Провадження № 11-кп/774/282/16 Справа № 203/6793/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
11 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
підозрюваних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_6 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні повернутий прокурору,-
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040010000737 від 17.09.2015 року відносно вказаних обвинувачених повернутий прокурору для приведення його у відповідність до закону, а саме усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Свої висновки суддя І інстанції мотивував тим, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 315 КПК України суд з метою підготовки до судового розгляду повинен з'ясувати питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Розділ І реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувального акту містить відомості про такі процесуальні дії, як допит потерпілого та додатковий допит потерпілого ОСОБА_12 , однак в обвинувальному акті відсутні анкетні дані потерпілого ОСОБА_12 , а також в Розділі ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування не містить відомості про процесуальні рішення щодо визнання потерпілим ОСОБА_12 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2016 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, висновок суду щодо повернення обвинувального акту не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, його зроблено внаслідок довільного тлумачення норм законодавства, чим допущено істотне порушення кримінального процесуального закону. Обвинувальний акт відповідає усім вимогам ст. 291 КПК України і в ньому вірно відображено відомості про те, що потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, у зв'язку з тим, що кваліфікація дій обвинувачених не передбачає наявність потерпілої сторони. Вказує, що діючий КПК не передбачає повернення судом обвинувального акту у разі невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування викладеним в обвинувальному акті даним. Зазначає, що реєстр матеріалів досудового розслідування містить у собі лише інформацію щодо тих процесуальних дій та рішень, що були прийняті на досудовому слідстві та не має доказового значення у справі, не спростовує і не підтверджує вини або невинуватості осіб у інкримінованому діянні. Вказані у реєстрі дії та процесуальні рішення є підставою для заявлення прокурором відповідних документів досудового слідства, що мають доказове значення, на дослідження у судовому розгляді. Також КПК не містить у собі процедури зміни статусу особи з потерпілого на свідка, і так само не містить обов'язку слідчого або прокурора приймати рішення про зміну такого статусу, у зв'язку з чим закономірно, що при кваліфікації дій підозрюваних за ч. 3 ст. 369-2 КК України, де кваліфікуючою ознакою було вимагання неправомірної вигоди, особа мала статус потерпілого, але при кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 369-2 КК України, відсутня ознака вимагання, і взагалі відсутні будь-які ознаки, які вказують, що при такій кваліфікації у справі повинен бути потерпілий. Разом з тим, у разі призначення обвинувального акту до судового розгляду для допиту прокурором заявлено викликати, в тому числі, гр. ОСОБА_12 , у зв'язку з чим його права жодним чином порушені не будуть.
29.01.2016 року до апеляційного суду Дніпропетровської області надійшли заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 на апеляційну скаргу прокурора, в яких він просить в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень захисник вказує на те, що рішення суду правильно обґрунтовано тим, що встановлені порушення ст. 291 КПК України, які унеможливлюють призначення справи до судового розгляду, направлений до суду обвинувальний акт від 20.12.2015 року є таким, що не відповідає вимогам КПК України та підлягає поверненню прокурору. Вказує, що прокурором суду не надано у складі реєстру досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні відомості про будь-яке рішення прокурора або слідчого про відмову ОСОБА_12 у визнанні його потерпілим, яке він має право оскаржити відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України. У суду немає і не біло жодних підстав для висновку, що ОСОБА_12 взагалі відомо про зміну прокурором або слідчим повідомленої ОСОБА_10 підозри за ч. 3 ст. 369-2 КК України, де ОСОБА_12 є потерпілим, на ч. 2 ст. 369-2 КК України, у якому потерпілих бути не може. ОСОБА_12 був допитаний як потерпілий і саме його показання були підставою для кваліфікації дій ОСОБА_13 як вимагання неправомірної вигоди та пов'язаного із цим подальшого втручання в особисте життя ОСОБА_10 та інших громадян. Висновок прокурора у скарзі, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті містяться відомості про те, що потерпілих у кримінальному провадженні нема, однак суд дійшов хибного висновку про відсутність таких відомостей взагалі не відповідає змісту оскарженого прокурором судового рішення. Зазначає, що в обвинувальному акті органом досудового слідства не викладено обов'язкових ознак об'єктивної і суб'єктивної сторін інкримінованого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 злочину.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їх адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які вважали, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи, що містяться в апеляційній скарзі, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно п.3 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити: - анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
З обвинувального акту вбачається, що в порушення вимог кримінального процесуального закону в обвинувальному акті відсутні анкетні відомості потерпілого ОСОБА_12 . Разом з цим реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні містить відомості щодо його допиту в якості потерпілого.
Аналізуючи наведене судова колегія вважає безпідставними та необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що дані потерпілого ОСОБА_12 не зазначені в обвинувальному акті через те, що у справі винесені постанови про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , через що за пред'явленим в останній редакції обвинуваченням за ч.2 ст.369-2 КК України, ОСОБА_12 не має статусу потерпілого, а тому ухвала районного суду винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
До таких висновків колегія суддів приходить виходячи з того, що зі змісту ч.ч.1,2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. З пояснень в судовому засіданні апеляційного суду прокурора ОСОБА_6 вбачається, що громадянином ОСОБА_12 до правоохоронних органів було подано заяву щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення, отже останній набув статусу потерпілого у кримінальному провадженні, що розглядається відносно дій підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про що свідчить й реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні та його дані, як потерпілого за вказаних обставин повинні бути зазначені в обвинувальному акті.
Проаналізувавши матеріали провадження і ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду про повернення прокурору обвинувального акту для усунення недоліків є законним і обґрунтованим, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, при цьому суд першої інстанції належним чином мотивував своє рішення, та вказав, які недоліки і порушення вимог кримінального процесуального закону необхідно усунути.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів не вбачає підстав для відміни ухвали суду і задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040010000737 від 17.09.2015 року повернуто прокурору військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону південного регіону України для належного оформлення,- залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді