Провадження № 22-ц/774/344/16 Справа № 204/1610/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Лисична Н.М.
Категорія 43
04 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ Р І Ш Е Н Н Я
04 лютого 2015 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Лисичної Н.М.
суддів Баранніка О.П., Колодяжної Н.Є.
при секретарі Самокиші О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2015 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Жилсервіс-1" Дніпропетровської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, -
13.03.2015 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що у 1983 р. її свекрові - ОСОБА_3 було надано для проживання та користування житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, в цій квартирі також був зареєстрований її син - ОСОБА_4. 26.09.1986 р. між ОСОБА_4 та нею позивачкою (до шлюбу ОСОБА_2) було зареєстровано шлюб. Після одруження вона стала постійно проживати разом з чоловіком за адресою: АДРЕСА_1. Сімейні стосунки продовжувалися до дня смерті чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_2 р. Після смерті чоловіка вона продовжує проживати у вказаній квартирі, яка для неї є постійним та єдиним місцем проживання,оскільки іншого житла вона не має та на даний час її місце проживання ніде не зареєстроване. З урахуванням того, що вона постійно проживає у спірній квартирі як член сім'ї наймача - її чоловіка, відкрито й безперервно користуючись житловим приміщенням, несе відповідні витрати по утриманню квартири, тобто несе усі обов'язки, то вона вважає, що набула права користування цією квартирою після смерті свого чоловіка, оскільки іншого житла не має.
смерті її чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 р. вона продовжує мешкати в цій квартирі
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2015 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановленні нового рішення про задоволення позовних вимог на тій підставі, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове рішення.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 суд виходив з їх недоведенності.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.64 ЖК, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно ч.ч.1,2 ст.65 ЖК наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
При розгляді справи встановлено, що позивачка з 1986 р. була дружиною ОСОБА_4, на якого було відкрито особистий рахунок НОМЕР_2 після смерті його матері, та який був знятий з реєстрації 02.03.2015 р. у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 р. (а.с.6,8,147, 152).
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2011 р. було встановлено факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає на території України з 1976 р. станом на 24.08.1991 р. та по теперішній час із ОСОБА_4 (з яким зареєстровано шлюб) за адресою - АДРЕСА_1(а.с.68).
Крім того, в матеріалах справи знаходиться ксерокопія медичної картки на ім'я позивачки (оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні), в якій зазначено домашню адресу - АДРЕСА_1, та з якої вбачається, що позивачки зверталась до лікарні, починаючи з 1988 р., 1989 р. (а.с.21, 26, 19-34).
ОСОБА_4 було надано суду в якості доказів копію договору про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, укладений її чоловіком 24.01.2008 р., ксерокопії квитанцій про сплату за електроенергію, починаючи ще з 2005 р., що свідчить про те, що разом з померлим, а після його смерті вона сплачує комунальні послуги за квартиру, в якій мешкає (а.с.37-56).
Проживання позивачки у спірній квартирі підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є сусідами по спірній квартирі.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а тому слід визнати за ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) право користування квартирою АДРЕСА_1.
Керуючись ст..ст.303, 307, 309 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 вересня 2015 р. скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Жилсервіс-1" Дніпропетровської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) право користування квартирою АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М.Лисична
Судді О.П.Бараннік
Н.Є.Колодяжна