Справа № 578/66/16-ц
провадження № 2/578/55/16
22 лютого 2016 року Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.
за участю
секретаря судового засідання Литвин А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснопілля цивільну справу позовного провадження
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» /далі - Банк/
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 14581,56 грн. кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.
На обґрунтування позову Банк зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 14.07.2011 відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк, на підставі п.п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, може змінювати кредитний ліміт. Як на підставу своїх вимог позивач посилався на те, що свої зобов'язання за договором виконав та надав кредит. В свою чергу, відповідач, в порушення норм закону та умов кредитного договору, свої зобов'язання не виконав, допустивши утворення заборгованості, яка станом на 30 листопада 2015 року становить загальною сумою 14581,56 грн., з якої: 3545,73 грн. - заборгованість за кредитом; 7847,06 грн. - по процентам за користування кредитом; 2018,22 грн. - за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 670,55 грн. - штраф (процентна складова), і у добровільному порядку не погашена.
Сторони в судове засідання не прибули, у розумінні статей 74, 77 ЦПК України належним чином повідомлені, згідно поданих заяв просили справу розглянути за їх відсутності, при цьому позивач підтримав позовну заяву, відповідач проти задоволення позову про стягнення з нього 14581,56 грн. заборгованості не заперечує /ас. 52,54/.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 197 ЦПК України, за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, що 14.07.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 300,00 грн. на платіжну картку, який станом на 30.08.2011 збільшено до 3500 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки - грудень 2015 р. /копії ас. 9-34, ас. 7/.
Інформації щодо визнання даної угоди недійсною суд не має.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", що викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві; йому була видана кредитна картка, після чого він нею користувався, що підтверджується розрахунком заборгованості / ас. 5-6/.
Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, разом з цим відповідач належним чином умови договору не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором станом на 30.11.2015 року, яка дорівнює 14581,56 грн. і складається з: 3545,73 грн. - заборгованості за кредитом; 7847,06 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 2018,22 грн. - заборгованості по пені та комісії за користування кредитом; штрафів: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 670,55 грн. - штраф (процентна складова), відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Правовідносини що склалися між сторонами, є договірними і врегульовані нормами Цивільного кодексу України /далі ЦК України/.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ст. 525, 546, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Кредитор крім того має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, тобто грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 27 постанови Пленуму №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини 3 статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлені факти суд вважає доведеними та такими, що не підлягають доказуванню на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України, тому визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Підстав для неприйняття визнання відповідачем позову суд не вбачає.
Суд погоджується з розрахунком позивача і вважає за можливе покласти його в основу судового рішення. Підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст. 617 ЦК України судом не встановлено.
Отже, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.
Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ст. 88 ЦПК України відповідно до п.1.1. Закону України “Про судовий збір”, тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1378 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58 - 61, 79, 88,174,197,209, 214 - 215, 218, 294 ЦПК України, суд,-
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” задовольнити.
Стягнути на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, 14581 грн. 56 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 14 липня 2011 року, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570, та 1378 грн. 00 коп. судового збору, а усього 15959 /п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять/ гривень 56 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. І . Косар