Єдиний унікальний номер 341/661/15-ц
Номер провадження 2/341/32/16
17 лютого 2016 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючого-судді Юсип І.М.
секретарів Король І.Л.,Мартищук С.П.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача та третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Галичі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 про стягнення в солідарному порядку матеріальної та моральної шкоди, судових витрат, витрат за надання юридичної допомоги та витрат з проведення експертизи,-
31.03.2015 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 про стягнення в солідарному порядку 24 000 грн. матеріальної шкоди, 5000 моральної шкоди, 487 грн.20 коп. сплачених ним судового збору.
21.12.2015 р. позивач збільшив позовні вимоги остаточними якими є: стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в його користь 27 504 грн.29 коп. матеріальної шкоди ( вартість відновлювального ремонту та матеріальний збиток); 5000 грн. моральної шкоди, 487,20 коп. сплаченого судового збору, 1200 грн. витрат за надання юридичної допомоги та 900 грн. за проведення експертизи.
Позовні вимоги мотивує тим,що 25.10.2014 р. близько 20 год.40 хв. в м. Бурштин Галицького району по вул. С.Стрільців, ОСОБА_4 будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки ОСОБА_7, д.н.з. НОМЕР_2, який був припаркований з лівого краю проїзної частини та належить ОСОБА_6 Внаслідок чого його транспортний засіб отримав механічні ушкодження, чим порушив п.п.2.9,12.1 Правил дорожнього руху . Постановою Галицького районного суду від 12.12.2014 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушень передбачених ст.ст. 124,130 ч.1 КУпАП. Автомобіль ОСОБА_8 тривалий час перебуває у фактичному його користуванні і саме він є страхувальником пошкодженого автомобіля. Згідно довідки відділення ДАІ Галицького РВ УМВС даний транспортний засіб отримав механічні ушкодження: розбитий задній бампер,деформована задня дверка, задня підніжка, пошкоджене лакофарбоване покриття на задній дверці та на задній опорній стійці. Відповідач ОСОБА_4 категорично відмовився вказати в якій страховій компанії застрахована цивільна відповідальність, відмовився повідомити страхову компанію та викликати аварійного комісара ( експерта чи працівника страхової компанії) для визначення вартості відновлювального ремонту та проведення експертного висновку, чим позбавив його отримати страхове відшкодування. Заподіяну шкоду ОСОБА_4 не відшкодував, уникає зустрічей з ним. Відповідач ОСОБА_5 заявив що відшкодовувати нічого не буде так як його вини в цьому немає.
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 18 225 71 грн . та матеріального збитку 9 278,58 грн.
Окрім матеріальної шкоди йому завдана і моральна шкода, яка виражається в тому що він тривалий час перебуває в стресі, порушені його нормальні життєві зв'язки, протягом тривалого часу не користується транспортним засобом, що ускладнило умови його життя, вимагає додаткових зусиль та матеріальних затрат. Все це привело до тяжких моральних страждань. Просить позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.
Представник позивача та третьої особи просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судові засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили хоча неодноразово належним чином повідомлялися. Заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надсилали. Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи суд прийшов дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлено,що 25 жовтня 2014 р. близько 20 год. 40 хв. ОСОБА_4М керуючи автомобілем ВАЗ-2115 в стані алкогольного сп'яніння порушив п.п.12.1 та 2.9 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_7 під керуванням ОСОБА_1 внаслідок чого керований позивачем автомобіль зазнав пошкоджень, а саме: розбитий задній бампер,деформована задня дверка,задня підніжка, пошкоджене лакофарбоване покриття на задній дверці та на задній опорній стійці . Позивачу заподіяна шкода внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки ( а.с.11-12).
Згідно ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частиною 4 ст. 61 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Даний факт підтверджуються копією постанови суду про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (а.с.12), яка набрала законної сили і відповідно ч.4 ст. 61 ЦПК України є обов'язковою для суду.
Згідно висновку №476 судової автотоварознавчої експертизи складеного 02.12.2015 р. матеріальний збиток власнику автомобіля НОМЕР_3 пошкодженого в результаті ДТП становить 9278 грн.58 коп. ( а.с.89-93).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача ОСОБА_4 в користь позивача підлягає вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, визначена спеціалістом автотоварознавчого дослідження в розмірі 9 278 58 грн.
Не підлягає до задоволення доводи позивача про стягнення з відповідачів вартість відновлювального ремонту автомобіля.
Відповідно до п. 2.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №-142/5/2092, вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ, а вартість матеріального збитку (реальні збитки) згідно пункту 2.4. є вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Положенням ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Також є безпідставними посилання позивача про стягнення сум збитків з відповідача ОСОБА_5 так як його вина у спричиненні матеріальної і моральної шкоди позивачем не доведена.
З відповіді державного нотаріуса Галицької районної державної нотаріальної контори від 5 лютого 2016 р.видно,що у Єдиному реєстрі довіреностей відомості щодо посвідчення довіреності від імені ОСОБА_5 на ОСОБА_4 відносно транспортного засобу ВАЗ-2115, д.н.з. НОМЕР_4 відсутні ( а.с.158).
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України ( п.3, 9) N 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивачем наведені факти заподіяння страждань через втрату товарного вигляду його автомобіля, позбавлення його права керувати ним , витрачання як особистого так і робочого часу для вирішення питання надання суду доказів. Однак на думку суду сума моральної шкоди є надто завищена і підлягає задоволенню в розмірі 2000 гривень.
Ч.3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
За таких обставин та доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Так, відповідно до ст. 79 ЦПК судові витрати складаються з судового збору, та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, пов'язаних з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх розміщення та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до квитанції №066992 від 12 грудня 2015 року за проведення авто експертизи позивач оплатив 900 грн. ( а.с.135).
З квитанції № 039328 від 21.12.2015 р. наданою представником позивача видно що сума за надання юридичних послуг ОСОБА_1 становить 1200 грн. ( а.с.112).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 слід стягнути суму судового збору, сплаченого позивачем в розмірі 485 грн.20 коп.
На підставі вищенаведеного, ст.ст. 22,23,1166,1187,1188 ЦК України, керуючись ст.ст. 10.11,57,60,61,88,213-215,218,224 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 9 278 ( дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 58 коп. матеріальних збитків, 2000 ( дві) тисячі гривень моральної шкоди, 487 грн. 20 коп. сплаченого судового збору, 1200 ( одна тисяча двісті) гривень за надання юридичної допомоги адвокатом та 900 ( дев'ятсот) гривень витрат за проведення авто товарознавчої експертизи.
В решті позовних вимог відмовити.
Зняти арешт, накладений на майно та грошові кошти,що належать ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 і знаходяться у нього або в інших осіб, ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2015 р. про забезпечення позову.
Рішення можне бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з часу його проголошення.
Особи,які брали участь у розгляді справи але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з часу отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з часу отримання його копії.
Суддя:ОСОБА_9