Суворовський районний суд міста Одеси
Справа № 523/2148/16-к
Провадження №1-кс/523/317/16
про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
16.02.2016 року м. Одеса
Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , слідчого Суворовського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 , підозрюваного та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, з його слів, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, маючого на утриманні малолітню дитину співмешканки, офіційно не працевлаштованого, судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
16 лютого 2016 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Суворовського відділу поліції у м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється в умисному вбивстві рідного батька - ОСОБА_7 , раптово вчинене в стані алкогольного сп'яніння під час виниклого на ґрунті довготривалої неприязні конфлікту, шляхом нанесення трьох ударів металевою частиною молотка в область голови та тулубу останньої особи, що відбулось близько 15 години 30 хвилин 14 грудня 2015 року в квартирі АДРЕСА_2 .
З наданих до суду матеріалів кримінального провадження вбачаються факти внесення 14 грудня 2015 року відомостей про цей злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №120151604900007519, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України, затримання ОСОБА_6 слідчим о 17 годині цієї ж доби та повідомлення тому о 16 годині 30 хвилин 15 грудня 2015 року відповідної підозри. Строк досудового розслідування продовжено керівником Одеської місцевої прокуратури №4 до 15 березня 2016 року.
Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 29 січня 2016 року, залишеної без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 лютого 2016 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання прокурор та слідчий послалися на тяжкість вчиненого діяння, дані про особу підозрюваного, який є офіційно не працевлаштованим, має непогашену судимість за вчинення злочинів проти власності, зловживав алкогольними напоями, тобто на відсутність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків, а також про існування ризиків можливого ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування, впливу на потерпілу і свідків, знищення чи спотворення речей чи документів, що мають доказове значення в провадженні.
Для завершення досудового слідства залишилося отримати висновки амбулаторної судової психолого - психіатричної, психологічної та судово-медичної експертиз, провести інші слідчі дії, в яких може виникнути необхідність, відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та скласти обвинувальний акт.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, з'ясувавши думку прокурора - в підтримку внесеного клопотання, аналогічні пояснення слідчого, заперечення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку його застосування. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з досліджених матеріалів даного кримінального провадження ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Підозра у вчиненні цього діяння обґрунтовується, зокрема, отриманими в судовому засіданні частково визнавальними показаннями підозрюваного, протоколом проведеного за його участю слідчого експерименту, в яких ОСОБА_6 обґрунтував застосоване ним до батька насильство перебуванням в стані необхідної оборони від нападу останнього. Крім того ОСОБА_6 показав, що близько останніх півроку перебуває у фактичних шлюбних відносинах з громадянкою ОСОБА_8 , разом виховує її малолітню доньку, а також неофіційно заробляє на життя проведенням ремонтів житла та інших приміщень.
Згідно даних інформаційного центру підозрюваний має непогашену судимість внаслідок засудження у 2003 році за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, та ч.3 ст.186 КК України до реального відбуття покарання у виді позбавлення волі, а також засудження у 2008 році за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, із наступним звільненням від відбування покарання з випробуванням, умови якого було ним дотримано. Таким чином, на протязі останніх семи років ОСОБА_6 кримінально-караних діянь не вчиняв, а тому наявність у підозрюваного непогашеної судимості за вчинення злочинів іншої спрямованості більш доцільно врахувати при визначенні виду та міри можливо призначеного судом покарання - в разі винесення щодо ОСОБА_6 обвинувального вироку.
Оцінюючи доводи прокурора про можливі ризики ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування слідчий суддя спростовує це поведінкою ОСОБА_6 відразу після вчиненого діяння (залишився на місці пригоди, повідомив про неї родичів, чекав прибуття наряду поліції). Крім того, ОСОБА_6 фактично перебував під домашнім арештом в період з 16 грудня 2015 року до 5 січня 2016 року, а також з 29 січня 2016 року до теперішнього часу і при цьому будь-яких можливих фактів порушень умов цього заходу стороною обвинувачення в суді доведено не було.
Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження всі речі та документи, які б мали значення для його розслідування, вилучено, показання потерпілих та свідків отримано, а також призначено необхідні судові експертизи, від отримання висновків в яких прямо залежить час завершення досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_6 раніше перебуваючи під домашнім арештом жодної спроби будь-яким чином перешкодити розслідуванню кримінального провадження не вчинив, а тому протилежний довід сторони обвинувачення є непереконливим припущенням.
З врахуванням сукупності викладених висновків та даних про особу підозрюваного слідчий суддя вважає, що в силу характеру вміненого ОСОБА_6 діяння та одночасної потреби у завершенні досудового розслідування даного кримінального провадження, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків достатньо застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, тобто в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку ув'язнення підозрюваного слід відмовити.
Керуючись ст.ст.176-178,181,199,202 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого Суворовського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, - відмовити.
Застосувати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 15 березня 2016 року.
Протягом строку застосування домашнього арешту заборонити ОСОБА_6 цілодобово залишати місце свого фактичного проживання в період з 21 години 00 хвилин до 7 години 00 хвилин наступної доби.
Покласти на ОСОБА_6 обов'язок утримуватись від можливого спілкування із потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні, не виїжджати за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду, а також прибувати за викликом слідчого, прокурора, суду для участі в проведенні процесуальних дій.
Виконання ухвали доручити Суворовського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1