Справа № 344/2994/15-к
Провадження № 1-кп/344/70/16
08 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо
ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , уродженця с. Одаї Тисменицького району Івано-Франківської області, жителя та зареєстрованого: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, остання судимість 17.10.2014 року Івано-Франківським міським судом за ст. 309 ч.1, ст.190 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт
який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ст. 389 ч.2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив ухилення від відбування громадських робіт будучи засудженим до цього покарання.
Злочин вчинено за наступних обставин.
17 жовтня 2014 року Івано-Франківським міським судом ОСОБА_4 засуджений за ст. 309 ч.1, ст.190 ч.1 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт. На обліку в Івано-Франківському міському підрозділі кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_4 знаходиться з 28.11.2014 року. З порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт ОСОБА_4 також був ознайомлений 16.12.2014 року, в той же день йому було роз'яснено наслідки у разі ухилення від відбування покарання згідно ст. 389 ч. 2 КК України, винесено постанову про встановлення днів явки на періодичну реєстрацію, якою засудженого ОСОБА_4 , було зобов'язано з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції Івано-Франківського міського підрозділу другого та четвертого понеділка кожного місяця, а також під розпис видано йому направлення на громадські роботи в парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.
Однак, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт маючи реальну можливість виконувати покладені на нього обов'язки та визначені йому судом години громадських робіт, не виконав їх в повному обсязі.
12 січня 2015 року ОСОБА_5 з'явився на періодичну реєстрацію в КВІ. Цього ж дня на підставі ст.40 ч.1 Кримінально-виконавчого кодексу України до нього за порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді громадських робіт, старшим інспектором Івано-Франківського МП КВІ ОСОБА_6 було застосовано застереження у вигляді письмового попередження про те, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.389 ч.2 КК України, однак засуджений ОСОБА_4 , не зважаючи на вказане попередження на шлях виправлення не став та знову допустив порушення умов та порядку відбування покарання, а саме: без поважних причин не з'являвся для відпрацювання встановлених йому судом громадських робіт.
Станом на 12.02.2015 року ОСОБА_4 , відпрацював у парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка тільки 36 годин.
Таким чином, ОСОБА_4 , без поважних причин не відпрацьовано 164 години громадських робіт призначеного йому судом покарання.
Згідно відповідей, отриманих на запити з СІЗО м. Івано-Франківська, ІТТ Івано-Франківського МВ УМВС та медичних установ міста, ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі, ізоляторах-тимчасового тримання, на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні не перебував, листки непрацездатності ОСОБА_4 не видавалися.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене відповідно до викладеного. Пояснив суду, що він дійсно відпрацював тільки 36 годин громадських робіт із 200 годин, а також не з'являвся на реєстрацію в КВІ м. Івано-Франківська, оскільки працював на роботі. Розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.
Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та немає сумнівів у добровільності їх позицій приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст.389 ч.2 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт будучи засудженим до цього покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.
Суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ст.389 ч.2 КК України у вигляді арешту. Вказане покарання буде необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
На підставі ст.71 ч.1 КК України ОСОБА_4 слід частково приєднати покарання невідбуте за вироком Івано-Франківського міського суду від 17.10.2014 року.
Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України та призначити покарання у виді чотирьох місяців арешту.
На підставі ст.71 ч.1 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання невідбуте за вироком Івано-Франківського міського суду від 17.10.2014 року та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків - чотири місяці десять днів арешту.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1