Справа №: 343/154/15-ц
Провадження №: 2/0343/192/15
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2015 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Лицура І. М.,
секретаря - Бойків В. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,-
ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом, в якому просили визнати за ними право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, а саме: за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - по 1/3 частці, а за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 1/6 частці вказаного будинковолодіння. Свої вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Новичка помер їх батько та колишній чоловік ОСОБА_5, в зв'язку з чим відкрилась спадщина, до складу якої входить будинковолодіння АДРЕСА_1. 27.10.1999 року спадкодавець склав заповіт, яким усе своє майно заповів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Крім вказаних спадкоємців за заповітом, право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 мали його діти ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які були неповнолітніми на час відкриття спадщини. Усі спадкоємці прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5, подавши у нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини. Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/6 частку домоволодіння АДРЕСА_1, яку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5, однак не оформив за собою спадкове право. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_3 Спадщину вона прийняла, вступивши в управління та володіння спадковим майном, так як проживала разом із спадкодавцем до дня його смерті. Оскільки спадщина складається з нерухомого майна, то вони повинні отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. Вони звернулась в Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації і їм виготовили технічний паспорт на спадкове будинковолодіння. Однак, оформити свої спадкові права у нотаріуса немає можливості, оскільки відсутня реєстрація права власності на дане будинковолодіння та правовстановлюючі документи, в зв'язку з чим вони змушені звернутися в суд з даним позовом.
В судове засідання позивачка ОСОБА_3, яка також представляє інтереси позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за довіреностями від 21.01.2015 року (а.с. 35-36,41), не з'явилась, подала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити, розглянувши справу у її відсутності.
Представник відповідача також не з»явилася в судове засідання, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій зазначила, що Новичківська сільська рада заявлені позовні вимоги визнає, не заперечує щодо задоволення позову та просить справу розглянути за відсутності представника.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, даний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Таким чином, до даних спірних правовідносин щодо визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, застосовуються положення Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, з відповідними змінами та доповненнями.
Згідно зі ст. 524 ч.1 Цивільного кодексу УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Частиною 1 ст. 534 даного кодексу встановлено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Статтею 535 ЦК УРСР встановлено, що неповнолітні діти спадкодавця успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка).
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв (ч.1 ст. 548 ЦК УРСР)
За змістом ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він або фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як встановлено у судовому засіданні і підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, що видане 20.11.1999 року Долинським відділом РАГС (а.с. 16), ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом Долинської міської державної нотаріальної контори 27.10.1999 року (а.с. 24), належне йому будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_5 заповів ОСОБА_4 та ОСОБА_1
Про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_3.(дошлюбне прізвище якої ОСОБА_3) (а.с. 23), свідчать свідоцтва про їх народження: серії НОМЕР_2, що повторно видане відділом ДРАЦС Долинського РУЮ Івано-Франківської області, серії НОМЕР_3, що видане відділом ЗАГСУ Долинського району Івано-Франківської області 05.04.1986 року, серії НОМЕР_4, що видане відділом ЗАГСУ Долинського району Івано-Франківської області 11.06.1991 року та серії НОМЕР_5, що видане відділом ЗАГСУ Долинського району Івано-Франківської області 11.06.1991 року (а.с. 16-20).
Як вбачається з поданої в Долинську міську державну нотаріальну контору Івано-Франківської області 18.04.2000 року заяви (а.с. 25), позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 прийняли спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за заповітом, а ОСОБА_2 та ОСОБА_6 прийняли спадщину у виді обов'язкової частки у спадщині.
Згідно з довідкою № 865, що видана виконкомом Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 22.11.2014 року (а.с. 34), будинковолодіння АДРЕСА_1, згідно запису в погосподарській книзі № 7, об'єкт погосподарського обліку 0449-1, числиться за ОСОБА_5
Таким чином суд встановив, що позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_5 прийняли спадщину за заповітом у вигляді права власності по 1/3 за кожним на будинковолодіння АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - по 1/6 частці вказаного будинкоколодіння, оскільки на час відкриття спадщини були неповнолітніми дітьми спадкодавця і мали право на обов'язкову частку в спадщині.
Про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер, свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6, видане відділом РАГС Долинського РУЮ Івано-Франківської області 02.12.2002 року (а.с. 21).
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті свого сина ОСОБА_6, вступивши в управління й володіння спадковим майном на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини, зокрема шляхом проживання в спадковому будинку та догляду за ним, про що свідчить видана виконкомом Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 20.01.2015 року довідка № 49 (а.с. 33).
Як вбачається з технічного паспорта на будинковолодіння АДРЕСА_1, що складений 28.11.2014 року ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» (а.с. 30-32), дане будинковолодіння складається з житлового будинку, загальною площею 142,5 кв.м., гаража, стайні, стодоли, літньої кухні, криниці, воріт та огорожі.
Згідно з повідомленням Долинської міської державної нотаріальної контори № 22-01-16 від 16.01.2015 року (а.с. 26), позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки ними не надано правовстановлюючі документи на нерухоме майно, що належало спадкодавцю.
З довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» № 499 від 28.11.2014 року (а.с. 29) встановлено, що реєстрація права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 не проводилась.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити та визнати за позивачами право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, а саме: за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - по 1/3 частці цього будинковолодіння як спадкове майно згідно заповіту від 27.10.1999 року їх батька ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року; за ОСОБА_2 - на 1/6 частку цього будинковолодіння як обов'язкову частку у спадщині після смерті його батька ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року; за ОСОБА_3 - на 1/6 частку цього будинковолодіння як спадщину після смерті її сина ОСОБА_6, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який цю частку успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 як обов'язкову частку в спадщині, але не оформив своє спадкове право.
На підставі викладеного, ст.ст. 9, 11, 524, 529, 534-535, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст. 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, що належало ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в таких частках: за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - по 1/3 частці, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 1/6 частці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в 10-денний строк з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: