Номер провадження: 11-кп/785/27/16
Номер справи місцевого суду: 521/3028/14-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.01.2016 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
потерпілої: ОСОБА_7 ,
представника потерпілої: адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого: ОСОБА_9 ,
та його захисника: адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12013170110002406 від 14.07.2013 року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 на вирок Малиновського районного суду м. Одеса від 02.11.2015 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Арциз Одеської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, який не працює та є інвалідом 2 групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ., раніше не судимий,
визнаний винним та засуджений за ч.1 ст.286 КК України до 4 (чотирьох) місяців арешту без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 1 п. «д» Закону України «Про амністію в 2014 році», ст.ст. 85, 86 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання.
Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_7 суму у розмірі 23 000 (двадцять три тисячі) гривень у якості компенсації за заподіяну моральну шкоду, в частині стягнення матеріальної шкоди - відмовлено.
Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах КУ «Одеська обласна клінична лікарня» задоволено у повному обсязі та стягнуто з обвинуваченого на користь КУ «Одеська обласна клінична лікарня» грошову суму в розмірі 11 941 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок одну) гривню.
З обвинуваченого ОСОБА_9 стягнуто на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 4 210, 80 (чотири тисячі двісті десять) гривень (вісімдесят) копійок,-
встановив:
Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_9 засуджений за те, що 13.07.2013 року, близько 21.30 години, він допустив порушення вимог п. 2.3 б), п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, п. 1.3 Додатку 2 Правил дорожнього руху, яке виразилося в тому, що обвинувачений, керуючи особистим, технічно справним автомобілем «Mersedes» р/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Мельницькій у м. Одеса з боку вул. Банківської в напрямку вул. В. Стуса зі швидкістю біля 33 км/год, неналежно стежив за дорожньою обстановкою та під час виконання маневру розвороту ліворуч не переконався в безпеці зміни напряму руху, у невстановленому для розвороту місці, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення із автомобілем «ВАЗ-21103» р/н № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_11 , рухаючись на випередження в попутному напрямку зліва від автомобіля «Mersedes» з фактичною швидкістю біля 60-70 км/год.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3908 від 18.12.2013 р., внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-21103» - ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої вертлюжної впадини зі зміщенням уламків і заднім вивихом головки стегнової кістки, закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку із скальпованою раною лобної області, множинних саден голови та кінцівок, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
В апеляції адвокат ОСОБА_8 , не погоджуючись з вироком суду в частині розгляду цивільного позову, просить вирок Малиновського районного суду м. Одеса від 02.11.2015 року в частині задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 , а саме стягнення на її користь з обвинуваченого ОСОБА_9 моральної шкоди в розмірі 23 000 (двадцяти трьох тисяч) гривень скасувати та ухвалити новий вирок, яким задовольнити в повному обсязі цивільний позов ОСОБА_7 та стягнути з обвинуваченого на її користь моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.
Свої вимоги адвокат мотивує тим, що суд першої інстанції, задовольняючи цивільний позов в частині, яка оскаржується, не навів ґрунтовних аргументів, які б пояснювали саме такий розмір задоволеної моральної шкоди та розглянув позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, які потерпілою взагалі не заявлялися. Послався на те, що в результаті спричиненого злочину потерпілій були спричинена моральна шкода, яка відповідає сумі заявленого нею позову і обставинам вчиненого, а також підтверджена наданими потерпілою документами. Поведінка обвинуваченого на думку захисника свідчить про нехтування обвинуваченим моральних та етичних норм поведінки у суспільстві, оскільки він навіть не спромігся вибачитися перед жінкою, якій завдав тілесних ушкоджень, наслідок яких потерпіла відчуває по теперішній час.
Заслухавши суддю-доповідача; потерпілу та її представника, які підтримали апеляційні вимоги; обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляції та послалися на законність та обгрунтованість вироку місцевого суду; думку прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу та просив вирок місцевого суду в частині розгляду цивільного позову змінити та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої в рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 гривень; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, скасування вироку суду в частині розгляду цивільного позову та призначення нового судового розгляду цивільного позову в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в ній доказами, та апелянтом не оспорюються, а тому ці обставини, як і юридична кваліфікація скоєного обвинуваченим злочину, не є предметом апеляційного розгляду, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, переглядає вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до вимог ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Разом з тим, ухвалюючи обвинувальний вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , місцевий суд не дотримався вимог закону в частині розгляду цивільного позову, при цьому вийшов за межі заявлених потерпілою вимог цивільно-правового характеру та розглянув про суті позов, який фактично не був предметом розгляду у судовому засіданні.
Так, у наявних у матеріалах кримінального провадження міститься позовна заява потерпілої ОСОБА_7 , датована 21.03.2014 року, згідно якої вона просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на її користь 35226 грн. в рахунок відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди та 300000 грн. моральних збитків (т.2 а.с.32-35).
За результатами розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, 03.04.2014 року був постановлений вирок, за результатами якого також прийнято рішення про залишення цивільного позову без розгляду, оскільки він був поданий на стадії судового розгляду (т.2 а.с.47-49).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07.08.2014 року, вирок місцевого суду було змінено, однак в частині прийняття місцевим судом рішення щодо розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 вирок був залишений без зміни.
За результатами розгляду касаційної скарги прокурора, ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цвіль них та кримінальних справ, вирок суду першої інстанції було скасовано, та призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції (т.2 а.с.106-107).
До початку нового судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , представником потерпілої ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 в інтересах потерпілої була подана нова, тобто уточнена позовна заява, датована 15.05.2015 роком, у якій позовні вимоги були змінені і потерпіла просила стягнути з обвинуваченого на її користь 200000 гривень в рахунок спричинених їй злочином моральних збитків (т.2 а.с. 125-128).
Згідно журналу судового засідання, яке було проведено 04.09.2015 року та аудіозапису судового засідання, представником потерпілої була оголошена уточнена позовна заява та саме ця заява була предметом розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Ці обставини також були зазначені в апеляції представника потерпілої та підтверджені ним в апеляційному суді.
Разом з тим, в мотивувальній частині оскарженого вироку, суд фактично зазначив обставини розгляду заявленого потерпілою у справі цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого 35226 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, тобто вимоги яких містяться в первинній позовній заяві від 21.03.2014 року та 200000 грн., вимоги щодо стягнення яких містяться в уточненій потерпілою заяві від 15.05.2015 року.
Згідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на положення ст.ст. 7, 9 КПК України, з урахуванням тієї обставини, що заявлений по справі цивільний позов, а саме уточнена позовна заява від 15.05.2015 року, яка повинна була бути предметом розгляду, судом фактично не розглядалася та судом при постановлені вироку в частині розгляду цивільного позову безпідставно було прийнято рішення у цій частині, колегія суддів вважає, що судове провадження у цій частині в суді першої інстанції було здійснено з істотним порушенням вимог КПК України та вказане порушення, з урахуванням положень статей 2, 7, 9, 412, 415 КПК України, визнається апеляційним судом суттєвим, та у відповідності з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України тягне за собою скасування вироку у частині вирішення цивільного позову.
При цьому, судова колегія вважає, що за встановлених в ході апеляційного розгляду обставин, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути цивільний позов та прийняти по суті відповідне рішення, оскільки таке рішення буде прийнято у порушення загальних засад кримінального судочинства та у разі його прийняття безпосередньо апеляційним судом, потерпіла буде позбавлена можливості оскарження такого рішення в апеляційному порядку.
Вказані порушення, шляхом позбавлення гарантованих Конституцією України та КПК України прав учасників кримінального провадження та недотримання визначеної законом процедури судочинства, на думку апеляційного суду, унеможливлювали за результатами такого судового розгляду ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, а тому з урахуванням положень ст.ст. 2, 7, 9, 415 КПК України, апеляційний суд визнає їх істотними та такими, що тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, вирок суду в частині розгляду цивільного позову скасуванню з призначенням нового судового розгляду судом першої інстанції цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 9,128, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області ,-
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2015 року - задовольнити частково.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеса від 02.11.2015 рокувідносно ОСОБА_9 в частині вирішення цивільного позову за позовними вимогами потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_9 - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд в суді 1-ї інстанції цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про стягнення спричинених злочином збитків в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України протягом трьох місяців с моменту набрання нею законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області
ОСОБА_2 . ОСОБА_12 .