Номер провадження: 11-кп/785/34/16
Номер справи місцевого суду: 495/4062/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
20.01.2016 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі:
головуючого: судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
в присутності секретаря: ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.11.2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014160240002743 від 21.08.2014 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добропілля Донецької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, повернуто до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області, для усунення недоліків,-
встановив:
Згідно до обвинувального акту, органами досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
16.11.2015 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 повернуто до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури для усунення недоліків, а клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - залишено без розгляду.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору для виправлення помилок, суд мотивував своє рішення тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, а саме:
- в обвинувальному акті не викладені належним чином фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та взагалі відсутнє формулювання обвинувачення.
Встановлені у ході проведення підготовчого судового засідання обставини, на думку суду 1-ї інстанції унеможливлюють розгляд зазначеного обвинувального акту та є підставою для його повернення та усунення прокурором недоліків.
В апеляційних скаргах:
-прокурор Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 вказав, що вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню, мотивуючи свої доводи тим, що в обвинувальному акті після викладення фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, міститься твердження, яке являється формулюванням обвинувачення, що відповідає терміну, передбаченому п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України та являє собою сутність обвинувачення, та зокрема має на меті розуміння особи, в чому вона саме обвинувачується.
Також прокурор вказує, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, було порушено право обвинуваченого на звільнення його від кримінальної відповідальності, оскільки в оскаржуваній ухвалі, суд взагалі нічим не мотивував рішення про залишення без розгляду клопотання ОСОБА_8 .
Просить ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
- обвинувачений ОСОБА_8 , посилаючись на незаконність, необгрунтованість постановленої місцевим судом ухвали, яка на його думку прийнята в порушення норм матеріального та процесуального закону, порушує питання про її скасування.
Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, а судом при прийнятті рішення не зазначено жодної обставини, яка надавала право на повернення обвинувального акту прокурору. При цьому обвинувачений також послався на те, що судом безпідставно не розглянуто його клопотання про звільнення від відповідальності за закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.
В запереченнях, на апеляційну скаргу прокурора, представник потерпілої Альбіновської - адвокат ОСОБА_9 прослався на законність прийняття зазначеного рішення та наявність підстав для повернення обвинувального акту, які викладені в ухвалі місцевого суду. При цьому звернув увагу на неналежне затвердження обвинувального акту у відповідності до загальних правил документообігу, а саме відсутність печатки відповідної прокуратури та не зазначення в акті дати та місця його складання.
Крім того представник послався на невиконання слідчим або прокурором вимог ч.7 ст.290 КПК України в частині повідомлення про закінчення про право потерпілої сторони на ознайомлення з матеріалами справи. Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора, який повністю підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та частково апеляційну скаргу обвинуваченого; перевіривши обвинувальний акт та інші матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає скарги прокурора та обвинуваченого такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
У судове засідання апеляційного суду, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_8 , потерпіла ОСОБА_10 та її представник - адвокат ОСОБА_9 не з'явилися, представник потерпілої надав до апеляційного суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутність.
Враховуючи ту обставину, що учасники апеляційного розгляду у судове засідання не прибули, участь їх не є обов'язковою, в зв'язку з чим, у відповідності до вимог ч.4 ст.405 КПК України, судова колегія вважає за необхідне розглянути апеляції за їх відсутності.
З матеріалів судової справи та зазначених апелянтом обставин отримання ухвали слідчого судді вбачається, що 16.11.2015 року була оголошена резолютивна частина оскаржуваної ухвали, а повний текст було оголошено 20.11.2015 року та копія ухвали отримана обвинуваченим ОСОБА_8 23.11.2015 року. Апеляційна скарга обвинуваченого датована та була подана 24.11.2015 року, тому судова колегія приходить до висновку, що вона подана обвинуваченим своєчасно та у передбачений законом строк, в зв'язку з чим необхідність розгляду питання про поновлення строку відсутня.
Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу, а саме вимогам ст.291 КПК України, яка передбачає порядок та підстави складання обвинувального акту, наявність відомостей та додатків, які він повинен містити.
Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
Перевіривши зміст обвинувального акту, колегія суддів дійшла висновку, що підстава для повернення обвинувального акту, яка наведена в ухвалі суду першої інстанції є такою, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а обвинувальний акт таким, який суперечить вимогам ст.291 КПК України.
Повертаючи прокурору обвинувальний акт, місцевий суд правильно послався на відсутність в зазначеному обвинувальному акті формулювання обвинувачення, необхідність викладення якого передбачена п.5 ч.1 ст.291 КПК України, оскільки само по собі викладення фактичних обставин кримінального правопорушення не є формулюванням обвинувачення, яке у відповідності до вищевказаної норми закону повинно бути чітко зазначено в обвинувальному акті.
Зазначені в обвинувальному акті дані про повідомлення ОСОБА_8 про підозру, свідчать про те, що зазначена особа у даному кримінальному провадженні має саме статус підозрюваного і ніяким чином не підтверджують факт висунення їй обвинувачення, яке у розумінні вимог кримінального процесуального закону висувається саме обвинувальним актом, який складений у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, зазначені у цьому обвинувальному акті твердження прокурора та органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КПК України, у відповідності до норм кримінального процесуального законодавства, не входять до їх компетенції, оскільки встановлення факту вчинення особою відповідного злочину є безпосередньо прерогативою суду.
При цьому судова колегія вважає, що зазначена в ухвалі обставина, яка слугувала підставою для повернення обвинувального акту викладена послідовно, з чітким роз'ясненням норм діючого законодавства та конкретним посиланням на практику Європейського суду.
Таким чином, доводи прокурора, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України є безпідставними, та спростовуються змістом обвинувального акту.
Що стосується доводів прокурора та обвинуваченого про порушення прав обвинуваченого в частині неприйняття місцевим судом рішення щодо заявленого клопотання про звільнення ОСОБА_8 від відповідальності в зв'язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, то оскільки судом була встановлена невідповідність обвинувального акту, зазначені обставини позбавляли місцевий суд повно та всебічно розглянути справу, в тому числі і прийняти рішення по заявленому клопотанню, тому рішення місцевого суду у частині залишення цього клопотання без розгляду є законним.
Разом з тим, апеляційний суд вважає слушними твердження представника потерпілої щодо невідповідності обвинувального акту вимогам закону в частині відсутності мокрої печатки, яка б засвідчувала підпис відповідальної особи, яка затвердила обвинувальний акт, так як у відповідності до вимог п.9.5, 18.2 Інструкції з діловодства в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора України №3 від 15.01.2013 року, офіційний документ, яким є обвинувальний акт, підписується посадовою особою та затверджується печаткою відповідного органу.
Твердження представника потерпілої про відсутність в обвинувальному акті дати та місця його складання є безпідставними, оскільки як зазначено на аркуші 3 обвинувального акту, він був складений 17.06.2015 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області.
Що стосується тверджень представника потерпілої щодо не виконання слідчим та прокурором вимог ч.7 ст.290 КПК України, а саме не повідомлення про закінчення досудового розслідування та порушення права потерпілої сторони на ознайомлення з матеріалами справи, зазначені обставини, у відповідності до вимог ст.291 КПК України не є підставою для повернення обвинувального акту та можуть бути предметом розгляду під час проведення підготовчого судового засідання та вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, у передбаченому ст.314 та 315 КПК України порядку.
При цьому апеляційний суд вважає за необхідним звернути увагу на те, що на першому аркуші обвинувального акту безпідставно зазначена дата, а саме 18.02.2015 року, яка як видно з реєстру матеріалів провадження є датою повідомлення ОСОБА_8 про підозру.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційних скарг прокурора та обвинуваченого та вважає, що підстави для скасування ухвали місцевого суду - відсутні.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409,419 КПК України, апеляційний суд Одеської області,-
постановив:
Апеляційні скарги прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.11.2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014160240002743 від 21.08.2014 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України повернуто до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області, для усунення недоліків - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області
ОСОБА_2 . ОСОБА_11 .