ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.02.2016Справа №910/31767/15
За позовом Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління
до Київської обласної державної адміністрації
про визнання незаконним та скасування рішення
Суддя М.М.Якименко
В судових засіданнях приймали участь представники:
від позивача-1: Войцехівська Н.В. - довіреність №220/813/д від 30.12.2015 року;
від позивача-2: Войцехівська Н.В. - довіреність №303/25-3770 від 21.09.2015 року;
від відповідача: Кіфоришина Т.Ф. - довіреність №24-к від 28.12.2015 року.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління до Київської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження представника Президента України Київського обласної державної адміністрації "Про наслідки інвентаризації земель оборони та інших відомств на території області" від 12.10.1993 № 412 в частині припинення права користування землями по Міністерству оборони України загальною площею 4 885, 33 га.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2015 порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 27.01.2016.
27.01.2016 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 09.02.2016.
В судовому засіданні 09.02.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що він є неналежним відповідачем та просив застосувати строки позовної давності.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 09.02.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Спільною постановою Державного комітету України по земельних ресурсах та Міністерства оборони України від 23.11.1993 № 8/11 "Про підсумки інвентаризації земель Міністерства оборони України" постановлено затвердити:
- перелік земельних ділянок Міністерства оборони України загальною площею 879,67 га, які за наслідками інвентаризації підлягають передачі в народне господарство (з надісланням такого переліку земельних ділянок до відповідних органів для припинення права користування визначеними земельними ділянками) згідно з додатками до вказаної постанови;
- перелік земельних ділянок Міністерства оборони України загальною площею 4885,33 га, запропонованих до передачі в народне господарство, які підлягають залишенню у тимчасовому користуванні Міністерства оборони України строком до 3 років, на період реформування Збройних Сил України відповідно до військової доктрини згідно з додатками до вказаної постанови.
Викладене свідчить про відсутність рішення щодо надання згоди на припинення права користування земельною ділянкою площею 4885,33 га з боку законного землекористувача. З урахуванням зазначеного, з проінвентаризованих земельних ділянок у Київському квартирно-експлуатаційному управлінні обліковувались земельні ділянки оборонного відомства загальною площею 4885,33 га, а саме:
- земельна ділянка площею 965,9 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі Постанови РМ УРСР № 1351-066 від 03.06.1949;
- земельна земельна ділянка площею 40, 00 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі Рішення міського виконавчого комітету № 6-е від 25.05.1948 (розташована в межах Дроздівської селищної ради, в/м 52, на даний час використовується для потреб оборони та закріплена за військовою частиною НОМЕР_1 (А 2791));
- земельна ділянка площею 105, 7 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі Постанови РМ УРСР № 1351-066 від 03.06.1949;
- земельна ділянка площею 215, 8 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі Постанови РМ УРСР № 1351-066 від 03.06.1949;
- земельна ділянка площею 84, 5 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі рішення Київського обласного виконавчого комітету депутатів трудящих № 2191-С від 10. 11.1947 № 2191-е;
- земельна ділянка площею 34, 00 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі рішення Київського обласного виконавчого комітету депутатів трудящих № 2191-С від 10. 11.1947 № 2191-е "Про відновлення права користування ВПС КВО (Військово-повітряні Сили Київського воєнного округу) земельною ділянкою площею 1135 га, відведеної до Вітчизняної війни під аеродром "Бориспіль" та авіа містечко" із земель основного масиву військового аеродрому (розташована в межах Бориспільського району Київської області, на даний час використовується для потреб оборони та закріплена за військовою частиною НОМЕР_2 (А 2215);
- земельна ділянка площею 0,8 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі рішення Ради Міністрів УРСР № 644 від 03.12.1984; земельна ділянка площею 2,1 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі рішення Ради Міністрів УРСР № 644 від 03.12.1984 (розташована межах Броварського району Київської області, на даний час використовується для потреб оборони та закріплена за військовою частиною НОМЕР_3 ( А 2860 (А 1880));
- земельна ділянка площею 34,00 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі рішення Київської обласної ради № 1624 від 28.08.1947 та постанови РМ УРСР № 54 від 06.02.1958;
- земельна ділянка площею 2,0 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі рішення Київської обласної ради № 1624 від 28.08.1948 та постанови РМ УРСР № 54 від 06.02.1958;
- земельна ділянка площею 76,3 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства із землекористувань Макарівського та Києво-Святошинського районів Київської області на підставі розпоряджень Ради Міністрів СРСР від 11.09.1967 за № 1015-РС та від 23.10.1968 за № 1051-РС і попередніх розпоряджень (на даний час використовується для потреб оборони);
- земельна ділянка площею 2314,4 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі Державного акту серії Б № 027573 від 1978 року (розташована в межах Фастівського району, с. Триліси, на даний час використовується для потреб оборони та закріплена за військовою частиною НОМЕР_4 (А 2167);
- земельна ділянка площею 156,0 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі Постанови РМ УРСР № 1351-066 від 03.06.1949; земельна ділянка площею 4,33 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі рішення Міського виконавчого комітету № 6-е від 25.08.1948;
- земельна ділянка площею 0,35 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі рішення Міського виконавчого комітету № 6-е від 25.08.1948;
- земельна ділянка площею 2,00 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі Державного акту серії Б № 027065 від 24.05.1988 (розташована в межах Броварського району в/м 201, на даний час використовується для потреб оборони та закріплена за військовою частиною А 2860, А 1880); земельна ділянка площею 3,25 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР № 772 РТ від 28.07.1969 (розташована в межах Броварського району, в/м 161, на даний час використовується для потреб оборони);
- земельна ділянка площею 7,0 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі Постанови РМ УРСР № 001395 від 17.11.1997; земельна ділянка площею 8,1 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР № 2903-рс від 07.02.1953 (розташована в межах Києва-Святошинського району, с. Гореничі, на даний час використовується для потреб оборони);
- земельна ділянка площею 769,1 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства із землекористувань Макарівського та Києво-Святошинського районів Київської області на підставі розпоряджень Ради Міністрів СРСР від 11.09.1967 за № 1015-РС та від 23.10.1968 за № 1051-РС і попередніх розпоряджень (на даний час використовується для потреб оборони);
- земельна ділянка площею 57,1 га, відведена в користування для державних потреб оборонного відомства на підставі рішення Ради Міністрів УРСР № 644 від 03.12.1984. Спірні земельні ділянки за цільовим призначенням відносяться до земель оборони, а за формою власності - до державної.
Однак, Розпорядженням представника Президента України Київської обласної державної адміністрації "Про наслідки інвентаризації земель оборони та інших відомств на території області" від 12.10.1993 № 412 було затверджено матеріали інвентаризації земель оборони станом на 01.09.1993 та припинено право користування землями, які використовуються не для своїх потреб та не за цільовим призначенням по Міністерству оборони України - 5765,0 га (що включає перелік земельних ділянок Міністерства оборони України площею 879,67 га, які за наслідками інвентаризації підлягали передачі в народне господарство та 4885,33 га, які підлягали залишенню у тимчасовому користуванні Міністерства оборони України).
Позивач в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що розпорядження представника Президента України Київської обласної державної адміністрації "Про наслідки інвентаризації земель оборони та інших відомств на території області" від 12.10.1993 № 412 в частині припинення права користування Міністерства оборони України землями загальною площею 4885,33 га було прийняте без згоди Міністерства оборони України, тобто за відсутності відповідного законодавчо встановленого погодження уповноваженого на розпорядження землею оборони органу, що є порушенням вимог ст. 27 та 31 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року).
Про існування оскаржуваного розпорядження Міністерству оборони України та Київському квартирно-експлуатаційному управлінню стало відомо у 2015 році під час розгляду судової справи № 810/6041/14 за адміністративним позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, військової частини НОМЕР_5 до Бориспільської міської ради Київської області про скасування рішення Бориспільської міської ради V скликання Київської області від 29.05.2008 за № 3 898-34-V "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки площею 0,5226 га в оренду Закритому акціонерному товариству "Агробудмеханізація" під будівництво багатоповерхового житлового будинку в соцмістечку (навпроти житлового будинку № 160) у м. Борисполі (землі житлової та громадської забудови)".
Позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 8 Закону України № 3917-ХІІ «Про формування місцевих органів влади і самоврядування» прийнятого 03.02.1994 після виборів депутатів, голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах і обласних Рад та формування виконавчих комітетів Рад втратив чинність Закон України "Про Представника Президента України", а повноваження обласних, Київської і Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві і Севастополі місцевих державних адміністрацій, передбачені цим Законом, передані головам і виконавчим комітетам відповідних Рад.
08.06.1995 між Верховною Радою України та Президентом України був укладений Конституційний договір № 1к/95-ВР “Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України”.
Відповідно до зазначеного Конституційного договору Указом Президента України від 24.07.1995 року № 640/95 “Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації” було утворено обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Пунктом 2 даного Указу головам державних адміністрацій доручено забезпечити здійснення в установленому порядку заходів, пов'язаних з ліквідацією виконавчих органів відповідних Рад.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.07.1995 № 640/95 встановлено, що державні адміністрації є правонаступниками виконавчих комітетів відповідних Рад щодо їх зобов'язань, прав та обов'язків.
Таким чином, Київська обласна державна адміністрація не є правонаступником Представника Президента, а тому є неналежним відповідачем у справі.
Крім того, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У Законі України “Про місцеві державні адміністрації”, на підставі якого на даний момент діє Київська обласна державна адміністрація, та інших законах не передбачено правонаступництва місцевих державних адміністрацій за актами Представника Президента України. Таким чином, відповідач не несе відповідальності за акти Представника Президента України, оскільки це суперечить Конституції України, Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, Указу Президента України від 24 липня 1995 року № 640/95 “Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації” та іншим нормативним приписам законодавства України.
Крім того, позивачами пропущений строк позовної давності.
Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 Цивільного кодексу України, абзац третій частини другої статті 20 Господарського кодексу України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Твердження позивачів, що їм стало відомо про існування оскаржуваного розпорядження лише у 2015 році, під час розгляду судової справи № 810/6041/14” (тобто через 23 роки після видання оскаржуваного розпорядження) не приймається судом до уваги.
Позивачі були обізнані з існуванням оскаржуваного розпорядження та мало об'єктивну можливість дізнатися про нього та оскаржити, але зазначеним правом не скористалось.
Так Верховний Суд України у своїй постанові у справі № 6-152цс14 від 29.10.2014 дійшов висновку, що для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 якщо позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.
Крім того, відповідно до чинного законодавства даний має розглядатися за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава через свої органи бере участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.
В даному випадку спір виник саме з публічно-правових відносин, тому за правилами судочинства справа повинна розглядатися адміністративним судом.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 17.02.2016 року.