ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.02.2016№ 910/32052/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу № 910/32052/15
за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"
до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ,
про стягнення 49 490 грн. страхового відшкодування,
за участю представників:
позивача - Храмова Я.М. (довіреність від 01.01.2016 №6);
відповідача - не з'явився,
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі - ПрАТ "АСК "Інго Україна") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ПАТ "НАСК "Оранта") 49 490 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2015 порушено провадження у справі.
13.01.2016 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла письмова інформація щодо умов поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2742938, який був чинним станом на 08.12.2013.
Відповідач 14.01.2016 подав суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що: ДТП відбулося 08.12.2013; позивач всупереч вимогам підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (далі - Закон) не звертався до ПАТ "НАСК "Оранта" протягом одного року щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з ДТП у розмірі здійсненої позивачем страхової виплати, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Позивач 26.01.2016 подав суду додаткові пояснення до відзиву відповідача, у яких зазначив, що за регресним зобов'язанням перебіг строку позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а саме з дня виплати страхового відшкодування; до позивача обов'язок подачі заяви не перейшов і не міг перейти, оскільки для останнього відповідач у справі не є страховиком у розумінні пункту 35.1 статті 35 Закону; позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування.
Представник відповідача у судове засідання 22.02.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Разом з тим, представник позивача подав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, проте частиною третьою вказаної статті передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення у судове засідання представників сторін.
Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Як зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід брати до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК України, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.
Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.
Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, характер процесу, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 69, 77, 86 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Задовольнити клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.
2. Продовжити строк розгляду спору до 14.03.2016 включно.
3. Відкласти розгляд справи на 14.03.2016 о 12 год. 50 хв.; судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-б, зал судових засідань №12.
4. Зобов'язати сторони:
- направити у судове засідання своїх повноважних представників, повноваження яких повинні бути оформлені відповідно до приписів статті 28 ГПК України; документи на підтвердження повноважень таких представників подати суду; визнати явку представників сторін в судове засідання обов'язковою;
- документи подавати суду в оригіналі для огляду та належним чином засвідчених копіях для долучення до матеріалів справи з урахуванням приписів статті 36 ГПК України і пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55;
- письмові пояснення та документи завчасно надсилати на адресу суду поштою або подавати через відділ діловодства суду з супровідним листом з обов'язковим описом додатків у прошитому вигляді;
5. Звернути увагу сторін на необхідність дотримання ними вимог статей 22, 33, 34 та частини четвертої статті 74 ГПК України та на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.
6. Витребувані судом документи є обов'язковими доказами, необхідними для вирішення спору. У випадку неподання позивачем витребуваних судом документів позов буде залишено без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, у випадку ж неподання відповідачем таких документів спір буде вирішено за наявними у справі матеріалами згідно з приписами статті 75 ГПК України.
7. Попередити сторони, що при ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторони, до останніх можуть бути застосовані санкції, передбачені пунктом 5 статті 83 ГПК України.
8. Звернути увагу сторін, що відповідно до статті 80 ГПК України вони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії розгляду справи.
Суддя О. Марченко
14.03.16 о 12:50 год.