Суворовський районний суд міста Одеси
Справа № 523/1577/16-к
Провадження №1-кс/523/228/16
09.02.2016 року м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, заяву останньої особи про відвід прокурора ОСОБА_3 від процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12014160490005368,
Захисником підозрюваної заявлено відвід процесуальному керівнику у кримінальному провадженні №12014160490005368 прокурору Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявленого відводу сторона захисту фактично зазначає про можливу упередженість прокурора у зв'язку із: неправомірним оголошенням ОСОБА_4 у розшук; ухваленням за його клопотаннями слідчими суддями судових рішень про її привід та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання; врученням в листопаді 2015 року стороні захисту обвинувального акту іншого змісту, ніж спрямованого до суду, що призвело до повернення його ухвалою судді від 1 лютого 2016 року; а також вчинення тиску, погроз та протиправного впливу на бабусю підозрюваної 2 лютого 2016 року з метою підписати документи про отримання останньою особою примірника обвинувального акту.
Отримавши заперечення прокурора та письмову заяву потерпілої ОСОБА_6 з висловленою нею аналогічною позицією, а також з'ясувавши думку сторони захисту - в підтримку поданої заяви слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні заявленого відводу з наступних підстав.
Упередженим ставленням є негативна, несправедлива думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, та пов'язане з нею відповідне ставлення особи.
В обґрунтування можливої упередженості прокурора ОСОБА_3 захисник посилається на здійснення останнім як процесуальної діяльності (у виді прийняття рішень, внесення клопотань слідчому судді, вручення стороні захисту обвинувального акту), так і у поза процесуальної діяльності (у виді впливу на родича підозрюваної).
Слідчий суддя констатує, що перелічена процесуальна діяльність прокурора отримала оцінку, зокрема, в ухвалах слідчого судді від 23 жовтня 2015 року (про привід підозрюваної), від неконкретизованої стороною захисту дати (про застосування до підозрюваної запобіжного заходу), а також в ухвалі суду від 1 лютого 2016 року (про повернення прокурору обвинувального акту).
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Перші два із вищезазначених судових рішень - ухвали слідчого судді про фактичне застосування до підозрюваної заходів забезпечення кримінального провадження, в силу положень ст.309 КПК України, не підлягають оскарженню, тобто є чинними, а тому неможливо стверджувати, що прокурор ОСОБА_3 при внесенні клопотань діяв в порушення своїх процесуальних повноважень та був при цьому упередженим.
Ухвала суду від 1 лютого 2016 року оскаржена прокурором ОСОБА_3 5 лютого цього ж року, що підтверджено відповідним відтиском мастикового штампу апеляційного суду Одеської області на примірнику поданої ним апеляційної скарги, а тому до завершення апеляційної перевірки прийнятого судового рішення неможливо стверджувати про порушення прокурором своїх процесуальних повноважень та його можливу упередженість.
Прийняття ж рішення про оголошення підозрюваної у розшук, відповідно до положень ч.3 ст.309 КПК України, могло бути оскаржено під час підготовчого провадження в суді. Водночас, як вбачається із змісту ухвали суду від 1 лютого 2016 року стороною захисту таке рішення не оскаржувалося, а відтак також неможливо стверджувати про порушення прокурором своїх процесуальних повноважень та його можливу упередженість.
Що ж стосується доводу сторони захисту про позапроцесуальні дії прокурора, що мали місце 2 лютого 2016 року, то прокурором було заперечено вчинення будь-яких дій насильницького характеру по відношенню до членів родини підозрюваної та пояснено про факт отримання ним додаткових доказів для обґрунтування поданої ним апеляційної скарги про обставини отримання цим членом родини обвинувального акту для наступного його передання підозрюваній. Оскільки такі докази долучені до апеляційної скарги, то їх оцінку буде також надано судом апеляційної інстанції.
З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя в даний час не знаходить достатніх підстав для визнання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12014160490005368 упередженим.
Керуючись ст.ст.77,81 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні заяви захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 від процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12014160490005368, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1