61022, м.Харків, пр. Науки, 5
23.02.2016р. №905/676/16
за позовом Публічного акціонерного товариства “Фінростбанк” в особі Уповноваженої особи
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Фінростбанк”
ОСОБА_1, м.Одеса
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укртранспоставка”, м.Донецьк
про стягнення заборгованості в сумі 356021,97 дол. США, що еквівалентно 9211269,56 грн.
Суддя Левшина Г.В.
Публічне акціонерне товариство “Фінростбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Фінростбанк” ОСОБА_1, м.Одеса, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Укртранспоставка”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 356021,97 дол. США, що еквівалентно 9211269,56 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне:
Згідно п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як встановлено судом, документів, які підтверджують сплату судового збору позивачем до позовної заяви не надано.
У своїй позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі. Клопотання вмотивовано тим, що майновий стан ПАТ “Фінростбанк” не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки Правлінням Національного банку України прийнята постанова від 16.10.2014р. №660 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Фінростбанк” та прийнято рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.10.2014р. №113 “Про початок процедури ліквідації АТ “Фінростбанк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку ”, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ “Фінростбанк”.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які підтверджують об'єктивну неможливість сплатити судового збору.
Відповідно до вказаних положень Вищий господарський суд України в п.3.1 постанови Пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” №484-VIII, уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позбавлені пільг на оплату судового збору, а тому посилання позивача на те, що з 16.10.2014р. розпочату процедуру ліквідації АТ “Фінростбанк” не може бути тією обставиною, що унеможливлює сплату судового збору. Сама по собі ліквідаційна процедура без подання відомостей щодо наявних на рахунках коштів чи іншого ліквідного майна не може отожнюватись з суб'єктивною неможливістю сплати судового збору через майновий стан.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження існування обставин, які б свідчили про неможливість сплати судового збору на час подання позовної заяви до господарського суду Донецької області.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування передбачених ст.8 Закону України “Про судовий збір” підстав для відстрочення сплати судового збору, внаслідок чого клопотання останнього підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
На підставі викладеного, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню Публічному акціонерному товариству “Фінростбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Фінростбанк” ОСОБА_1, м.Одеса без розгляду.
За таких обставин, керуючись п.4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Повернути позовну заяву та додані до неї документи Публічному акціонерному товариству “Фінростбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Фінростбанк” ОСОБА_1, м.Одеса без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду з даним позовом після усунення недоліків.
Суддя Г.В. Левшина