.10.2015 - 10.11.20151222%129.90
Всього:561 грн. 92 коп.
Сума боргу (грн) за вересень 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.
8908.0321.10.2015 - 29.10.2015922%96.65
8908.0330.10.2015 - 10.11.20151222%128.86
Всього:225 грн. 51 коп.
Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангел-2001» пені у розмірі 3237 грн. 26 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 3231 грн. 92 коп.
Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 301 грн. 96 коп. за загальний період нарахування з 21.06.2015 по 10.11.2015 щодо кожного простроченого платежу (розміру орендної плати) окремо (з урахуванням дати початку нарахування - з 21 числа кожного місяця оренди), а саме: 103 грн. 90 коп. 3% річних за прострочення сплати орендної плати за травень 2015 року; 83 грн. 91 коп. 3% річних за прострочення сплати орендної плати за червень 2015 року; 61 грн. 13 коп. 3% річних за прострочення сплати орендної плати за липень 2015 року; 37 грн. 64 коп. 3% річних за прострочення сплати орендної плати за серпень 2015 року; 15 грн. 38 коп. 3% річних за прострочення сплати орендної плати за вересень 2015 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки як зазначив позивач у письмових поясненнях, поданих через відділ діловодства суду 16.02.2016, станом на травень 2015 року у відповідача існувала переплата у розмірі 2405 грн. 68 коп., яка була врахована позивачем в оплату боргу за травень 2015 року при визначенні розміру заборгованості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач має право нараховувати 3% річних за прострочення сплати відповідачем орендної плати за травень 2015 року на суму 6434 грн. 28 коп. (8839 грн. 96 коп. - 2405 грн. 68 коп.).
Таким чином, суд здійснив власний розрахунок 3% річних щодо прострочення сплати відповідачем орендної плати за травень 2015 року (в межах заявленого позивачем періоду нарахування):
Сума боргу (грн) за травень 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
6434.2821.06.2015 - 10.11.20151433%75.62
Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача за прострочення сплати ним орендної плати за травень 2015 року, є 75 грн. 62 коп.
Що стосується наданого позивачем розрахунку 3% річних за прострочення сплати відповідачем орендної плати з червня по вересень 2015 року, суд дійшов висновку в його обґрунтованості.
Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангел-2001» 3% річних у розмірі 301 грн. 96 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 273 грн. 68 коп.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангел-2001» (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, буд. 3, кв. 159; ідентифікаційний код: 31610795) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код: 03328913) суму основного боргу у розмірі 51540 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сорок) грн. 12 коп., пеню у розмірі 3231 (три тисячі двісті тридцять одна) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 273 (двісті сімдесят три) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 1217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 26 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 23.02.2016
Суддя І.М. Отрош