Рішення від 18.02.2016 по справі 904/10620/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

18.02.16р. Справа № 904/10620/15

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 56 685,63 грн. за теплову енергію

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - Петручок О.О., дов. № 2 від 04.01.16р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 56 685,63 грн. за теплову енергію, з яких: 35 253,08 грн. - основного боргу, 6 072,80 грн. - пені, 14 188,08 грн. - збитків від інфляції, 1 17167 грн. - 3 % річних, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Судом направлялись Відповідачеві ухвали суду (на адресу, вказану у позові, у ЄДР), які повернулись на адресу суду із наступними відмітками поштової установи: № повідомлення: 4994530384071 - за зазначеною адресою не проживає; № повідомлення: 4994531351215 - адресат не розшуканий; № повідомлення:4994531915704 - адресат не прописаний.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2000р. Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа (Позивач, Постачальник) з Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Відповідач, Споживач), укладено договір № 2895 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари (далі Договір). Предметом Договору є відпуск Постачальником Споживачеві теплової енергії на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання.

Об'єкт теплоспоживання знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 87,5 м2 (п.1 Договору).

Згідно з п. 26 Договору, він укладається на строк з 20.04.00р. по 31.12.00р. та вважається щорічно продовженим, якщо хоча б одна із сторін не заявить про відмову від цього Договору або його перегляд.

17.12.01р. Відповідач листом просив Позивача додатково включити до зазначеного договору приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 59,7 м2, яке йому належить на праві власності, відповідно до договору купівлі - продажу від 18.07.01р.

За даними Позивача, за період з 01.04.13р. по 12.04.15р. Позивач поставив Відповідачеві теплову енергію на суму 35 253,08 грн., обсяги постачання теплової енергії визначаються розрахунковим методом. На оплату поставленої теплової енергії Позивачем Відповідачеві виставлені відповідні рахунками, копії яких надані до матеріалів справи, вручення рахунків Відповідачеві підтверджується реєстрами рахунків.

Відповідно до п. 25 Договору споживач вносить оплату протягом 5-ти днів після отримання рахунку Постачальника.

Позивач наполягає, що Відповідач не розрахувався з Позивачем за теплову енергію, у зв'язку з чим у нього виник борг в розмірі 35 253,08 грн.

Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів Позивача.

На прострочений борг Відповідача, за період прострочення з 15.12.14р. по 10.11.15р.( з урахуванням переодів виникнення боргу) Позивач нарахував пеню - 6 072,80 грн., за період з вересня 2013р. по жовтень 2015р. збитки від інфляції - 14 188,08 грн. та за період прострочення з 11.08.13р. по 10.11.15р. 3 % річних - 1 171,67 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (53751, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова,9, код 033 421 84) 35 253,08 грн. - основного боргу, 6 072,80 грн. - пені, 14 188,08 грн. - збитків від інфляції, 1 17167 грн. - 3 % річних, 1 218,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено _____________

Попередній документ
56025001
Наступний документ
56025003
Інформація про рішення:
№ рішення: 56025002
№ справи: 904/10620/15
Дата рішення: 18.02.2016
Дата публікації: 26.02.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: енергоносіїв