18.02.16р. Справа № 904/11293/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ",
м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "РАМЕТ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 122 439,35 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 04.01.2015 року
від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 16.02.2016 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "РАМЕТ" про стягнення суми основного боргу у розмірі 109 407,12 грн., інфляційних у розмірі 2 188, 14 грн., 3% річних у розмірі 692,41 грн., пені у розмірі 10 151,68 грн. та судового збору у розмірі 1 836,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору виконання будівельних робіт № ЧЕ 2029 від 16.04.2015 року.
Позивачем 02.02.2016 року подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, де він просить суд стягнути з ПП Рамет на користь ТОВ „Компанія Платінум” суму основного боргу у розмірі - 109 407,12 грн.; інфляційні у розмірі - 2 964,90 грн.; 3% річних у розмірі - 998,15 грн.; пеню у розмірі - 14 634,24 грн., а також 1 920,06 грн. судового збору.
18.02.2016 року позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з ПП «Рамет» на користь ТОВ «Компанія Платінум» суму основного боргу у розмірі - 94 848,6 грн.; інфляційні у розмірі - 3 971,48 грн.; 3% річних у розмірі - 1 130,06 грн.; пеню у розмірі - 16 568,20 грн. та суму судового збору у розмірі - 1 827,00 грн.
Також, позивач в заяві про зменшення позовних вимог, направленої до суду 18.02.2016 року просить суд повернути йому зайво сплачений судовий збір у розмірі 93,06 грн, заява підлягає задоволенню.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від б/д № б/н, в якому просить господарський суд частково задовольнити позов, посилаючись на те, що позивачем неправомірно нараховані наступні штрафні санкції: пеню у розмірі - 10 151,68 грн.; 3% річних у розмірі - 692,41 грн.; інфляційні витрати у розмірі - 2 188,14 грн.
18.02.2016 року відповідачем було подано до суду заяву про погодження з сумою заборгованості, вказаною у заяві позивача про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд,-
16.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ" та Приватним підприємством "РАМЕТ" було укладено договір виконання будівельних робіт № ЧЕ 2029, відповідно до якого ТОВ «Компанія Платінум» - Підрядник, бере на себе зобов'язання виконати електромонтажні роботи на об'єктах Замовника, а Замовник - ПП «Рамет», має прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1. договору).
Згідно п. 2.2 Договору - роботи вважаються виконаними після підписання Замовником та Підрядником актів прийому-здавання виконаних робіт.
На підставі п. 3.1 - договірна ціна визначається кошторисною документацією та рахунком, а відповідно до п. п. 3.2, 3.3 Договору - за виконану роботу Замовник сплачує Підряднику вартість роботи згідно актів прийому-здавання виконаних робіт в термін до 5-ти календарних днів, а основним документом для кінцевого розрахунку є акт прийому-здавання виконаних робіт.
Як встановлено матеріалами справи, позивачем було виконано електромонтажні роботи на загальну суму 150 608,08 грн., що підтверджується наступними актами здачі - приймання робіт: Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №22 від 09.10.2015 р.; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №23 від 09.10.2015 р.; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №24 від 09.10.2015 р.; Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №25 від 09.10.2015 р.
Крім того, згідно вищевказаного договору позивач поставив відповідачу продукцію, що підтверджується наступними видатковими накладними: Видаткова накладна № 2080 від 06.08.2015 року; Видаткова накладна № 2674 від 30.09.2015 року.
Загальна сума, на яку було поставлено товар становить 267 329,26 грн.
Загальна сума на яку було виконано роботи та поставлено товар становить 417 937,34 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач частково розрахувався за виконані роботи.
По акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №22 від 09.10.2015 р. залишилася не оплаченою сума боргу в розмірі 23 000,00 грн.
Неоплаченим залишився акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №23 від 09.10.2015 р. на суму 71 848,60 грн.
По актам здачі - приймання робіт (надання послуг) № 21, 24, 25 від 09.10.2015 року, відповідач повністю розрахувався з позивачем за виконані роботи.
Також, відповідач повністю розрахувався з позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних № 2080 від 06.08.2015 року та № 2674 від 30.09.2015 року.
Отже, сума основного боргу склала 94 848,60 грн., яка підтверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6.2. договору, у випадку прострочення оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Положеннями ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 16 568,20 грн. підлягають задоволенню і підлягають стягненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями п 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено: розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 130,06 грн., інфляційних витрат в сумі 3 971,48 грн. підлягають задоволенню і підлягають стягненню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по заяві про збільшення позовних вимог від 02.02.2016 року було доплачено 83,46 грн. судового збору, згідно платіжного доручення № 29424 від 29.01.2016 року.
Тобто, позивачем всього сплачено 1920,06 грн. судового збору, згідно платіжних доручень № 28878 від 28.12.2015 року та № 29424 від 29.01.2016 року.
Позивачем 18.02.2016 року до суду було направлено заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою судовий збір підлягав до сплати у розмірі 1 747,78 грн.
Тобто, позивачем було зайво сплачено 172,28 грн. судового збору (1920,06 грн. - 1 747,78 грн. = 172,28 грн.).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У зв'язку з тим, що в заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд повернути суму зайво сплаченого судового збору у розмірі 93,06 грн., а не 172,28 грн., суд може повернути суму зайво сплаченого судового збору тільки в розмірі, зазначеному в заяві про зменшення позовних вимог.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив покласти судовий збір на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства „Рамет” (49051, АДРЕСА_1, р/р 26006050500052 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 32175917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Платінум” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, 14/44, р/р 26008231705700, в АТ «УкрСибббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 36441363) 94 848 (дев'яносто чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 60 коп. - основного боргу, 16 568 (шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 20 коп. - пені, 3 971 (три тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 48 коп. - інфляційних витрат, 1 130 (одна тисяча сто тридцять) грн. 06 коп. - 3% річних, 1 747 (одна тисяча сімсот сорок сім) грн. 78 коп. - судового збору, про що видати наказ.
Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія Платінум” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, 14/44, р/р 26008231705700, в АТ «УкрСибббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 36441363) зайво сплачений судовий збір в сумі 93,06 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено - 22.02.2016 року
Суддя ОСОБА_3